ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василько Крицко (1989) / Проза

 Я хочу бути дорослим Або Васьові пригоди!!!! (історія №1)
Прийшла весна. Все оживало...
Сонце охоплює,своїми щирими на тепло, проміннями. Радіють усі, веселяться, і здається усі скоро повірять в казку і стануть дітьми. Такими ж безтурботними і не серйозними як моя сестричка Юля.
Хай вірять, а я (незважаючи на свої 7) стану дорослим...

- Васильку , прокинся тобі в школу, а то запізнишся, сонько.
Невже це тільки середа? коли ж та субота? - подумав я... Схоже ніколи не висплюся, як же хочеться бути дорослим дядею, і не ходити в цю велику, похмуру і холодну будівлю , що зветься школа...
Ну нехай , ще трошки потерплю, ось , ось ще трішки і всі дитячі забавлянки, цяцькання та ігри відійдуть у минуле, а головне сувора та нудна жіночка - яку звуть вчителькою. І тоді - я з широкою усмішкою на роті буду йти повз цю старечу будівлю і нехай тільки попросять зайти до неї!!!

2+2=4 а якщо ще +2, і ще +2, і ще +2,
і ще, і ще-е-е і щ-щ-е-е-е !!!!!
Досить !!!! В мене вже на голові, здається , дятел дзьобом колупає 2+2+2+2+2... Шубурсь і зошит уже летить у повітрі ,довго,довго ,через вікно нашої хатини, аж чутно як здіймає вітер у польоті, а може це він так мені гнівно слова лагідні говорить за те , що навчив його літати. Т-а-а-к, короткий вийшов політ дерево, обрізало крила. Зустріло старого друга, ля-ля-ля , адже наскільки я знаю, зошит теж раніше був деревом..
- Васильку, ти вже виконав математику?
- Най качка копне (подумав я про себе одночасно лізучи через вікно по того птаха, що так і не навчив літати)
- Синку я йду перевіряти. Васильку!!!
Нема кому відповісти рідній матусі. кімната одинока.
- А ти що там робиш? (вибігаючи по східцях будинку з вінником в руках) Поглянула мама на дерево ... Зошит з математики, дві туфлі ,якими намагався його збити до долу. кіт Маркіз, що попався мені в руки після туфель, ну і Юльчина лялька Люська, бідна Люська, нога якої так і залишилася в моїх руках....
І як там в казочці ? - дідо плаче,баба плаче?
Жаль нема кому за мною поплакати, подумав я, коли вінник повільно але впевнено наближався до моєї покищо милої дитячої мордочки....

Далі буде....

2 березня 2010 року!!!!!!











      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-02 23:21:58
Переглядів сторінки твору 1829
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.305 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.305 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2013.06.14 19:04
Автор у цю хвилину відсутній