ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Храни спокойствия очаг




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 01:30:45
Переглядів сторінки твору 7990
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.555 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.10.30 16:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 02:17:40 ]
Тут така спокійна сила бринить, як у Євгена Марчука, коли він балотувався в Президенти в 1999-му.
Прозоре, чітке письмо, і навіть таємничість прозора. І вже така огранка сталева слова і ясність є.
Вітаю, пане Голубий берете! Відчувається почерк
десантника у вірші.

Вспомни, десантник, свой Афганистан,
Зарево пожарищ, крики мусульман,
Вспомни шальные взрывы у реки,
Как от нас бежали черти-басмачи!

Це мені наспівали хлопці, учасники бойових дій в Афгані.
Але ж тут - про боротьбу в коханні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 15:48:43 ]
Спасибі , Ярославе.
Я в Афгані не був, але під польською границею
стояв готовий до інтервенції - був такий час колись.
Слава Богу їм Бог тоді Ярузельського послав.
Тисну руку побратимську і поправляю берет.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:49:34 ]
"любви дыши в ответ." - это как?
"Мы не уступим ни на пядь," - это не по-русски. По-русски будет "мы не уступим ни пяди" или "мы не отступим ни на пядь".
"им не отнять" - о чем, собственно, речь?
что такое "пясть"?
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:37:35 ]
Пане Лео, ви усіх критикуєте, чи тільки найкращих? Хоча є одна приємна деталь, у вашій бочці дьогтю все-таки є ложка меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 12:05:43 ]
Бачте, Галино, усі оцінки суб"єктивні. Для когось хтось найкращий, для когось посередній. А "найкращі" недоторкані чи що? До того ж, я намагаюсь критикувати виключно тексти, а не їх авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:04:22 ]
Привіт, Лео.
Дякую за коструктив. В російській я профан -
тому потребую допомоги, аби то звучало по їхньому-правильно.
Тепер по заувагам:
***
"любви дыши в ответ." - это как?" - можливо ви мені допоможете але ідея така:
"любов дихає (скажімо) на вас - а ви дихаєте їй у відповідь"
***
"отступим ни на пядь" - велика дяка - зараз заміню.
***
"им не отнять и не понять (того), что есть для передышки" - тут "того" замовчане, думаєте з "..."
буде зрозуміліше?
***
ПЯСТЬ (по Далю)- ж. кисть руки, ладонь; пять долгих косточек со связками и прочими частями меж пальцев и запястья.
Заходьте - критикуйте.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:31:07 ]
Наиболее подходил бы к Вашей мысли вариант "с любовью дыши в такт", но тогда придется менять то, что впереди.
С передышками - "им передышек не отнять", а дальше менять, потому что даже вставка "того" ничего не поясняет.
С пястью сложнее. Это собственно, не сама ладонь, а только 5 длинных лучевых косточек, которые ну никак нельзя сжать без участия пальцев. А пальцы уже не пясть. Пястью можно вытереть пот со лба, пясть поднимают и опускают музыканты при игре.

Впрочем, это всего лишь мои мысли, а не руководства к действию.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:36:07 ]
Лео,
Дякую.
Я ще подумаю про "дихання у відповідь"...
Замінив трохи ті "передишки" - воно спростилося дещо, але думаю що
прояснішало.
Прошу заглянути сюди, це про "пясть" (звичайно що я не знаток, але мені видається
що "пясть" може уживаєтися як "кулак" теж (в старо-руській,українській принаймі так воно є) -
"http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%8C"
"Происходит от праслав. формы *pęstь, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пясть «кисть руки, кулак»"
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:39:36 ]
Ось тут є лінк (для прикладу) до поезій одної московської поетеси:
http://zhurnal.lib.ru/l/leonowa_l_e/sonety.shtml
Ви можете знайти там: "И брать за руку не сжимая пясть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 19:56:46 ]
:) Те, що Ви навели як приклад, лише підкреслює мою правоту. ""И брать за руку не сжимая пясть" означає "только за пальцы". Знаєте, є така достатньо неприємна манера в деяких людей? У даному контексті вона свідчить про певне відчуження між героями.
Щодо етімології слова, можливо, в давньо-руському воно так і вживалося, але ж Ваш текст - не давно-руський, тому використання саме цього слова здалося мені чужеродним тут. Воно могло мати зміст, якби йшлося про чиюсь пясть, яку лір. герой стискає своєю рукою. А якщо йдеться про свою, якою він стискає міч, тоді, можливо, є сенс змінити його на кисть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:42:22 ]
Добре, Лео.
У Вас золоте терпіння на моє невігластво. :)
Я виправив "пяст" і витер ним чоло.
Тепер запалюватимусь. О!
Данкішен,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:46:43 ]
Просто я впертий, коли відчуваю, що правий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 10:04:19 ]
Любові, Любові, Любові Вам, неповторний ЛЮ! І нехай вона породжує нові і нові неповторно-красиві рядки, які читатимуться серцем... Ой, занесло мене від Ваших рядків :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:07:52 ]
Олесю, дякую.
Вам теж любові і отримання взаємності.
Ваш ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:40:52 ]
Храни спокойствие любя,сжимая пясть под беглым ливнем пуль... Оце так!.. Як би цього навчитися... ЛЮ, ти неперевершений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:15:41 ]
Дякую, Галинко.
Утримати рівновагу не є легкою справою, але принаймі пробувати - потрібно.
Емоції деколи потрібні, а деколи зайві - але все в природі любить збалансований стан - це і є стан
почуття міри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:00:25 ]
ЛЮ, направду буваю іноді надто емоційна, язик мій, а в даному випадку пальці, ота ціла п"ясть, підводять. Та вірш направду чудовий, а дехто шукає чорну кішку в чорній кімнаті, коли її там нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:56:59 ]
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :) Може, тут, пане Лео, і гуморно, та швидше виглядає на наскок. І навряд чи погоджусь з вами, що поет Лазірко - посередність. І ще, на мою скромну думку, перш ніж присікатись до слів, значенння котрих вам неясні, варто і в словник заглянути. Бо з усіх зауваг суттєвим було хіба тільки про п"ядь, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:35:18 ]
Пані Галино, я помітив, що у Вас реакції довгеньки, але це не означає, що я маю на кожну з них реагувати. І де ви бачили, щоб я прохав Вас погоджуватися чи непогоджуватися зі мною з приводу будь-якого питання? Залиште краще свої емоції для когось іншого. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 22:57:02 ]
Знаєте, пане Лео, щодо реакцій я теж вперта трохи, коли відчуваю, що права, тому вони може й довгенькі. Та це реакції виключно на правки, котрі ви намагаєтеся давати такому чудовому віршу. І я дозволила собі не погодитися з вами не з приводу будь-якого питання, а тільки питання, чи посередність як автор поезій пан Юрій Лазірко, чи все-таки один з найкращих. А емоції мої відносилися теж тільки до вірша і того, що з цього вірша варто мені взяти в життя після його прочитання, а зовсім не стосувалися вашої персони. Щасти навзаєм.