ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 ***
Осінньо в очах і у барі,
Ми пили янтар золотий,
І рибу, що була у парі,
Безжально донищила ти.
Ти в рибі.
І риба в тобі.
Не буде для неї "спасибі",
Лишились на жирній губі
Останні ознаки по рибі.
Ти в рибі, не знаючи це.
І посмішка жирна є хибна,
Бо вже проковтнула лице,
Нічого не кажучи, риба.

2005




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-21 17:42:50
Переглядів сторінки твору 3939
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.054 / 4  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 18:19:11 ]
Про що йдеться в вірші? Йдеться про момент, який, можливо, передує розриву між ліричним героєм і певною особою жіночої статі... а може, і не буде ніякого розриву, а буде герой далі використовувати маленьку дуру за призначенням. Коротше, йдеться про момент, коли герой усвідомлює пустоту, поверхневість, нецікавість та емоційну тупість оної особи. Авторові знадобилося лише одне слово, що передає всі оці якості: риба. Одним пострілом чотирьох зайців вбив. Цікаво, що це усвідомлення вигляд такої собі кафкіанської метаморфози, злиття жінки з рибою. Окрім надання містичного присмаку всьому твору, ця метаморфоза дуже влучно передає несподіванність цього відкриття для самого героя. Плюс почуття, які супроводжують подібне усвідомлення, передані вірно: здивування і огида. Коротже, небагатьма словами автору вдалося багато виразити. Тому ставлю 6.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:04:28 ]
Пропустив слово: ...усвідомлення має вигляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:43:43 ]
(:-).Цікавий образ "риба". Він з Вами (чи Ви з Ним) хоче поріднитися, як "чорный человек" з Пушкіним, Єсєніним ?(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 07:12:56 ]
Дякую за інтерес та оцінку твору. Вірш, дійсно, багатоплановий. Михайло Карповий по цеглинкам розібрав його фабулу. А тепер, шановні друзі, дозвольте Вам представити від автора ще один, сакральний зміст твору. Дія відбувається ... в церкві. І подається опис хрещення подруги ліричного героя.

Осінньо в очах і у барі - значить, урочисто-сумно та золотаво. Чому церква позначається баром? Може, тому що там в даний момент п'ють вино та закусюють, може, від прямокутних стін (bar), може, від поширених товарно-грошових відносин.

Ми пили янтар золотий - можна розуміти як причащання вином, але тут подається опис насичення маною, праною, духовною енергією.

Далі подруга з'їдає рибу. Що таке риба? Риба - це символ християнства. Перші християнські храми обов'язково містили цей символ. Подруга з'їдає християнські символи: випиває вино та їсть хліб, тобто п'є Христову кров і їсть його тіло. Після чого сама стає християнкою.

Фраза "Ти в рибі. І риба в тобі." відповідає виразу "Ти в Христі. І Христос в тобі".

Чому ліричний герой не висловлює захоплення від обряду хрещення (І посмішка жирна є хибна)?

На його думку, записатися в християни - не кращий шлях духовного становлення, він переймається можливою втратою духовної сутності та росту неофіта "Бо вже проковтнула лице, Нічого не кажучи, риба."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 08:07:59 ]
Так. Риба - це символ християнства. По-грецьки риба - це іхтіс. Ранні християни надали цьому слову ще смисл абрівеатури виразу "Ісус Христос Деус І Сотир" - Ісус Христос Господь і Іскупитель. Згадка, що риба - це символ Христа, промайнула учора в моїй голові, коли я коментар писав, але... ну, не очікував від тебе, що ти теж є обізнаним з символізмом нашої віри (я греко-католик). Сприйняв це, як випадковість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 11:02:31 ]
Про духовний план вірша від автора.

Взагалі, риба у вірші іде у парі, що чітко вказує на відповідне сузір’я, яке є останнім у зодіаку і символізує перехід на вищий щабель розвитку або деградацію. Що символізують дві риби у сузір’ї? Вони позначають вищу та нижчу першооснови людини. Дівчина з’їла одну рибу. Яку? Вищу чи нижчу? (Це як в „Матриці”: яку пігулку обирати: червону чи синю ?). Виходячи зі слів „безжально донищила”, стає зрозуміло, що перемогло нижче начало. Дівчина ступила на шлях деградації, риба поглинула її лице, тобто стерла її особистість. Проте всі інші частини тіла залишились, як вірно підмітив Михайло Карповий, для вжитку за призначенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 13:05:48 ]
Вибачте, що втрутився у діалог(:-).
Прикольно, коли автор не губиться у поясненні власного твору. Нагадує
"...ось такий анекдот, Ха-ха-ха. Не смішний? Тоді вмощуйтеся зручніше і уважно слухайте, коли, над чим і скільки потрібно було сміятися". Хоча, пробачте, тут же головний акцент на Вашій обізнаності у Християнській символіці. Тупу "Рибу чистять від голови, але гниє вона з хвоста" і все таке ін.
Слава розділу коментарі, тепер високе просякне "попсячиною" і стане доступне навіть рядовому "темному" читачеві, як я.
(:-).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 14:28:42 ]
Точніше"Рибу чистять від хвоста, а гниє вона з голови "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 20:47:00 ]
(:-).Так, блискуча відповідь.
Знаєте, Вас це напевно здивує, позія схожа більше все-таки на пісню, ніж на ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
(:-)
Добре, дякую. Не ображайтеся. Досконалості Вам у "стисканні" широти задуманого до вредних і вузьких поетичних строф.
(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 11:05:51 ]
Авель Аликр, поезія - це не тлумачний словник, і добре, що ви це розумієте. Досконала поезія - це шліфований адамант, який в тій чи іншій мірі концентрує духовне світло читача, відбиваючи на скрижалях різні плани свідомості та підсвідомості (с). Якщо в читача немає духовного світла, адамант йому буде за камінь, іншому за скло пивної пляшки.