ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Задихані політики й піїтики -
Останні трубадури деепох.
Така ось постістотна аналітика,
Де все ніщо,
І всі іще ніхто.
Спиваються останні псевдоклірики
В іконостасних відблисках очей.
Перед життям,
Що все чекає лірики
І ніби кров між венами,
Тече.
Дурманить місяць стоптану незорянісь,
Летить крізь простір
Висохла сльоза.
І голос гри між бібліями й торами
Зітхає отченашно в образах.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-21 17:16:48
Переглядів сторінки твору 14442
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.947 / 5.5  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:39:03 ]
Ну апробуйте, апробуйте вже, Оксано Ярославівно, власні новотвори в контексті своєї творчості...
Може деепохальне щось і вийде з того всього!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:42:24 ]
Дякую, Я завжди знала, що Ви в мене вірите... :((( Я Сама скоро стану такою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:43:45 ]
До речі, Тут цей текст приписали до ПАВЛЮКІВЩИНИ, так що не дуже відхрещуйтесь від моїх новотворів:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=42479
отут ті самі мотиви, на детальний аналіз не маю часу, вибачте, мені ваша уся творчість, як і творчість Дишканта, але в нього вже менше, він від цього відійшов, здається епігонстовом Павлюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:45:57 ]
ото-то і є, піні Ольго, що часу не маєте... А якби мали, то... Між Пухонською і Дишкантом зараз межа тяжінь до традиції і до українського "постмодерну". Отако...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:51:52 ]
я й сказала, що Дишкант змінився і відійшов від епігонства на відміну від вас. У попередньому ж коментарі. А ви так і стоїте на місці. хіба не вловлюєте мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:58:07 ]
Бррр... Так зрозумійте ж нарешті різницю між традицією (не Павлюковою, а тою, яка складається віками, стає своєрідним архетипом) і тим, що пропагується сьогодні. не виключення, що я теж колись зміню свої літературні переконання, проте поки що не прагну до цього. і це не епігонство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:22:25 ]
Вірю.
Надіюсь...
Ви ж одна з найкращих моїх студенток+справжній Поет!
Не зазнавайтесь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:26:15 ]
О, а я й не бачив!
То є файно, пані Оксано.
То є дуже витончений комплімент.

Мені колись єсєнінщину приписували, Єсєніну - пушкінство, Пушкіну - байронівство... Байрону - дантівство...
Нехила традиція!.. :)
Ви на істинній дорозі.
Не звертайте, Оксано Ярославівно. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:08 ]
Діма Княжич пригадався... своїми новотворами у словах.
Однак, поряд із "заотченашилося" трохи важкувато сприймається іншомовність слів на початку твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:34:09 ]
Не епігонство, а школа традиції.
Погоджуюсь.
Через років десять (я впевнений) молодим талановитим поетам будуть закидати епігонство-пухонство, тобто вважати їх епігонами Оксани Пухонської. Такий вищий закон розвитку мистецтва.
Епігонами зостаються лише слабенькі віршомази, а справжні поети, до яких, на моє професійне переконання, належить Пухонська, самі із Учнів із часом стають Майстрами.
Врешті, всі хороші вірші усієї світової літератури подібні між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:40:04 ]
Навіть якщо у творі і відчуваються чиїсь мотиви, то це тільки мотиви і не більше. А вірш є самодостатнім і Оксаниним. Адже вона вловила, відчула і пережила тему жіночно і яскраво. Так може тільки вона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:28:00 ]
А ви вважаєте, що можна переживати жіночо і чоловічо? Я і не кажу, що слова належать комусь іншому чи, що твір цей не Оксанин. Але надмірне захоплення чужомовними словами обмежує поетичність твору. Адже Оксана може написати набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:25:57 ]
Цікавий і (погоджуюсь з п.п. Ігорем і Василем) талановитий та "самодостатній" твір, в якому авторка і демонструє дива словотворчості, і вибудовує з цих нових слів-конструкцій цікаву споруду-вірш. А молодість авторки тільки додає нам надії, що попереду в неї хороше творче майбутнє.
Успіхів, високого польоту Вам, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 20:59:54 ]
На мій погляд, перші два рядки - це якийсь філософський ґандж.
Політики ніколи не були і, дай Боже, не будуть "трубадурами епох". Вживане Вами іронічне "піїтики" натякає на те, що мовляв, саме "політики і піїтики" визначають "деепоху", яка вироджуються. Але осмілюсь зазначити, що самі по собі ані епоха, ані Час - не можуть бути виродженими, чи деструктивними, чи "сіро-чорними", чи ще якимось. Це ми самі наділяємо їх оціночними категоріями і потім самі ж віримо, що так воно і є насправді. Епохи, часи, Час - занадто абсолютні категорії, щоб їх могли зруйнувати будь-які "політики-піїтики".

І ще питання. Поясніть, будь ласка, передостанній рядок. Про яку гру йдеться?