ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Задихані політики й піїтики -
Останні трубадури деепох.
Така ось постістотна аналітика,
Де все ніщо,
І всі іще ніхто.
Спиваються останні псевдоклірики
В іконостасних відблисках очей.
Перед життям,
Що все чекає лірики
І ніби кров між венами,
Тече.
Дурманить місяць стоптану незорянісь,
Летить крізь простір
Висохла сльоза.
І голос гри між бібліями й торами
Зітхає отченашно в образах.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-21 17:16:48
Переглядів сторінки твору 15972
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.947 / 5.5  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:39:03 ]
Ну апробуйте, апробуйте вже, Оксано Ярославівно, власні новотвори в контексті своєї творчості...
Може деепохальне щось і вийде з того всього!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:42:24 ]
Дякую, Я завжди знала, що Ви в мене вірите... :((( Я Сама скоро стану такою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:43:45 ]
До речі, Тут цей текст приписали до ПАВЛЮКІВЩИНИ, так що не дуже відхрещуйтесь від моїх новотворів:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=42479
отут ті самі мотиви, на детальний аналіз не маю часу, вибачте, мені ваша уся творчість, як і творчість Дишканта, але в нього вже менше, він від цього відійшов, здається епігонстовом Павлюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:45:57 ]
ото-то і є, піні Ольго, що часу не маєте... А якби мали, то... Між Пухонською і Дишкантом зараз межа тяжінь до традиції і до українського "постмодерну". Отако...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:51:52 ]
я й сказала, що Дишкант змінився і відійшов від епігонства на відміну від вас. У попередньому ж коментарі. А ви так і стоїте на місці. хіба не вловлюєте мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:58:07 ]
Бррр... Так зрозумійте ж нарешті різницю між традицією (не Павлюковою, а тою, яка складається віками, стає своєрідним архетипом) і тим, що пропагується сьогодні. не виключення, що я теж колись зміню свої літературні переконання, проте поки що не прагну до цього. і це не епігонство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:22:25 ]
Вірю.
Надіюсь...
Ви ж одна з найкращих моїх студенток+справжній Поет!
Не зазнавайтесь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:26:15 ]
О, а я й не бачив!
То є файно, пані Оксано.
То є дуже витончений комплімент.

Мені колись єсєнінщину приписували, Єсєніну - пушкінство, Пушкіну - байронівство... Байрону - дантівство...
Нехила традиція!.. :)
Ви на істинній дорозі.
Не звертайте, Оксано Ярославівно. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:08 ]
Діма Княжич пригадався... своїми новотворами у словах.
Однак, поряд із "заотченашилося" трохи важкувато сприймається іншомовність слів на початку твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:34:09 ]
Не епігонство, а школа традиції.
Погоджуюсь.
Через років десять (я впевнений) молодим талановитим поетам будуть закидати епігонство-пухонство, тобто вважати їх епігонами Оксани Пухонської. Такий вищий закон розвитку мистецтва.
Епігонами зостаються лише слабенькі віршомази, а справжні поети, до яких, на моє професійне переконання, належить Пухонська, самі із Учнів із часом стають Майстрами.
Врешті, всі хороші вірші усієї світової літератури подібні між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:40:04 ]
Навіть якщо у творі і відчуваються чиїсь мотиви, то це тільки мотиви і не більше. А вірш є самодостатнім і Оксаниним. Адже вона вловила, відчула і пережила тему жіночно і яскраво. Так може тільки вона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:28:00 ]
А ви вважаєте, що можна переживати жіночо і чоловічо? Я і не кажу, що слова належать комусь іншому чи, що твір цей не Оксанин. Але надмірне захоплення чужомовними словами обмежує поетичність твору. Адже Оксана може написати набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:25:57 ]
Цікавий і (погоджуюсь з п.п. Ігорем і Василем) талановитий та "самодостатній" твір, в якому авторка і демонструє дива словотворчості, і вибудовує з цих нових слів-конструкцій цікаву споруду-вірш. А молодість авторки тільки додає нам надії, що попереду в неї хороше творче майбутнє.
Успіхів, високого польоту Вам, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 20:59:54 ]
На мій погляд, перші два рядки - це якийсь філософський ґандж.
Політики ніколи не були і, дай Боже, не будуть "трубадурами епох". Вживане Вами іронічне "піїтики" натякає на те, що мовляв, саме "політики і піїтики" визначають "деепоху", яка вироджуються. Але осмілюсь зазначити, що самі по собі ані епоха, ані Час - не можуть бути виродженими, чи деструктивними, чи "сіро-чорними", чи ще якимось. Це ми самі наділяємо їх оціночними категоріями і потім самі ж віримо, що так воно і є насправді. Епохи, часи, Час - занадто абсолютні категорії, щоб їх могли зруйнувати будь-які "політики-піїтики".

І ще питання. Поясніть, будь ласка, передостанній рядок. Про яку гру йдеться?