ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Задихані політики й піїтики -
Останні трубадури деепох.
Така ось постістотна аналітика,
Де все ніщо,
І всі іще ніхто.
Спиваються останні псевдоклірики
В іконостасних відблисках очей.
Перед життям,
Що все чекає лірики
І ніби кров між венами,
Тече.
Дурманить місяць стоптану незорянісь,
Летить крізь простір
Висохла сльоза.
І голос гри між бібліями й торами
Зітхає отченашно в образах.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-21 17:16:48
Переглядів сторінки твору 16273
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.947 / 5.5  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:39:03 ]
Ну апробуйте, апробуйте вже, Оксано Ярославівно, власні новотвори в контексті своєї творчості...
Може деепохальне щось і вийде з того всього!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:42:24 ]
Дякую, Я завжди знала, що Ви в мене вірите... :((( Я Сама скоро стану такою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:43:45 ]
До речі, Тут цей текст приписали до ПАВЛЮКІВЩИНИ, так що не дуже відхрещуйтесь від моїх новотворів:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=42479
отут ті самі мотиви, на детальний аналіз не маю часу, вибачте, мені ваша уся творчість, як і творчість Дишканта, але в нього вже менше, він від цього відійшов, здається епігонстовом Павлюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:45:57 ]
ото-то і є, піні Ольго, що часу не маєте... А якби мали, то... Між Пухонською і Дишкантом зараз межа тяжінь до традиції і до українського "постмодерну". Отако...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:51:52 ]
я й сказала, що Дишкант змінився і відійшов від епігонства на відміну від вас. У попередньому ж коментарі. А ви так і стоїте на місці. хіба не вловлюєте мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:58:07 ]
Бррр... Так зрозумійте ж нарешті різницю між традицією (не Павлюковою, а тою, яка складається віками, стає своєрідним архетипом) і тим, що пропагується сьогодні. не виключення, що я теж колись зміню свої літературні переконання, проте поки що не прагну до цього. і це не епігонство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:22:25 ]
Вірю.
Надіюсь...
Ви ж одна з найкращих моїх студенток+справжній Поет!
Не зазнавайтесь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:26:15 ]
О, а я й не бачив!
То є файно, пані Оксано.
То є дуже витончений комплімент.

Мені колись єсєнінщину приписували, Єсєніну - пушкінство, Пушкіну - байронівство... Байрону - дантівство...
Нехила традиція!.. :)
Ви на істинній дорозі.
Не звертайте, Оксано Ярославівно. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:08 ]
Діма Княжич пригадався... своїми новотворами у словах.
Однак, поряд із "заотченашилося" трохи важкувато сприймається іншомовність слів на початку твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:34:09 ]
Не епігонство, а школа традиції.
Погоджуюсь.
Через років десять (я впевнений) молодим талановитим поетам будуть закидати епігонство-пухонство, тобто вважати їх епігонами Оксани Пухонської. Такий вищий закон розвитку мистецтва.
Епігонами зостаються лише слабенькі віршомази, а справжні поети, до яких, на моє професійне переконання, належить Пухонська, самі із Учнів із часом стають Майстрами.
Врешті, всі хороші вірші усієї світової літератури подібні між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:40:04 ]
Навіть якщо у творі і відчуваються чиїсь мотиви, то це тільки мотиви і не більше. А вірш є самодостатнім і Оксаниним. Адже вона вловила, відчула і пережила тему жіночно і яскраво. Так може тільки вона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:28:00 ]
А ви вважаєте, що можна переживати жіночо і чоловічо? Я і не кажу, що слова належать комусь іншому чи, що твір цей не Оксанин. Але надмірне захоплення чужомовними словами обмежує поетичність твору. Адже Оксана може написати набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 20:25:57 ]
Цікавий і (погоджуюсь з п.п. Ігорем і Василем) талановитий та "самодостатній" твір, в якому авторка і демонструє дива словотворчості, і вибудовує з цих нових слів-конструкцій цікаву споруду-вірш. А молодість авторки тільки додає нам надії, що попереду в неї хороше творче майбутнє.
Успіхів, високого польоту Вам, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 20:59:54 ]
На мій погляд, перші два рядки - це якийсь філософський ґандж.
Політики ніколи не були і, дай Боже, не будуть "трубадурами епох". Вживане Вами іронічне "піїтики" натякає на те, що мовляв, саме "політики і піїтики" визначають "деепоху", яка вироджуються. Але осмілюсь зазначити, що самі по собі ані епоха, ані Час - не можуть бути виродженими, чи деструктивними, чи "сіро-чорними", чи ще якимось. Це ми самі наділяємо їх оціночними категоріями і потім самі ж віримо, що так воно і є насправді. Епохи, часи, Час - занадто абсолютні категорії, щоб їх могли зруйнувати будь-які "політики-піїтики".

І ще питання. Поясніть, будь ласка, передостанній рядок. Про яку гру йдеться?