ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Задихані політики й піїтики -
Останні трубадури деепох.
Така ось постістотна аналітика,
Де все ніщо,
І всі іще ніхто.
Спиваються останні псевдоклірики
В іконостасних відблисках очей.
Перед життям,
Що все чекає лірики
І ніби кров між венами,
Тече.
Дурманить місяць стоптану незорянісь,
Летить крізь простір
Висохла сльоза.
І голос гри між бібліями й торами
Зітхає отченашно в образах.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-21 17:16:48
Переглядів сторінки твору 14847
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.947 / 5.5  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:39:03 ]
Ну апробуйте, апробуйте вже, Оксано Ярославівно, власні новотвори в контексті своєї творчості...
Може деепохальне щось і вийде з того всього!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:42:24 ]
Дякую, Я завжди знала, що Ви в мене вірите... :((( Я Сама скоро стану такою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:43:45 ]
До речі, Тут цей текст приписали до ПАВЛЮКІВЩИНИ, так що не дуже відхрещуйтесь від моїх новотворів:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=42479
отут ті самі мотиви, на детальний аналіз не маю часу, вибачте, мені ваша уся творчість, як і творчість Дишканта, але в нього вже менше, він від цього відійшов, здається епігонстовом Павлюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:45:57 ]
ото-то і є, піні Ольго, що часу не маєте... А якби мали, то... Між Пухонською і Дишкантом зараз межа тяжінь до традиції і до українського "постмодерну". Отако...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:51:52 ]
я й сказала, що Дишкант змінився і відійшов від епігонства на відміну від вас. У попередньому ж коментарі. А ви так і стоїте на місці. хіба не вловлюєте мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:58:07 ]
Бррр... Так зрозумійте ж нарешті різницю між традицією (не Павлюковою, а тою, яка складається віками, стає своєрідним архетипом) і тим, що пропагується сьогодні. не виключення, що я теж колись зміню свої літературні переконання, проте поки що не прагну до цього. і це не епігонство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:22:25 ]
Вірю.
Надіюсь...
Ви ж одна з найкращих моїх студенток+справжній Поет!
Не зазнавайтесь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:26:15 ]
О, а я й не бачив!
То є файно, пані Оксано.
То є дуже витончений комплімент.

Мені колись єсєнінщину приписували, Єсєніну - пушкінство, Пушкіну - байронівство... Байрону - дантівство...
Нехила традиція!.. :)
Ви на істинній дорозі.
Не звертайте, Оксано Ярославівно. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:08 ]
Діма Княжич пригадався... своїми новотворами у словах.
Однак, поряд із "заотченашилося" трохи важкувато сприймається іншомовність слів на початку твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:34:09 ]
Не епігонство, а школа традиції.
Погоджуюсь.
Через років десять (я впевнений) молодим талановитим поетам будуть закидати епігонство-пухонство, тобто вважати їх епігонами Оксани Пухонської. Такий вищий закон розвитку мистецтва.
Епігонами зостаються лише слабенькі віршомази, а справжні поети, до яких, на моє професійне переконання, належить Пухонська, самі із Учнів із часом стають Майстрами.
Врешті, всі хороші вірші усієї світової літератури подібні між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:40:04 ]
Навіть якщо у творі і відчуваються чиїсь мотиви, то це тільки мотиви і не більше. А вірш є самодостатнім і Оксаниним. Адже вона вловила, відчула і пережила тему жіночно і яскраво. Так може тільки вона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:28:00 ]
А ви вважаєте, що можна переживати жіночо і чоловічо? Я і не кажу, що слова належать комусь іншому чи, що твір цей не Оксанин. Але надмірне захоплення чужомовними словами обмежує поетичність твору. Адже Оксана може написати набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:25:57 ]
Цікавий і (погоджуюсь з п.п. Ігорем і Василем) талановитий та "самодостатній" твір, в якому авторка і демонструє дива словотворчості, і вибудовує з цих нових слів-конструкцій цікаву споруду-вірш. А молодість авторки тільки додає нам надії, що попереду в неї хороше творче майбутнє.
Успіхів, високого польоту Вам, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 20:59:54 ]
На мій погляд, перші два рядки - це якийсь філософський ґандж.
Політики ніколи не були і, дай Боже, не будуть "трубадурами епох". Вживане Вами іронічне "піїтики" натякає на те, що мовляв, саме "політики і піїтики" визначають "деепоху", яка вироджуються. Але осмілюсь зазначити, що самі по собі ані епоха, ані Час - не можуть бути виродженими, чи деструктивними, чи "сіро-чорними", чи ще якимось. Це ми самі наділяємо їх оціночними категоріями і потім самі ж віримо, що так воно і є насправді. Епохи, часи, Час - занадто абсолютні категорії, щоб їх могли зруйнувати будь-які "політики-піїтики".

І ще питання. Поясніть, будь ласка, передостанній рядок. Про яку гру йдеться?