ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Храни спокойствия очаг




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 01:30:45
Переглядів сторінки твору 7228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.555 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 00:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 02:17:40 ]
Тут така спокійна сила бринить, як у Євгена Марчука, коли він балотувався в Президенти в 1999-му.
Прозоре, чітке письмо, і навіть таємничість прозора. І вже така огранка сталева слова і ясність є.
Вітаю, пане Голубий берете! Відчувається почерк
десантника у вірші.

Вспомни, десантник, свой Афганистан,
Зарево пожарищ, крики мусульман,
Вспомни шальные взрывы у реки,
Как от нас бежали черти-басмачи!

Це мені наспівали хлопці, учасники бойових дій в Афгані.
Але ж тут - про боротьбу в коханні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 15:48:43 ]
Спасибі , Ярославе.
Я в Афгані не був, але під польською границею
стояв готовий до інтервенції - був такий час колись.
Слава Богу їм Бог тоді Ярузельського послав.
Тисну руку побратимську і поправляю берет.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:49:34 ]
"любви дыши в ответ." - это как?
"Мы не уступим ни на пядь," - это не по-русски. По-русски будет "мы не уступим ни пяди" или "мы не отступим ни на пядь".
"им не отнять" - о чем, собственно, речь?
что такое "пясть"?
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:37:35 ]
Пане Лео, ви усіх критикуєте, чи тільки найкращих? Хоча є одна приємна деталь, у вашій бочці дьогтю все-таки є ложка меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 12:05:43 ]
Бачте, Галино, усі оцінки суб"єктивні. Для когось хтось найкращий, для когось посередній. А "найкращі" недоторкані чи що? До того ж, я намагаюсь критикувати виключно тексти, а не їх авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:04:22 ]
Привіт, Лео.
Дякую за коструктив. В російській я профан -
тому потребую допомоги, аби то звучало по їхньому-правильно.
Тепер по заувагам:
***
"любви дыши в ответ." - это как?" - можливо ви мені допоможете але ідея така:
"любов дихає (скажімо) на вас - а ви дихаєте їй у відповідь"
***
"отступим ни на пядь" - велика дяка - зараз заміню.
***
"им не отнять и не понять (того), что есть для передышки" - тут "того" замовчане, думаєте з "..."
буде зрозуміліше?
***
ПЯСТЬ (по Далю)- ж. кисть руки, ладонь; пять долгих косточек со связками и прочими частями меж пальцев и запястья.
Заходьте - критикуйте.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:31:07 ]
Наиболее подходил бы к Вашей мысли вариант "с любовью дыши в такт", но тогда придется менять то, что впереди.
С передышками - "им передышек не отнять", а дальше менять, потому что даже вставка "того" ничего не поясняет.
С пястью сложнее. Это собственно, не сама ладонь, а только 5 длинных лучевых косточек, которые ну никак нельзя сжать без участия пальцев. А пальцы уже не пясть. Пястью можно вытереть пот со лба, пясть поднимают и опускают музыканты при игре.

Впрочем, это всего лишь мои мысли, а не руководства к действию.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:36:07 ]
Лео,
Дякую.
Я ще подумаю про "дихання у відповідь"...
Замінив трохи ті "передишки" - воно спростилося дещо, але думаю що
прояснішало.
Прошу заглянути сюди, це про "пясть" (звичайно що я не знаток, але мені видається
що "пясть" може уживаєтися як "кулак" теж (в старо-руській,українській принаймі так воно є) -
"http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%8C"
"Происходит от праслав. формы *pęstь, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пясть «кисть руки, кулак»"
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:39:36 ]
Ось тут є лінк (для прикладу) до поезій одної московської поетеси:
http://zhurnal.lib.ru/l/leonowa_l_e/sonety.shtml
Ви можете знайти там: "И брать за руку не сжимая пясть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 19:56:46 ]
:) Те, що Ви навели як приклад, лише підкреслює мою правоту. ""И брать за руку не сжимая пясть" означає "только за пальцы". Знаєте, є така достатньо неприємна манера в деяких людей? У даному контексті вона свідчить про певне відчуження між героями.
Щодо етімології слова, можливо, в давньо-руському воно так і вживалося, але ж Ваш текст - не давно-руський, тому використання саме цього слова здалося мені чужеродним тут. Воно могло мати зміст, якби йшлося про чиюсь пясть, яку лір. герой стискає своєю рукою. А якщо йдеться про свою, якою він стискає міч, тоді, можливо, є сенс змінити його на кисть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:42:22 ]
Добре, Лео.
У Вас золоте терпіння на моє невігластво. :)
Я виправив "пяст" і витер ним чоло.
Тепер запалюватимусь. О!
Данкішен,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:46:43 ]
Просто я впертий, коли відчуваю, що правий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 10:04:19 ]
Любові, Любові, Любові Вам, неповторний ЛЮ! І нехай вона породжує нові і нові неповторно-красиві рядки, які читатимуться серцем... Ой, занесло мене від Ваших рядків :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:07:52 ]
Олесю, дякую.
Вам теж любові і отримання взаємності.
Ваш ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:40:52 ]
Храни спокойствие любя,сжимая пясть под беглым ливнем пуль... Оце так!.. Як би цього навчитися... ЛЮ, ти неперевершений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:15:41 ]
Дякую, Галинко.
Утримати рівновагу не є легкою справою, але принаймі пробувати - потрібно.
Емоції деколи потрібні, а деколи зайві - але все в природі любить збалансований стан - це і є стан
почуття міри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:00:25 ]
ЛЮ, направду буваю іноді надто емоційна, язик мій, а в даному випадку пальці, ота ціла п"ясть, підводять. Та вірш направду чудовий, а дехто шукає чорну кішку в чорній кімнаті, коли її там нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:56:59 ]
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :) Може, тут, пане Лео, і гуморно, та швидше виглядає на наскок. І навряд чи погоджусь з вами, що поет Лазірко - посередність. І ще, на мою скромну думку, перш ніж присікатись до слів, значенння котрих вам неясні, варто і в словник заглянути. Бо з усіх зауваг суттєвим було хіба тільки про п"ядь, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:35:18 ]
Пані Галино, я помітив, що у Вас реакції довгеньки, але це не означає, що я маю на кожну з них реагувати. І де ви бачили, щоб я прохав Вас погоджуватися чи непогоджуватися зі мною з приводу будь-якого питання? Залиште краще свої емоції для когось іншого. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 22:57:02 ]
Знаєте, пане Лео, щодо реакцій я теж вперта трохи, коли відчуваю, що права, тому вони може й довгенькі. Та це реакції виключно на правки, котрі ви намагаєтеся давати такому чудовому віршу. І я дозволила собі не погодитися з вами не з приводу будь-якого питання, а тільки питання, чи посередність як автор поезій пан Юрій Лазірко, чи все-таки один з найкращих. А емоції мої відносилися теж тільки до вірша і того, що з цього вірша варто мені взяти в життя після його прочитання, а зовсім не стосувалися вашої персони. Щасти навзаєм.