ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 несерйозне




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Зелененька 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-16 11:11:58
Переглядів сторінки твору 13743
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 5.75  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.868
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 22:17:12 ]
Та воно гріє, мабуть, все. Мені дуже подобається кінець квітня і половина травня. Буває, що і більш пізні періоди. Шукатиму свої цифрові фото, бо фотографував. Наче це допоможе. Аякже...
Красивий вірш, гарне фото, приємні згадки, особливо зараз, коли дві години тому накидало снігу, а завтра - вже сімнадцяте. Невже березня?

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 22:30:44 ]
Шукайте, Олександре - допомагає. Я у цьому сьогодні переконалася. Хоча, котик у Вас на колінах, також гарною грілочкою може попрацювати.
Зима цього року затяжна і дуже прикра. Гріємося чим можемо - я кульбабами і гарними розмовами.
Тепла Вам,
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 22:41:15 ]
Гарні часи чекання весни, шановна Яринко. Бо коли буде вона в розпалі, то чого чекати? Літа? А за ним?
Я вже звик до зими. Вона зараз настільки тремка... І бачити в темряві (о сьомій-восьмій вечора) можу. То нащо те сонце цілоденне? Згадуватимемо ще весну цих днів, як і кульбаби... А поки що - милуватись і милуватись.
Тепла і Вам.
Не тримали Ви на колінах того котика :))) Я його двома руками фіксую. Справжній дикун, а домашній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:41:26 ]
Не потрібно до цієї зими звикати. Нехай вона мине, хоча за вікном знову сніг.
Котик, зафіксований двома руками? Цікаво звучить.
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 23:28:07 ]
"Куль-баба, куль-бабник"... - П'єро, що гадає "любить-не любить" на кульбабі, забувши про "нитки тягарів" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:42:23 ]
Файне слово "куль-бабник"... Це той, що по куль-бабах скаче? :о))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 10:08:20 ]
А в Ярили (на фото) личко закульбабилось, ой! І червоні коралі кудись пропалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:43:16 ]
Червоні коралі кульбабі н пасують. Вона сама по собі гарна, навіщо її прикрашати?
Дякую, Мироне!
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 22:57:25 ]
Треба ще пошукати щось серйозніше, ніж таке "несерйозне" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 23:35:33 ]
Якось так вийшло... на котрасті. Ви зрозуміли правильно. Колись одна людина сказала, що у мене з Лозовою один настрій. Так виглядає, що дійсно один...
Дякую, Оксано.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 23:03:57 ]
буд(ь)-як-куль-баба-біла
не-забут(ь)-ка-буд(ь)-яка-зна-є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-18 00:00:59 ]
куль-БАБА-жовта
з горя пожовкла
в серці блакитно
квіточка квітне
не-забудь-ка!
(доволі патріотично вийшло:о)) )




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-18 00:08:08 ]
О,
кульбаби жовті
небо синє замість злаків
коби не жовтень
коби не колір маків
було би нас на світі
купа
а так все більшає над нами
.упа 8-/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-18 00:31:19 ]
коли б не січень
і коли б не квітень
коли б не баби
схожі на хлопів
було би нас на світі
безліч сотень
прекрасних
і розумних
кульбабІв...
(а так - маємо те, що маємо. "спасІбо партІІ родной")
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 23:04:03 ]
А, як зійдуться
всі кульбаби
світу!
І, Панночки,-
повірять
в Кульбабів!
О,-сонми
діточок
неначе
Сонця
квіти!
Верлібр
зачнут
водити
хоровод!)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-18 23:14:34 ]
верліброво-хороводно
дівчата гуляли
з жовтих квітів - доньок Сонця
віночки сплітали...
:о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-20 00:37:07 ]
Коли в П’єро
крила брів злетіли Неба
Йому кричали:
Усмішкою втіхи
д'нам - Униз!
А він літав
і, плакав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 12:12:58 ]
П"єро літати міг,
бо крила
слізьми поливав,
щоб проросли.
Лиш той, хто знає,
що вартує сум,
літати може...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-27 03:04:06 ]
;)а в сумі тому-
СТУМА,
як паволоч
із ниток
наших Днів,
де Ніч
безсмерття
дарувала.
П"єро
кохав -
ту Ніч
пізнав,
як Сонечко-кульбабку
сріблястого світанку:)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-02 23:42:44 ]
кульбаба
з вітром жартувала
на мить забула
що засріблилась
жовта голова
пухнастим павутинням
і...
полетіло все
що голови трималось
в далекій ирій

уже не плакав
зраджений П"єро


1   2   3   Переглянути все