ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Храни спокойствия очаг
rain of bullets ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 01:30:45
Переглядів сторінки твору 7139
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.555 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.05 17:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 02:17:40 ]
Тут така спокійна сила бринить, як у Євгена Марчука, коли він балотувався в Президенти в 1999-му.
Прозоре, чітке письмо, і навіть таємничість прозора. І вже така огранка сталева слова і ясність є.
Вітаю, пане Голубий берете! Відчувається почерк
десантника у вірші.

Вспомни, десантник, свой Афганистан,
Зарево пожарищ, крики мусульман,
Вспомни шальные взрывы у реки,
Как от нас бежали черти-басмачи!

Це мені наспівали хлопці, учасники бойових дій в Афгані.
Але ж тут - про боротьбу в коханні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 15:48:43 ]
Спасибі , Ярославе.
Я в Афгані не був, але під польською границею
стояв готовий до інтервенції - був такий час колись.
Слава Богу їм Бог тоді Ярузельського послав.
Тисну руку побратимську і поправляю берет.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:49:34 ]
"любви дыши в ответ." - это как?
"Мы не уступим ни на пядь," - это не по-русски. По-русски будет "мы не уступим ни пяди" или "мы не отступим ни на пядь".
"им не отнять" - о чем, собственно, речь?
что такое "пясть"?
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:37:35 ]
Пане Лео, ви усіх критикуєте, чи тільки найкращих? Хоча є одна приємна деталь, у вашій бочці дьогтю все-таки є ложка меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 12:05:43 ]
Бачте, Галино, усі оцінки суб"єктивні. Для когось хтось найкращий, для когось посередній. А "найкращі" недоторкані чи що? До того ж, я намагаюсь критикувати виключно тексти, а не їх авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:04:22 ]
Привіт, Лео.
Дякую за коструктив. В російській я профан -
тому потребую допомоги, аби то звучало по їхньому-правильно.
Тепер по заувагам:
***
"любви дыши в ответ." - это как?" - можливо ви мені допоможете але ідея така:
"любов дихає (скажімо) на вас - а ви дихаєте їй у відповідь"
***
"отступим ни на пядь" - велика дяка - зараз заміню.
***
"им не отнять и не понять (того), что есть для передышки" - тут "того" замовчане, думаєте з "..."
буде зрозуміліше?
***
ПЯСТЬ (по Далю)- ж. кисть руки, ладонь; пять долгих косточек со связками и прочими частями меж пальцев и запястья.
Заходьте - критикуйте.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:31:07 ]
Наиболее подходил бы к Вашей мысли вариант "с любовью дыши в такт", но тогда придется менять то, что впереди.
С передышками - "им передышек не отнять", а дальше менять, потому что даже вставка "того" ничего не поясняет.
С пястью сложнее. Это собственно, не сама ладонь, а только 5 длинных лучевых косточек, которые ну никак нельзя сжать без участия пальцев. А пальцы уже не пясть. Пястью можно вытереть пот со лба, пясть поднимают и опускают музыканты при игре.

Впрочем, это всего лишь мои мысли, а не руководства к действию.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:36:07 ]
Лео,
Дякую.
Я ще подумаю про "дихання у відповідь"...
Замінив трохи ті "передишки" - воно спростилося дещо, але думаю що
прояснішало.
Прошу заглянути сюди, це про "пясть" (звичайно що я не знаток, але мені видається
що "пясть" може уживаєтися як "кулак" теж (в старо-руській,українській принаймі так воно є) -
"http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%8C"
"Происходит от праслав. формы *pęstь, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пясть «кисть руки, кулак»"
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:39:36 ]
Ось тут є лінк (для прикладу) до поезій одної московської поетеси:
http://zhurnal.lib.ru/l/leonowa_l_e/sonety.shtml
Ви можете знайти там: "И брать за руку не сжимая пясть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 19:56:46 ]
:) Те, що Ви навели як приклад, лише підкреслює мою правоту. ""И брать за руку не сжимая пясть" означає "только за пальцы". Знаєте, є така достатньо неприємна манера в деяких людей? У даному контексті вона свідчить про певне відчуження між героями.
Щодо етімології слова, можливо, в давньо-руському воно так і вживалося, але ж Ваш текст - не давно-руський, тому використання саме цього слова здалося мені чужеродним тут. Воно могло мати зміст, якби йшлося про чиюсь пясть, яку лір. герой стискає своєю рукою. А якщо йдеться про свою, якою він стискає міч, тоді, можливо, є сенс змінити його на кисть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:42:22 ]
Добре, Лео.
У Вас золоте терпіння на моє невігластво. :)
Я виправив "пяст" і витер ним чоло.
Тепер запалюватимусь. О!
Данкішен,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:46:43 ]
Просто я впертий, коли відчуваю, що правий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 10:04:19 ]
Любові, Любові, Любові Вам, неповторний ЛЮ! І нехай вона породжує нові і нові неповторно-красиві рядки, які читатимуться серцем... Ой, занесло мене від Ваших рядків :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:07:52 ]
Олесю, дякую.
Вам теж любові і отримання взаємності.
Ваш ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:40:52 ]
Храни спокойствие любя,сжимая пясть под беглым ливнем пуль... Оце так!.. Як би цього навчитися... ЛЮ, ти неперевершений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:15:41 ]
Дякую, Галинко.
Утримати рівновагу не є легкою справою, але принаймі пробувати - потрібно.
Емоції деколи потрібні, а деколи зайві - але все в природі любить збалансований стан - це і є стан
почуття міри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:00:25 ]
ЛЮ, направду буваю іноді надто емоційна, язик мій, а в даному випадку пальці, ота ціла п"ясть, підводять. Та вірш направду чудовий, а дехто шукає чорну кішку в чорній кімнаті, коли її там нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:56:59 ]
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :) Може, тут, пане Лео, і гуморно, та швидше виглядає на наскок. І навряд чи погоджусь з вами, що поет Лазірко - посередність. І ще, на мою скромну думку, перш ніж присікатись до слів, значенння котрих вам неясні, варто і в словник заглянути. Бо з усіх зауваг суттєвим було хіба тільки про п"ядь, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:35:18 ]
Пані Галино, я помітив, що у Вас реакції довгеньки, але це не означає, що я маю на кожну з них реагувати. І де ви бачили, щоб я прохав Вас погоджуватися чи непогоджуватися зі мною з приводу будь-якого питання? Залиште краще свої емоції для когось іншого. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 22:57:02 ]
Знаєте, пане Лео, щодо реакцій я теж вперта трохи, коли відчуваю, що права, тому вони може й довгенькі. Та це реакції виключно на правки, котрі ви намагаєтеся давати такому чудовому віршу. І я дозволила собі не погодитися з вами не з приводу будь-якого питання, а тільки питання, чи посередність як автор поезій пан Юрій Лазірко, чи все-таки один з найкращих. А емоції мої відносилися теж тільки до вірша і того, що з цього вірша варто мені взяти в життя після його прочитання, а зовсім не стосувалися вашої персони. Щасти навзаєм.