ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
2026.08.30
16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
2026.08.30
07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
2026.08.30
05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
2026.08.29
18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
2026.08.29
17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
2026.08.29
08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
2026.08.29
07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Леді Ней (2009) /
Інша поезія
**
**
вдих видих
вдих видих
білокам’яними скелями напруження
угору
до відчуття безмежності
вдих видих
вдих видих
відшукую незриму нитку порятунку
ти поруч
наче ніколи нікуди не йшов
тут багато сторонніх та ми одні і ми знаємо про це
зникає відчуття часу
вдих видих
вдих видих
ти просиш зосередитись тільки на диханні
не розуміючи що зробити це майже неможливо
бо твоя присутність поглинає увесь всесвіт що збігає в мої стерплі холодні долоні
і навіть твій теплий доторк до них вже не змінить нічого
і я це відчуваю
і ти це розумієш
залишається ще кілька хвилин по котрих настане тиша і біль
щобудешепотіти
не зникай
не зникай
не зникай
і це буде продовженням початку
і ця відстань буде сталою
бо так потрібно
вдих видих…
**
ми сьогодні тут щоб один одному знову нічого не сказати
на бліду шию мовчання час нанизує мить за миттю
важке дихання перекочує ці крихкі намистини то вліво то вправо
в залежності від того куди направляєш свої думки
**
все що буде сказано не буде мати особливого значення
просто занадто довгі паузи вимагають наповнення звуком
все що не буде сказано буде мати глибокий зміст
просто занадто короткі фрази залишають простір для смислового малюнку
кожне наближення
кожне віддалення
кожен відтінок слова
відбиватимуть сліди як у вологому піску у глибині душі
і залишатимуться аж до наступної зустрічі
**
сьогодні ти у білому
сьогодні я у білому
кожен з нас на своїй території відчуттів
всі емоції зведені майже до нуля
удавана байдужість – це тільки гра
вимушена
необхідна
бо усе надто дотично
бо усе надто незбагненно
а за вікном падуть сніжинки
радісні і світлі
і наші оголені душі бачить тільки господь
**
ми сьогодні торкались душами
ми сьогодні ховались за душами
ми сьогодні були не ми
**
твоі риси обличчя – досконалі
смуток в очах говорить про біль
нові зморшки на обличчі – шлях через досвід у часі
як шкода що я не можу бачити твого серця
**
скільки снігу за останні зими ти пересіяв крізь своє серце
по них можна б було дістатися самого полюсу
скільки квітів ти засіяв у моєму серці за останні весни
їх би вистачило для усіх садів планети
скільки незвіданого стоїть попереду нас
мого слуху і зору
і навіть почуттів
недостатньо щоб пробити цю стіну невідомого
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
**
**вдих видих
вдих видих
білокам’яними скелями напруження
угору
до відчуття безмежності
вдих видих
вдих видих
відшукую незриму нитку порятунку
ти поруч
наче ніколи нікуди не йшов
тут багато сторонніх та ми одні і ми знаємо про це
зникає відчуття часу
вдих видих
вдих видих
ти просиш зосередитись тільки на диханні
не розуміючи що зробити це майже неможливо
бо твоя присутність поглинає увесь всесвіт що збігає в мої стерплі холодні долоні
і навіть твій теплий доторк до них вже не змінить нічого
і я це відчуваю
і ти це розумієш
залишається ще кілька хвилин по котрих настане тиша і біль
щобудешепотіти
не зникай
не зникай
не зникай
і це буде продовженням початку
і ця відстань буде сталою
бо так потрібно
вдих видих…
**
ми сьогодні тут щоб один одному знову нічого не сказати
на бліду шию мовчання час нанизує мить за миттю
важке дихання перекочує ці крихкі намистини то вліво то вправо
в залежності від того куди направляєш свої думки
**
все що буде сказано не буде мати особливого значення
просто занадто довгі паузи вимагають наповнення звуком
все що не буде сказано буде мати глибокий зміст
просто занадто короткі фрази залишають простір для смислового малюнку
кожне наближення
кожне віддалення
кожен відтінок слова
відбиватимуть сліди як у вологому піску у глибині душі
і залишатимуться аж до наступної зустрічі
**
сьогодні ти у білому
сьогодні я у білому
кожен з нас на своїй території відчуттів
всі емоції зведені майже до нуля
удавана байдужість – це тільки гра
вимушена
необхідна
бо усе надто дотично
бо усе надто незбагненно
а за вікном падуть сніжинки
радісні і світлі
і наші оголені душі бачить тільки господь
**
ми сьогодні торкались душами
ми сьогодні ховались за душами
ми сьогодні були не ми
**
твоі риси обличчя – досконалі
смуток в очах говорить про біль
нові зморшки на обличчі – шлях через досвід у часі
як шкода що я не можу бачити твого серця
**
скільки снігу за останні зими ти пересіяв крізь своє серце
по них можна б було дістатися самого полюсу
скільки квітів ти засіяв у моєму серці за останні весни
їх би вистачило для усіх садів планети
скільки незвіданого стоїть попереду нас
мого слуху і зору
і навіть почуттів
недостатньо щоб пробити цю стіну невідомого
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0919 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0919 seconds