ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 12:50:52
Переглядів сторінки твору 10441
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.919 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:20:42 ]
Ваша правда. Донесена поетично добре. Мої вітання і гратуляції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:48:39 ]
З крапками явний пербір. Навіть занадто. По різному можна розуміти, особливо останні рядки. І заморський пан... Це щоб свого пана не помічали? Але складено щиро, по-шевченківські...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 14:01:56 ]
Минули часи, коли правда – на плаху,
Скоріш на смітник, не потрібна нікому.
Або ще як брязкальце в хаті невдахи,
Бо совість не спить – вона впала у кому.
Тарас не потрібен, набрид ще у школі -
У моді вірші про місцини причинні.
Поети полощуть білизну на волі,
Зубожіли душі, хіба ж вони винні?
Згадають, нещасного, лиш при нагоді
Своїм красномовством блиснуть при народі.
Та й слово давно вже не меч, а полова.
Вже совість не збудить й Тарасове слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:14:11 ]
Дякую, пане Миколо. Ваша висока оцінка підтримує. Рада бачити Вас щирим гостем на сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:16:37 ]
Це Ваше, пані Тетяно? Сумно і гарно. Якщо вже й Тарасове слово не розбудить, кого ще чекати? І чого дочекаємось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 14:27:20 ]
Тільки що спечено з Ващої подачі, пані Галинко :) Але я оптимістка. Природа схильна до самоочищення, у тому числі й людська природа.А ще існують диваки і деяка частина простаків, якій дано бачити істину... Тож сподіваємось! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:16:59 ]
історія така - бо ми такі.
гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:23:46 ]
Для мене крапок не забагато. А як Ви розуміли слова "І вражою злою кров"ю волю окропіте"? Пустити їм п"явки після гучного бенкету для покращення травлення? Думаю, Шевченко мав інше на увазі. :(( А ми подекуди надто ліберальні. Ріки крові - це ж не Дніпро зачорнити, але сидимо по самі вуха самі знаємо у чому і тішимося. А щодо заморських панів, то де ви бачили свого пана? Вони ж усі заморські, чи забугорні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:26:42 ]
У тому й біда наша. Дякую, пане Іване. Побільше б таких прізвищ, як Ваше. Може, щось і змінилося б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:37:11 ]
Доброго дня, Галино. Якби ж то заморський, у нас більше свій толочить(
Мені сподобався вірш загалом, таку тематику мало кому вдається витримати без збоїв. Вам це майже вдалося. Лише останній рядок заслабкий, як на мене. І у 5-му рядку "й" зайве ніби.
Дякую за твір.
З повагою, Віталій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:38:49 ]
Ой тішуся, що надихнула, Тетяночко! Читала Ваших кумів, супер просто! То може ще якесь майбутнє зліпимо отак спільними зусиллями? Успіхів Вам, і натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:45:05 ]
Доброго дня й Вам, Віталію. Дякую за те, що не залишилися байдужі. Заморський з"явився в останню хвилину, коли вже викладала на майстернях. В першому маріанті було "І знову пан толочить мужика", тут було б якраз свій пан. Та мені здається, що нема ще в нас своїх панів, всі наші теперішні - вони ж не нашого роду, і не нашого духу. То за Шевченка пани свої були, а зараз... А без "й" можна обійтися, згідна. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:47:10 ]
Ваша правда - щодо не-наших панів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:54:59 ]
Тішуся, що знайшла розуміння. Бо якраз той заморський пан був найбільшим каменем спотикання, якось в момент вискочив, як Пилип з конопель, і не рушив з місця. Виходить, так мало статися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:56:57 ]
Юлечко, доню, і тобі дякую за оцінку. Спробувала б ти поставити менше. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 15:17:32 ]
Пані Галино, сподіваюсь на оцінку Ви не образились. А якщо, я її видалю. А слова Шевченка я так і зрозумів: "вражою кров'ю". Але. В час Шевченка панів собі не обирали. А нині панів обирають вільно, чесно і всенародно. І вже були і ріки крові і голод-холод і праця каторжна. Пані Галино, а де, в яких краях по іншому геть все?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 15:32:52 ]
Пане Олександре, та чого б я мала ображатися. То я доні своїй так написала, жартома. :) А ріки крові були, та не з тих тіл, мабуть, і голод-холод теж не ті терпіли. Та й хай не геть все по іншому, але багато в яких краях таки краще. Не мені вам про це казати, сподіваюся. А про вільно, чесно і всенародно, то вже повеселили. І якби ж то тільки тими панами обмежилося, бо їх щось як поганок після дощу, щораз більшає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 16:18:15 ]
Хотів би запитати про роль поезії у нашому житті.
Наскільки вона повинна зачаровувати, викликати теплі почуття?
Якою Ви її уявляєте?
Чи вона повинна дратувати, збурювати, гнати читачів грудьми на амбразури, ходити завченими колами – від Шевченка до Франка etc? Майданами, революціями, бунтами? Бути відверто публіцистичною, а якщо і ліричною, то на рівні розлук-злук, зрад-прощень? Заздалегідь вдячний за відповідь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 16:20:03 ]
P.S. А перш за все я хотів би поцікавитись доцільністю вживання загальних понять у якості поетичних – таких як «заморський пан», «кривда», «люд», «нові слова». Наскільки їхнє вживання у поетичному творі виправдано з точки зору їхньої багаторазової вживаності в цілому – в газетах, салоганах, гаслах і творах минулого, одним словом, там, де їх бачили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 16:40:20 ]
О пане Гаррі, та Ви що, з такими питаннями до мене звертатися?! :) То метрів треба питати, грандів, класиків, живих і мертвих. Уявляю собі, я просторікую про роль поезії у нашому житті. То вже кожна людина для себе вирішує, яку роль повинна відігравати поезія у її житті. Когось гріти, когось зачаровувати, когось будити, когось кликати до справи. Кому як пощастить, прочитати певну річ у певний час і нею пройнятися. А щоб поезія тільки зачаровувала і милувала око, то напевне, краще нам би спочатку повний комунізм збудувати, чи дочекатися обіцяного раю. А лірика, вона ж у кожного своя, і кожному своє. Хтось має розлуку, і йому б прощення навчитися, хтось купається в обіймах, і ділиться радістю з іншими. А хтось в дитинстві одягнув рожеві окуляри, а скинути їх досі не наважується. Які поети, така й поезія, мабуть. Це моя думка, і як сказав колись один мій друг, що я зроблю, як мені таке пишеться.