ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 ***
Осінньо в очах і у барі,
Ми пили янтар золотий,
І рибу, що була у парі,
Безжально донищила ти.
Ти в рибі.
І риба в тобі.
Не буде для неї "спасибі",
Лишились на жирній губі
Останні ознаки по рибі.
Ти в рибі, не знаючи це.
І посмішка жирна є хибна,
Бо вже проковтнула лице,
Нічого не кажучи, риба.

2005




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-21 17:42:50
Переглядів сторінки твору 3501
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.054 / 4  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 18:19:11 ]
Про що йдеться в вірші? Йдеться про момент, який, можливо, передує розриву між ліричним героєм і певною особою жіночої статі... а може, і не буде ніякого розриву, а буде герой далі використовувати маленьку дуру за призначенням. Коротше, йдеться про момент, коли герой усвідомлює пустоту, поверхневість, нецікавість та емоційну тупість оної особи. Авторові знадобилося лише одне слово, що передає всі оці якості: риба. Одним пострілом чотирьох зайців вбив. Цікаво, що це усвідомлення вигляд такої собі кафкіанської метаморфози, злиття жінки з рибою. Окрім надання містичного присмаку всьому твору, ця метаморфоза дуже влучно передає несподіванність цього відкриття для самого героя. Плюс почуття, які супроводжують подібне усвідомлення, передані вірно: здивування і огида. Коротже, небагатьма словами автору вдалося багато виразити. Тому ставлю 6.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:04:28 ]
Пропустив слово: ...усвідомлення має вигляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:43:43 ]
(:-).Цікавий образ "риба". Він з Вами (чи Ви з Ним) хоче поріднитися, як "чорный человек" з Пушкіним, Єсєніним ?(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 07:12:56 ]
Дякую за інтерес та оцінку твору. Вірш, дійсно, багатоплановий. Михайло Карповий по цеглинкам розібрав його фабулу. А тепер, шановні друзі, дозвольте Вам представити від автора ще один, сакральний зміст твору. Дія відбувається ... в церкві. І подається опис хрещення подруги ліричного героя.

Осінньо в очах і у барі - значить, урочисто-сумно та золотаво. Чому церква позначається баром? Може, тому що там в даний момент п'ють вино та закусюють, може, від прямокутних стін (bar), може, від поширених товарно-грошових відносин.

Ми пили янтар золотий - можна розуміти як причащання вином, але тут подається опис насичення маною, праною, духовною енергією.

Далі подруга з'їдає рибу. Що таке риба? Риба - це символ християнства. Перші християнські храми обов'язково містили цей символ. Подруга з'їдає християнські символи: випиває вино та їсть хліб, тобто п'є Христову кров і їсть його тіло. Після чого сама стає християнкою.

Фраза "Ти в рибі. І риба в тобі." відповідає виразу "Ти в Христі. І Христос в тобі".

Чому ліричний герой не висловлює захоплення від обряду хрещення (І посмішка жирна є хибна)?

На його думку, записатися в християни - не кращий шлях духовного становлення, він переймається можливою втратою духовної сутності та росту неофіта "Бо вже проковтнула лице, Нічого не кажучи, риба."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 08:07:59 ]
Так. Риба - це символ християнства. По-грецьки риба - це іхтіс. Ранні християни надали цьому слову ще смисл абрівеатури виразу "Ісус Христос Деус І Сотир" - Ісус Христос Господь і Іскупитель. Згадка, що риба - це символ Христа, промайнула учора в моїй голові, коли я коментар писав, але... ну, не очікував від тебе, що ти теж є обізнаним з символізмом нашої віри (я греко-католик). Сприйняв це, як випадковість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 11:02:31 ]
Про духовний план вірша від автора.

Взагалі, риба у вірші іде у парі, що чітко вказує на відповідне сузір’я, яке є останнім у зодіаку і символізує перехід на вищий щабель розвитку або деградацію. Що символізують дві риби у сузір’ї? Вони позначають вищу та нижчу першооснови людини. Дівчина з’їла одну рибу. Яку? Вищу чи нижчу? (Це як в „Матриці”: яку пігулку обирати: червону чи синю ?). Виходячи зі слів „безжально донищила”, стає зрозуміло, що перемогло нижче начало. Дівчина ступила на шлях деградації, риба поглинула її лице, тобто стерла її особистість. Проте всі інші частини тіла залишились, як вірно підмітив Михайло Карповий, для вжитку за призначенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 13:05:48 ]
Вибачте, що втрутився у діалог(:-).
Прикольно, коли автор не губиться у поясненні власного твору. Нагадує
"...ось такий анекдот, Ха-ха-ха. Не смішний? Тоді вмощуйтеся зручніше і уважно слухайте, коли, над чим і скільки потрібно було сміятися". Хоча, пробачте, тут же головний акцент на Вашій обізнаності у Християнській символіці. Тупу "Рибу чистять від голови, але гниє вона з хвоста" і все таке ін.
Слава розділу коментарі, тепер високе просякне "попсячиною" і стане доступне навіть рядовому "темному" читачеві, як я.
(:-).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 14:28:42 ]
Точніше"Рибу чистять від хвоста, а гниє вона з голови "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 20:47:00 ]
(:-).Так, блискуча відповідь.
Знаєте, Вас це напевно здивує, позія схожа більше все-таки на пісню, ніж на ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
(:-)
Добре, дякую. Не ображайтеся. Досконалості Вам у "стисканні" широти задуманого до вредних і вузьких поетичних строф.
(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 11:05:51 ]
Авель Аликр, поезія - це не тлумачний словник, і добре, що ви це розумієте. Досконала поезія - це шліфований адамант, який в тій чи іншій мірі концентрує духовне світло читача, відбиваючи на скрижалях різні плани свідомості та підсвідомості (с). Якщо в читача немає духовного світла, адамант йому буде за камінь, іншому за скло пивної пляшки.