ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)

…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.

Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію я про шлюб із Біном Лад...
А білі вже чомусь мене дратують.


Ольга Оленич. (там же).

Він був гарний, як моя смерть.
…Ми кохались сім років.
Але щасливою я
була декілька секунд.

Якщо вже зовсім точно – сім секунд.
Оце такі мужчини в нас завзяті!
За рік – секунда! Хоч на серці бунт,
Задумала свого не упускати.

Масаж, дієта, фітнес, рандеву,
І ранок з калькулятром стрічаю.
Іще шістдесят років проживу,
Й хвилину щастя все-таки спізнаю!






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 01:30:36
Переглядів сторінки твору 3913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 03:51:35 ]
Ну, з бін Ладеном (Ви ж його, пане Валерію, маєте на увазі? Якщо я тут опростоволосилася і не вгадала,вибачте і далі це речення не читайте -:)) я була б обережнішою - він може образитися за те, що Ви його зробили значно чорнішим, а його образа може дорого коштувати... :) Усе інше у першій пародії - добре! На мою думку, таких пародій нам не вистачає.
Друга теж влучна за змістом. а ось виконання викликає певну досаду. Рядок "задумала свого не упускати" таки грішить очевидним русизмом, а у слові "шістдесят" наголос заблукав - і послабив враження. Варто б дотягнути, як Ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 12:28:24 ]
Пані Наталко, дякую за відгук. Ви вгадали: він, рідненький! Тому і головна героїня, злякавшись такого "крамольного" бажання, замовкла на півслові.
Упускати - в моєму рос.-укр. словнику подане як українське. Зрозуміло, що це запозичення. З приводу наголосу ви маєте рацію. Але ж тенденція на сайтах така, що автор перекладає установку наголосу, чи коми, чи паузи в рядкові на плечі читача. Більше того, перекладає навіть інтерпретацію самого сюжету, якого у вірші або зовсім немає, або він ледь помічений і зашифрований, наче шарада. Якщо вірш треба прочитати разів зо три, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже вірш не для масового читача, а для касти «вибраних» однодумців, котра, як правило, вельми малочисельна. Інколи виникають комічні ситуації: пишуть на такого «шедевра» відгуки, а автор волає "Та я ж не про це писав!"
Але що мене найбільше турбує - це маса негативної енергії, вихлюпнутої на голову бідного читача. Згадайте, коли ви востаннє читали світлий вірш про кохання, чи про любов до Вітчизни? Ні! Таким гидують. Модні тільки якісь трагічні переживання з негативним змістом. Такого плану поезія без зворотного зв,язку з читачем приречена зійти на манівці. Це моя особиста думка, звичайно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:32:49 ]
1) Пригадую новини з "ним, рідненьким".Він мені, вибачте, аж чорним, принаймні зовні, не видався. І це - серйозний, на мою думку, "пливун" на тому плацдармі, з якого Ви пародіюєте автора. Бо Ви, власне, протиставляєте й обігруєте саме - чітко - біле і чорне. А згаданий - десь посередині :)
2) Як багато на мою бідну читацьку голову Ви перекладаєте, пане Валерію! :) Про інших давайте не будемо тут говорити - довга розмова, яка мало що змінить у цілому. Втім, саме своїми пародіями ВИ ВЗЯЛИ НА СЕБЕ ТРУД І МІСІЮ (ну, такий жанр) "тикати" окремим авторам у ЇХНІ "плавуни" та огріхи (а заодно й у отой "зазір" між тим, ЩО, на думку АВТОРА, він НАПИСАВ, і тим,ЩО Ви як читач ВИТИЧАЛИ (чи могли вичитати). Якщо ж і Ваш текст можна інтерпретувати по-різному, якщо і Ви дозволили собі ті ж огріхи й неточності (зокрема вільне поводження з наголосами, ритмом і тд), які не прощаєте авторові, то тоді Ви... м-м-м... можете дещо дискваліфікувати себе як пародиста.
Мені здається, що останній має стояти, якщо й не збоку, то "вєсь в бєлом" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:54:45 ]
Я не претендую на білосніжність. Це прерогатива святих. Але з деякими пунктами не погоджуюсь: 1.З приводу "кольорів": чорний шоколад - коричневий. Чорна кава - теж. Тобто, тут не йдеться про щось абсолютно з спектральної точки зору "чітко чорно-біле". І не обов,язково в цьому сенсі чорний для героїні твору - це негр тропічної Африки. Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим. Крім того, пародист має "законне" право на гротеск.
2.Наголоси в нашій поезії - досить "вільна" штука. Наприклад:("Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"). І третє: (це вже жарт). Якби Бін Л.читав такі сайти, він би стопудово нагородив вас за вірний захист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:19:08 ]
1. "Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим..." Чорним - теж.
2."Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" - а де тут проблема з наголосом, пане Валерію? Здається, приклад невдалий. До того ж, я переконана: ліпше спробувати виправити неправильний наголос У СЕБЕ, ніж шукати той же гріх - у ІНШИХ :). Особливо невдячна справа - у класиків - :). Святих нема, зрозуміло, але бодай спробувати поліпшити те, що є, - це вже, якщо не святість, то невеличке подвижництво - на власній ниві.
3. До чого тут "вірність"? Захист може бути правильним або грамотним.
А ваше право на гротеск я шаную. І сам гротеск ціную. І почуття гумору. І саме тому, що ОЦІНИЛА, то й написала про те, що кинуло тінь на гарне враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 14:29:00 ]
Шановна пані Наталю! Що ви? Це ж хорей! ...кОхайТеся... Куди вже вдаліше! Свій невдалий наголос (а якби був класиком, ви б його і не помітили!) вчергове визнаю, визнаю, визнаю! Б*ю себе в груди і посипаю голову попелом. Ламаю олівець і назавжди відкидаю геть. Хоча ні! Поставлю дві пародії на вашу землячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:58:40 ]
А загалом, я дякую вам, Наталю, за дискусію, бо без критики повноцінна творчість просто неможлива. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:24:35 ]
Пародії хороші. Одобряю. Лише текст автора слід би виділити шрифтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 14:56:40 ]
А як отак:
Як шістдесят ще років проживу,
Хвилину щастя все-таки спізнаю!
? Наче краще...
Та й з отим "упусканням" не так складно впоратися. Ну попрацюйте, будь ласка... ВАШ же текст стане кращим...