ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
Іде Війна --- українська рок-балада
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
На вежі вартовій (The Jimi Hendrix Experience)
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Лев"ячі алгоритми
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)

…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.

Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію я про шлюб із Біном Лад...
А білі вже чомусь мене дратують.


Ольга Оленич. (там же).

Він був гарний, як моя смерть.
…Ми кохались сім років.
Але щасливою я
була декілька секунд.

Якщо вже зовсім точно – сім секунд.
Оце такі мужчини в нас завзяті!
За рік – секунда! Хоч на серці бунт,
Задумала свого не упускати.

Масаж, дієта, фітнес, рандеву,
І ранок з калькулятром стрічаю.
Іще шістдесят років проживу,
Й хвилину щастя все-таки спізнаю!






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 01:30:36
Переглядів сторінки твору 3865
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 03:51:35 ]
Ну, з бін Ладеном (Ви ж його, пане Валерію, маєте на увазі? Якщо я тут опростоволосилася і не вгадала,вибачте і далі це речення не читайте -:)) я була б обережнішою - він може образитися за те, що Ви його зробили значно чорнішим, а його образа може дорого коштувати... :) Усе інше у першій пародії - добре! На мою думку, таких пародій нам не вистачає.
Друга теж влучна за змістом. а ось виконання викликає певну досаду. Рядок "задумала свого не упускати" таки грішить очевидним русизмом, а у слові "шістдесят" наголос заблукав - і послабив враження. Варто б дотягнути, як Ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 12:28:24 ]
Пані Наталко, дякую за відгук. Ви вгадали: він, рідненький! Тому і головна героїня, злякавшись такого "крамольного" бажання, замовкла на півслові.
Упускати - в моєму рос.-укр. словнику подане як українське. Зрозуміло, що це запозичення. З приводу наголосу ви маєте рацію. Але ж тенденція на сайтах така, що автор перекладає установку наголосу, чи коми, чи паузи в рядкові на плечі читача. Більше того, перекладає навіть інтерпретацію самого сюжету, якого у вірші або зовсім немає, або він ледь помічений і зашифрований, наче шарада. Якщо вірш треба прочитати разів зо три, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже вірш не для масового читача, а для касти «вибраних» однодумців, котра, як правило, вельми малочисельна. Інколи виникають комічні ситуації: пишуть на такого «шедевра» відгуки, а автор волає "Та я ж не про це писав!"
Але що мене найбільше турбує - це маса негативної енергії, вихлюпнутої на голову бідного читача. Згадайте, коли ви востаннє читали світлий вірш про кохання, чи про любов до Вітчизни? Ні! Таким гидують. Модні тільки якісь трагічні переживання з негативним змістом. Такого плану поезія без зворотного зв,язку з читачем приречена зійти на манівці. Це моя особиста думка, звичайно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:32:49 ]
1) Пригадую новини з "ним, рідненьким".Він мені, вибачте, аж чорним, принаймні зовні, не видався. І це - серйозний, на мою думку, "пливун" на тому плацдармі, з якого Ви пародіюєте автора. Бо Ви, власне, протиставляєте й обігруєте саме - чітко - біле і чорне. А згаданий - десь посередині :)
2) Як багато на мою бідну читацьку голову Ви перекладаєте, пане Валерію! :) Про інших давайте не будемо тут говорити - довга розмова, яка мало що змінить у цілому. Втім, саме своїми пародіями ВИ ВЗЯЛИ НА СЕБЕ ТРУД І МІСІЮ (ну, такий жанр) "тикати" окремим авторам у ЇХНІ "плавуни" та огріхи (а заодно й у отой "зазір" між тим, ЩО, на думку АВТОРА, він НАПИСАВ, і тим,ЩО Ви як читач ВИТИЧАЛИ (чи могли вичитати). Якщо ж і Ваш текст можна інтерпретувати по-різному, якщо і Ви дозволили собі ті ж огріхи й неточності (зокрема вільне поводження з наголосами, ритмом і тд), які не прощаєте авторові, то тоді Ви... м-м-м... можете дещо дискваліфікувати себе як пародиста.
Мені здається, що останній має стояти, якщо й не збоку, то "вєсь в бєлом" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:54:45 ]
Я не претендую на білосніжність. Це прерогатива святих. Але з деякими пунктами не погоджуюсь: 1.З приводу "кольорів": чорний шоколад - коричневий. Чорна кава - теж. Тобто, тут не йдеться про щось абсолютно з спектральної точки зору "чітко чорно-біле". І не обов,язково в цьому сенсі чорний для героїні твору - це негр тропічної Африки. Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим. Крім того, пародист має "законне" право на гротеск.
2.Наголоси в нашій поезії - досить "вільна" штука. Наприклад:("Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"). І третє: (це вже жарт). Якби Бін Л.читав такі сайти, він би стопудово нагородив вас за вірний захист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:19:08 ]
1. "Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим..." Чорним - теж.
2."Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" - а де тут проблема з наголосом, пане Валерію? Здається, приклад невдалий. До того ж, я переконана: ліпше спробувати виправити неправильний наголос У СЕБЕ, ніж шукати той же гріх - у ІНШИХ :). Особливо невдячна справа - у класиків - :). Святих нема, зрозуміло, але бодай спробувати поліпшити те, що є, - це вже, якщо не святість, то невеличке подвижництво - на власній ниві.
3. До чого тут "вірність"? Захист може бути правильним або грамотним.
А ваше право на гротеск я шаную. І сам гротеск ціную. І почуття гумору. І саме тому, що ОЦІНИЛА, то й написала про те, що кинуло тінь на гарне враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 14:29:00 ]
Шановна пані Наталю! Що ви? Це ж хорей! ...кОхайТеся... Куди вже вдаліше! Свій невдалий наголос (а якби був класиком, ви б його і не помітили!) вчергове визнаю, визнаю, визнаю! Б*ю себе в груди і посипаю голову попелом. Ламаю олівець і назавжди відкидаю геть. Хоча ні! Поставлю дві пародії на вашу землячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:58:40 ]
А загалом, я дякую вам, Наталю, за дискусію, бо без критики повноцінна творчість просто неможлива. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:24:35 ]
Пародії хороші. Одобряю. Лише текст автора слід би виділити шрифтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 14:56:40 ]
А як отак:
Як шістдесят ще років проживу,
Хвилину щастя все-таки спізнаю!
? Наче краще...
Та й з отим "упусканням" не так складно впоратися. Ну попрацюйте, будь ласка... ВАШ же текст стане кращим...