ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 ***
Осінньо в очах і у барі,
Ми пили янтар золотий,
І рибу, що була у парі,
Безжально донищила ти.
Ти в рибі.
І риба в тобі.
Не буде для неї "спасибі",
Лишились на жирній губі
Останні ознаки по рибі.
Ти в рибі, не знаючи це.
І посмішка жирна є хибна,
Бо вже проковтнула лице,
Нічого не кажучи, риба.

2005




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-21 17:42:50
Переглядів сторінки твору 4003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.054 / 4  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 18:19:11 ]
Про що йдеться в вірші? Йдеться про момент, який, можливо, передує розриву між ліричним героєм і певною особою жіночої статі... а може, і не буде ніякого розриву, а буде герой далі використовувати маленьку дуру за призначенням. Коротше, йдеться про момент, коли герой усвідомлює пустоту, поверхневість, нецікавість та емоційну тупість оної особи. Авторові знадобилося лише одне слово, що передає всі оці якості: риба. Одним пострілом чотирьох зайців вбив. Цікаво, що це усвідомлення вигляд такої собі кафкіанської метаморфози, злиття жінки з рибою. Окрім надання містичного присмаку всьому твору, ця метаморфоза дуже влучно передає несподіванність цього відкриття для самого героя. Плюс почуття, які супроводжують подібне усвідомлення, передані вірно: здивування і огида. Коротже, небагатьма словами автору вдалося багато виразити. Тому ставлю 6.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:04:28 ]
Пропустив слово: ...усвідомлення має вигляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:43:43 ]
(:-).Цікавий образ "риба". Він з Вами (чи Ви з Ним) хоче поріднитися, як "чорный человек" з Пушкіним, Єсєніним ?(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 07:12:56 ]
Дякую за інтерес та оцінку твору. Вірш, дійсно, багатоплановий. Михайло Карповий по цеглинкам розібрав його фабулу. А тепер, шановні друзі, дозвольте Вам представити від автора ще один, сакральний зміст твору. Дія відбувається ... в церкві. І подається опис хрещення подруги ліричного героя.

Осінньо в очах і у барі - значить, урочисто-сумно та золотаво. Чому церква позначається баром? Може, тому що там в даний момент п'ють вино та закусюють, може, від прямокутних стін (bar), може, від поширених товарно-грошових відносин.

Ми пили янтар золотий - можна розуміти як причащання вином, але тут подається опис насичення маною, праною, духовною енергією.

Далі подруга з'їдає рибу. Що таке риба? Риба - це символ християнства. Перші християнські храми обов'язково містили цей символ. Подруга з'їдає християнські символи: випиває вино та їсть хліб, тобто п'є Христову кров і їсть його тіло. Після чого сама стає християнкою.

Фраза "Ти в рибі. І риба в тобі." відповідає виразу "Ти в Христі. І Христос в тобі".

Чому ліричний герой не висловлює захоплення від обряду хрещення (І посмішка жирна є хибна)?

На його думку, записатися в християни - не кращий шлях духовного становлення, він переймається можливою втратою духовної сутності та росту неофіта "Бо вже проковтнула лице, Нічого не кажучи, риба."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 08:07:59 ]
Так. Риба - це символ християнства. По-грецьки риба - це іхтіс. Ранні християни надали цьому слову ще смисл абрівеатури виразу "Ісус Христос Деус І Сотир" - Ісус Христос Господь і Іскупитель. Згадка, що риба - це символ Христа, промайнула учора в моїй голові, коли я коментар писав, але... ну, не очікував від тебе, що ти теж є обізнаним з символізмом нашої віри (я греко-католик). Сприйняв це, як випадковість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 11:02:31 ]
Про духовний план вірша від автора.

Взагалі, риба у вірші іде у парі, що чітко вказує на відповідне сузір’я, яке є останнім у зодіаку і символізує перехід на вищий щабель розвитку або деградацію. Що символізують дві риби у сузір’ї? Вони позначають вищу та нижчу першооснови людини. Дівчина з’їла одну рибу. Яку? Вищу чи нижчу? (Це як в „Матриці”: яку пігулку обирати: червону чи синю ?). Виходячи зі слів „безжально донищила”, стає зрозуміло, що перемогло нижче начало. Дівчина ступила на шлях деградації, риба поглинула її лице, тобто стерла її особистість. Проте всі інші частини тіла залишились, як вірно підмітив Михайло Карповий, для вжитку за призначенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 13:05:48 ]
Вибачте, що втрутився у діалог(:-).
Прикольно, коли автор не губиться у поясненні власного твору. Нагадує
"...ось такий анекдот, Ха-ха-ха. Не смішний? Тоді вмощуйтеся зручніше і уважно слухайте, коли, над чим і скільки потрібно було сміятися". Хоча, пробачте, тут же головний акцент на Вашій обізнаності у Християнській символіці. Тупу "Рибу чистять від голови, але гниє вона з хвоста" і все таке ін.
Слава розділу коментарі, тепер високе просякне "попсячиною" і стане доступне навіть рядовому "темному" читачеві, як я.
(:-).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 14:28:42 ]
Точніше"Рибу чистять від хвоста, а гниє вона з голови "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 20:47:00 ]
(:-).Так, блискуча відповідь.
Знаєте, Вас це напевно здивує, позія схожа більше все-таки на пісню, ніж на ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
(:-)
Добре, дякую. Не ображайтеся. Досконалості Вам у "стисканні" широти задуманого до вредних і вузьких поетичних строф.
(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 11:05:51 ]
Авель Аликр, поезія - це не тлумачний словник, і добре, що ви це розумієте. Досконала поезія - це шліфований адамант, який в тій чи іншій мірі концентрує духовне світло читача, відбиваючи на скрижалях різні плани свідомості та підсвідомості (с). Якщо в читача немає духовного світла, адамант йому буде за камінь, іншому за скло пивної пляшки.