ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А за те мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)

…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.

Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію я про шлюб із Біном Лад...
А білі вже чомусь мене дратують.


Ольга Оленич. (там же).

Він був гарний, як моя смерть.
…Ми кохались сім років.
Але щасливою я
була декілька секунд.

Якщо вже зовсім точно – сім секунд.
Оце такі мужчини в нас завзяті!
За рік – секунда! Хоч на серці бунт,
Задумала свого не упускати.

Масаж, дієта, фітнес, рандеву,
І ранок з калькулятром стрічаю.
Іще шістдесят років проживу,
Й хвилину щастя все-таки спізнаю!






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 01:30:36
Переглядів сторінки твору 4094
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 03:51:35 ]
Ну, з бін Ладеном (Ви ж його, пане Валерію, маєте на увазі? Якщо я тут опростоволосилася і не вгадала,вибачте і далі це речення не читайте -:)) я була б обережнішою - він може образитися за те, що Ви його зробили значно чорнішим, а його образа може дорого коштувати... :) Усе інше у першій пародії - добре! На мою думку, таких пародій нам не вистачає.
Друга теж влучна за змістом. а ось виконання викликає певну досаду. Рядок "задумала свого не упускати" таки грішить очевидним русизмом, а у слові "шістдесят" наголос заблукав - і послабив враження. Варто б дотягнути, як Ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 12:28:24 ]
Пані Наталко, дякую за відгук. Ви вгадали: він, рідненький! Тому і головна героїня, злякавшись такого "крамольного" бажання, замовкла на півслові.
Упускати - в моєму рос.-укр. словнику подане як українське. Зрозуміло, що це запозичення. З приводу наголосу ви маєте рацію. Але ж тенденція на сайтах така, що автор перекладає установку наголосу, чи коми, чи паузи в рядкові на плечі читача. Більше того, перекладає навіть інтерпретацію самого сюжету, якого у вірші або зовсім немає, або він ледь помічений і зашифрований, наче шарада. Якщо вірш треба прочитати разів зо три, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже вірш не для масового читача, а для касти «вибраних» однодумців, котра, як правило, вельми малочисельна. Інколи виникають комічні ситуації: пишуть на такого «шедевра» відгуки, а автор волає "Та я ж не про це писав!"
Але що мене найбільше турбує - це маса негативної енергії, вихлюпнутої на голову бідного читача. Згадайте, коли ви востаннє читали світлий вірш про кохання, чи про любов до Вітчизни? Ні! Таким гидують. Модні тільки якісь трагічні переживання з негативним змістом. Такого плану поезія без зворотного зв,язку з читачем приречена зійти на манівці. Це моя особиста думка, звичайно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:32:49 ]
1) Пригадую новини з "ним, рідненьким".Він мені, вибачте, аж чорним, принаймні зовні, не видався. І це - серйозний, на мою думку, "пливун" на тому плацдармі, з якого Ви пародіюєте автора. Бо Ви, власне, протиставляєте й обігруєте саме - чітко - біле і чорне. А згаданий - десь посередині :)
2) Як багато на мою бідну читацьку голову Ви перекладаєте, пане Валерію! :) Про інших давайте не будемо тут говорити - довга розмова, яка мало що змінить у цілому. Втім, саме своїми пародіями ВИ ВЗЯЛИ НА СЕБЕ ТРУД І МІСІЮ (ну, такий жанр) "тикати" окремим авторам у ЇХНІ "плавуни" та огріхи (а заодно й у отой "зазір" між тим, ЩО, на думку АВТОРА, він НАПИСАВ, і тим,ЩО Ви як читач ВИТИЧАЛИ (чи могли вичитати). Якщо ж і Ваш текст можна інтерпретувати по-різному, якщо і Ви дозволили собі ті ж огріхи й неточності (зокрема вільне поводження з наголосами, ритмом і тд), які не прощаєте авторові, то тоді Ви... м-м-м... можете дещо дискваліфікувати себе як пародиста.
Мені здається, що останній має стояти, якщо й не збоку, то "вєсь в бєлом" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:54:45 ]
Я не претендую на білосніжність. Це прерогатива святих. Але з деякими пунктами не погоджуюсь: 1.З приводу "кольорів": чорний шоколад - коричневий. Чорна кава - теж. Тобто, тут не йдеться про щось абсолютно з спектральної точки зору "чітко чорно-біле". І не обов,язково в цьому сенсі чорний для героїні твору - це негр тропічної Африки. Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим. Крім того, пародист має "законне" право на гротеск.
2.Наголоси в нашій поезії - досить "вільна" штука. Наприклад:("Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"). І третє: (це вже жарт). Якби Бін Л.читав такі сайти, він би стопудово нагородив вас за вірний захист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:19:08 ]
1. "Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим..." Чорним - теж.
2."Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" - а де тут проблема з наголосом, пане Валерію? Здається, приклад невдалий. До того ж, я переконана: ліпше спробувати виправити неправильний наголос У СЕБЕ, ніж шукати той же гріх - у ІНШИХ :). Особливо невдячна справа - у класиків - :). Святих нема, зрозуміло, але бодай спробувати поліпшити те, що є, - це вже, якщо не святість, то невеличке подвижництво - на власній ниві.
3. До чого тут "вірність"? Захист може бути правильним або грамотним.
А ваше право на гротеск я шаную. І сам гротеск ціную. І почуття гумору. І саме тому, що ОЦІНИЛА, то й написала про те, що кинуло тінь на гарне враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 14:29:00 ]
Шановна пані Наталю! Що ви? Це ж хорей! ...кОхайТеся... Куди вже вдаліше! Свій невдалий наголос (а якби був класиком, ви б його і не помітили!) вчергове визнаю, визнаю, визнаю! Б*ю себе в груди і посипаю голову попелом. Ламаю олівець і назавжди відкидаю геть. Хоча ні! Поставлю дві пародії на вашу землячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:58:40 ]
А загалом, я дякую вам, Наталю, за дискусію, бо без критики повноцінна творчість просто неможлива. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:24:35 ]
Пародії хороші. Одобряю. Лише текст автора слід би виділити шрифтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 14:56:40 ]
А як отак:
Як шістдесят ще років проживу,
Хвилину щастя все-таки спізнаю!
? Наче краще...
Та й з отим "упусканням" не так складно впоратися. Ну попрацюйте, будь ласка... ВАШ же текст стане кращим...