ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)

…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.

Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію я про шлюб із Біном Лад...
А білі вже чомусь мене дратують.


Ольга Оленич. (там же).

Він був гарний, як моя смерть.
…Ми кохались сім років.
Але щасливою я
була декілька секунд.

Якщо вже зовсім точно – сім секунд.
Оце такі мужчини в нас завзяті!
За рік – секунда! Хоч на серці бунт,
Задумала свого не упускати.

Масаж, дієта, фітнес, рандеву,
І ранок з калькулятром стрічаю.
Іще шістдесят років проживу,
Й хвилину щастя все-таки спізнаю!






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 01:30:36
Переглядів сторінки твору 4233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 03:51:35 ]
Ну, з бін Ладеном (Ви ж його, пане Валерію, маєте на увазі? Якщо я тут опростоволосилася і не вгадала,вибачте і далі це речення не читайте -:)) я була б обережнішою - він може образитися за те, що Ви його зробили значно чорнішим, а його образа може дорого коштувати... :) Усе інше у першій пародії - добре! На мою думку, таких пародій нам не вистачає.
Друга теж влучна за змістом. а ось виконання викликає певну досаду. Рядок "задумала свого не упускати" таки грішить очевидним русизмом, а у слові "шістдесят" наголос заблукав - і послабив враження. Варто б дотягнути, як Ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 12:28:24 ]
Пані Наталко, дякую за відгук. Ви вгадали: він, рідненький! Тому і головна героїня, злякавшись такого "крамольного" бажання, замовкла на півслові.
Упускати - в моєму рос.-укр. словнику подане як українське. Зрозуміло, що це запозичення. З приводу наголосу ви маєте рацію. Але ж тенденція на сайтах така, що автор перекладає установку наголосу, чи коми, чи паузи в рядкові на плечі читача. Більше того, перекладає навіть інтерпретацію самого сюжету, якого у вірші або зовсім немає, або він ледь помічений і зашифрований, наче шарада. Якщо вірш треба прочитати разів зо три, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже вірш не для масового читача, а для касти «вибраних» однодумців, котра, як правило, вельми малочисельна. Інколи виникають комічні ситуації: пишуть на такого «шедевра» відгуки, а автор волає "Та я ж не про це писав!"
Але що мене найбільше турбує - це маса негативної енергії, вихлюпнутої на голову бідного читача. Згадайте, коли ви востаннє читали світлий вірш про кохання, чи про любов до Вітчизни? Ні! Таким гидують. Модні тільки якісь трагічні переживання з негативним змістом. Такого плану поезія без зворотного зв,язку з читачем приречена зійти на манівці. Це моя особиста думка, звичайно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:32:49 ]
1) Пригадую новини з "ним, рідненьким".Він мені, вибачте, аж чорним, принаймні зовні, не видався. І це - серйозний, на мою думку, "пливун" на тому плацдармі, з якого Ви пародіюєте автора. Бо Ви, власне, протиставляєте й обігруєте саме - чітко - біле і чорне. А згаданий - десь посередині :)
2) Як багато на мою бідну читацьку голову Ви перекладаєте, пане Валерію! :) Про інших давайте не будемо тут говорити - довга розмова, яка мало що змінить у цілому. Втім, саме своїми пародіями ВИ ВЗЯЛИ НА СЕБЕ ТРУД І МІСІЮ (ну, такий жанр) "тикати" окремим авторам у ЇХНІ "плавуни" та огріхи (а заодно й у отой "зазір" між тим, ЩО, на думку АВТОРА, він НАПИСАВ, і тим,ЩО Ви як читач ВИТИЧАЛИ (чи могли вичитати). Якщо ж і Ваш текст можна інтерпретувати по-різному, якщо і Ви дозволили собі ті ж огріхи й неточності (зокрема вільне поводження з наголосами, ритмом і тд), які не прощаєте авторові, то тоді Ви... м-м-м... можете дещо дискваліфікувати себе як пародиста.
Мені здається, що останній має стояти, якщо й не збоку, то "вєсь в бєлом" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:54:45 ]
Я не претендую на білосніжність. Це прерогатива святих. Але з деякими пунктами не погоджуюсь: 1.З приводу "кольорів": чорний шоколад - коричневий. Чорна кава - теж. Тобто, тут не йдеться про щось абсолютно з спектральної точки зору "чітко чорно-біле". І не обов,язково в цьому сенсі чорний для героїні твору - це негр тропічної Африки. Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим. Крім того, пародист має "законне" право на гротеск.
2.Наголоси в нашій поезії - досить "вільна" штука. Наприклад:("Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"). І третє: (це вже жарт). Якби Бін Л.читав такі сайти, він би стопудово нагородив вас за вірний захист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:19:08 ]
1. "Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим..." Чорним - теж.
2."Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" - а де тут проблема з наголосом, пане Валерію? Здається, приклад невдалий. До того ж, я переконана: ліпше спробувати виправити неправильний наголос У СЕБЕ, ніж шукати той же гріх - у ІНШИХ :). Особливо невдячна справа - у класиків - :). Святих нема, зрозуміло, але бодай спробувати поліпшити те, що є, - це вже, якщо не святість, то невеличке подвижництво - на власній ниві.
3. До чого тут "вірність"? Захист може бути правильним або грамотним.
А ваше право на гротеск я шаную. І сам гротеск ціную. І почуття гумору. І саме тому, що ОЦІНИЛА, то й написала про те, що кинуло тінь на гарне враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 14:29:00 ]
Шановна пані Наталю! Що ви? Це ж хорей! ...кОхайТеся... Куди вже вдаліше! Свій невдалий наголос (а якби був класиком, ви б його і не помітили!) вчергове визнаю, визнаю, визнаю! Б*ю себе в груди і посипаю голову попелом. Ламаю олівець і назавжди відкидаю геть. Хоча ні! Поставлю дві пародії на вашу землячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:58:40 ]
А загалом, я дякую вам, Наталю, за дискусію, бо без критики повноцінна творчість просто неможлива. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:24:35 ]
Пародії хороші. Одобряю. Лише текст автора слід би виділити шрифтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 14:56:40 ]
А як отак:
Як шістдесят ще років проживу,
Хвилину щастя все-таки спізнаю!
? Наче краще...
Та й з отим "упусканням" не так складно впоратися. Ну попрацюйте, будь ласка... ВАШ же текст стане кращим...