ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Задихані політики й піїтики -
Останні трубадури деепох.
Така ось постістотна аналітика,
Де все ніщо,
І всі іще ніхто.
Спиваються останні псевдоклірики
В іконостасних відблисках очей.
Перед життям,
Що все чекає лірики
І ніби кров між венами,
Тече.
Дурманить місяць стоптану незорянісь,
Летить крізь простір
Висохла сльоза.
І голос гри між бібліями й торами
Зітхає отченашно в образах.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-21 17:16:48
Переглядів сторінки твору 15244
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.947 / 5.5  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:39:03 ]
Ну апробуйте, апробуйте вже, Оксано Ярославівно, власні новотвори в контексті своєї творчості...
Може деепохальне щось і вийде з того всього!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:42:24 ]
Дякую, Я завжди знала, що Ви в мене вірите... :((( Я Сама скоро стану такою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:43:45 ]
До речі, Тут цей текст приписали до ПАВЛЮКІВЩИНИ, так що не дуже відхрещуйтесь від моїх новотворів:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=42479
отут ті самі мотиви, на детальний аналіз не маю часу, вибачте, мені ваша уся творчість, як і творчість Дишканта, але в нього вже менше, він від цього відійшов, здається епігонстовом Павлюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:45:57 ]
ото-то і є, піні Ольго, що часу не маєте... А якби мали, то... Між Пухонською і Дишкантом зараз межа тяжінь до традиції і до українського "постмодерну". Отако...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:51:52 ]
я й сказала, що Дишкант змінився і відійшов від епігонства на відміну від вас. У попередньому ж коментарі. А ви так і стоїте на місці. хіба не вловлюєте мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:58:07 ]
Бррр... Так зрозумійте ж нарешті різницю між традицією (не Павлюковою, а тою, яка складається віками, стає своєрідним архетипом) і тим, що пропагується сьогодні. не виключення, що я теж колись зміню свої літературні переконання, проте поки що не прагну до цього. і це не епігонство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:22:25 ]
Вірю.
Надіюсь...
Ви ж одна з найкращих моїх студенток+справжній Поет!
Не зазнавайтесь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:26:15 ]
О, а я й не бачив!
То є файно, пані Оксано.
То є дуже витончений комплімент.

Мені колись єсєнінщину приписували, Єсєніну - пушкінство, Пушкіну - байронівство... Байрону - дантівство...
Нехила традиція!.. :)
Ви на істинній дорозі.
Не звертайте, Оксано Ярославівно. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:08 ]
Діма Княжич пригадався... своїми новотворами у словах.
Однак, поряд із "заотченашилося" трохи важкувато сприймається іншомовність слів на початку твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:34:09 ]
Не епігонство, а школа традиції.
Погоджуюсь.
Через років десять (я впевнений) молодим талановитим поетам будуть закидати епігонство-пухонство, тобто вважати їх епігонами Оксани Пухонської. Такий вищий закон розвитку мистецтва.
Епігонами зостаються лише слабенькі віршомази, а справжні поети, до яких, на моє професійне переконання, належить Пухонська, самі із Учнів із часом стають Майстрами.
Врешті, всі хороші вірші усієї світової літератури подібні між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:40:04 ]
Навіть якщо у творі і відчуваються чиїсь мотиви, то це тільки мотиви і не більше. А вірш є самодостатнім і Оксаниним. Адже вона вловила, відчула і пережила тему жіночно і яскраво. Так може тільки вона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:28:00 ]
А ви вважаєте, що можна переживати жіночо і чоловічо? Я і не кажу, що слова належать комусь іншому чи, що твір цей не Оксанин. Але надмірне захоплення чужомовними словами обмежує поетичність твору. Адже Оксана може написати набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:25:57 ]
Цікавий і (погоджуюсь з п.п. Ігорем і Василем) талановитий та "самодостатній" твір, в якому авторка і демонструє дива словотворчості, і вибудовує з цих нових слів-конструкцій цікаву споруду-вірш. А молодість авторки тільки додає нам надії, що попереду в неї хороше творче майбутнє.
Успіхів, високого польоту Вам, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 20:59:54 ]
На мій погляд, перші два рядки - це якийсь філософський ґандж.
Політики ніколи не були і, дай Боже, не будуть "трубадурами епох". Вживане Вами іронічне "піїтики" натякає на те, що мовляв, саме "політики і піїтики" визначають "деепоху", яка вироджуються. Але осмілюсь зазначити, що самі по собі ані епоха, ані Час - не можуть бути виродженими, чи деструктивними, чи "сіро-чорними", чи ще якимось. Це ми самі наділяємо їх оціночними категоріями і потім самі ж віримо, що так воно і є насправді. Епохи, часи, Час - занадто абсолютні категорії, щоб їх могли зруйнувати будь-які "політики-піїтики".

І ще питання. Поясніть, будь ласка, передостанній рядок. Про яку гру йдеться?