ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.05.21 20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося біллю старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острову.
До острову, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі

Юрій Гундарєв
2024.05.21 11:51
СО-СУ-КУР

Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!


Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,

Володимир Бойко
2024.05.21 11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.

Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,

Леся Горова
2024.05.21 10:58
Мрії збуваються.

https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Кацай (1954) / Вірші

 Пліт
Згасає
вщент розбитий сателіт

і десь край Сонця догоряє осінь,
а мій пробитий
метеором пліт

гравітаційна
течія уносить

до рифів
незалюднених світів,

де піниться
геть скрижанілий

водень

і б‘ється об бурульки стрімчаків
несамовите
сяєво безодень,

наївно відцентроване плотом
навколо мене.
Та, розгледівши це, пише

навпомацки
осліплий астроном:

«За ним – лиш космос!..
І нічого більше».

Й тривалий час
розгадує секрет,

що в цій робінзонаді
винне нині –

горизонтальне
мислення планет

чи вертикальні почуття людини?
А пліт пливе
у сріблі сивих скронь,

комет і айсбергів,
але здається

істотам
з обморожених підсонь,

що холод є
сповільнений вогонь

з недоторканного запасу
мого серця.





Найвища оцінка Володимир Гнєушев 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-25 12:27:46
Переглядів сторінки твору 5961
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.802 / 5.63  (4.692 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 5.082 / 6  (4.653 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.29 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 12:49:39 ]
Вірш повертає мене у той час коли я дуже захоплювався фантастикою...Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 12:50:18 ]
Вірш повертає мене у той час коли я дуже захоплювався фантастикою...Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 18:42:00 ]
Так може й залишатимемось у тих чудових місцях, де нас захоплює фантастика? :) Не треба звідти уходити, бо фантастика - це навіть не стиль життя, а саме воно :) Спасибі за "чудово".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 13:01:22 ]
Я впевнена, ви знаєте, що там - за космосом. А пліт такий, що ні вогонь, ні лід... Він буде вічно мандрувати всесвітом. Дякую за чудові враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 18:43:32 ]
Скажу вам по секрету: за космосом - осінь. І звуть її Олена :))) Щасливий, що зміг вразити вас враженнями :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 13:08:58 ]
:)

За межею всесвіту – осінь,
Перехрестя галактик димних.
Нас поволі, мов листя, носять
Траєкторії павутинні.

На пожовклі кленові карти,
Впала синь від озер туманів.
Розмивають дощі на старті
Грона зір в стереоекрані.

Озирнешся ще раз у літо…
На міжзоряних магістралях
Заревуть двигуни боліду
В субтонованому вокалі.

Звабить блиском чужого світу
Загадкова сумна Нібіру.
На самотній її орбіті –
Білі карлики й чорні діри.

Та до неї – роками відстань,
Згаслі сонця й поля магнітні.
За мільйони парсеків звідси
Дивні очі ультраблакитні.

І не стрітись… Такий вже графік.
Все розкреслено по законах.
Нездоланний торує трафік
Космоліт у сріблястих скронях.

Осінь світлим дощем заплаче…
А на ранок, в прямім ефірі,
Огласить астроном незрячий,
Що з орбіти зійшла Нібіру.

На кордоні космосу – осінь,
Барвить небо у сік калини.
А мене все до тебе зносить
Некеровано і нестримно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 13:11:28 ]
Цікавий, оригінальний твір з незвичними асоціаціями, з думками і запитаннями в високохудожній формі.
Дуже-дуже добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 18:46:04 ]
Дуже-дуже за добре! :) *трохи знічується у високохудожній формі* :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:52:01 ]
(підрулює на рятівному плотові, затягуючи - мо-о-о-ойй ма-аленькіій пло-о-о-оттт, сві-і-ітий із пе-есен і сло-о-о-ов... кидає рятівну линву і потихеньку задкує на базу... всє-є-м моі-ім бє-єдам назло-о-о-о, во-овсє-є нє так уж пло-о-о-о-о-о-оххххх )
ех! хорошо, Олексію.
я б сказав - ностальгічно.
з сумом дивицця в зоряне небо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 21:42:55 ]
(хапається за рятівну линву, підвиваючи в мікрохвони - ні-і-іть в прошлоє порву-у-у-у і-і-і дальшє будь что бу-у-удєт)
й-ех! гарно, Сергію.
я б сказав - лібертатично.
з надією дивицця на земну кульку. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 21:57:14 ]
/зоряне небо разом із земною кулькою в два голоси/:
із ма-а-а-а-нато-о-о-о-них бу-у-у-у-дєн йа тіхааа упливу-у-у-у...

всі радіють. особливо база.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 19:17:39 ]
Дуже сподобався Ваш вірш!
Тут більше філософії, ніж фантастики! (нмд)
Особливо -
"вертикальні почуття людини",

"...холод є
сповільнений вогонь
з недоторканного запасу
мого серця."

Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-02-25 21:31:59 ]
У будь-якій фантастиці філософії завжди більше, ніж фантастики :) Дякую за дякую :)))