ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василько Крицко (1989) / Проза

 Я хочу бути дорослим Або Васьові пригоди!!!! (історія №1)
Прийшла весна. Все оживало...
Сонце охоплює,своїми щирими на тепло, проміннями. Радіють усі, веселяться, і здається усі скоро повірять в казку і стануть дітьми. Такими ж безтурботними і не серйозними як моя сестричка Юля.
Хай вірять, а я (незважаючи на свої 7) стану дорослим...

- Васильку , прокинся тобі в школу, а то запізнишся, сонько.
Невже це тільки середа? коли ж та субота? - подумав я... Схоже ніколи не висплюся, як же хочеться бути дорослим дядею, і не ходити в цю велику, похмуру і холодну будівлю , що зветься школа...
Ну нехай , ще трошки потерплю, ось , ось ще трішки і всі дитячі забавлянки, цяцькання та ігри відійдуть у минуле, а головне сувора та нудна жіночка - яку звуть вчителькою. І тоді - я з широкою усмішкою на роті буду йти повз цю старечу будівлю і нехай тільки попросять зайти до неї!!!

2+2=4 а якщо ще +2, і ще +2, і ще +2,
і ще, і ще-е-е і щ-щ-е-е-е !!!!!
Досить !!!! В мене вже на голові, здається , дятел дзьобом колупає 2+2+2+2+2... Шубурсь і зошит уже летить у повітрі ,довго,довго ,через вікно нашої хатини, аж чутно як здіймає вітер у польоті, а може це він так мені гнівно слова лагідні говорить за те , що навчив його літати. Т-а-а-к, короткий вийшов політ дерево, обрізало крила. Зустріло старого друга, ля-ля-ля , адже наскільки я знаю, зошит теж раніше був деревом..
- Васильку, ти вже виконав математику?
- Най качка копне (подумав я про себе одночасно лізучи через вікно по того птаха, що так і не навчив літати)
- Синку я йду перевіряти. Васильку!!!
Нема кому відповісти рідній матусі. кімната одинока.
- А ти що там робиш? (вибігаючи по східцях будинку з вінником в руках) Поглянула мама на дерево ... Зошит з математики, дві туфлі ,якими намагався його збити до долу. кіт Маркіз, що попався мені в руки після туфель, ну і Юльчина лялька Люська, бідна Люська, нога якої так і залишилася в моїх руках....
І як там в казочці ? - дідо плаче,баба плаче?
Жаль нема кому за мною поплакати, подумав я, коли вінник повільно але впевнено наближався до моєї покищо милої дитячої мордочки....

Далі буде....

2 березня 2010 року!!!!!!











      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-02 23:21:58
Переглядів сторінки твору 1853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.305 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.305 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2013.06.14 19:04
Автор у цю хвилину відсутній