ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 ***
Осінньо в очах і у барі,
Ми пили янтар золотий,
І рибу, що була у парі,
Безжально донищила ти.
Ти в рибі.
І риба в тобі.
Не буде для неї "спасибі",
Лишились на жирній губі
Останні ознаки по рибі.
Ти в рибі, не знаючи це.
І посмішка жирна є хибна,
Бо вже проковтнула лице,
Нічого не кажучи, риба.

2005




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-21 17:42:50
Переглядів сторінки твору 4152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.054 / 4  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 18:19:11 ]
Про що йдеться в вірші? Йдеться про момент, який, можливо, передує розриву між ліричним героєм і певною особою жіночої статі... а може, і не буде ніякого розриву, а буде герой далі використовувати маленьку дуру за призначенням. Коротше, йдеться про момент, коли герой усвідомлює пустоту, поверхневість, нецікавість та емоційну тупість оної особи. Авторові знадобилося лише одне слово, що передає всі оці якості: риба. Одним пострілом чотирьох зайців вбив. Цікаво, що це усвідомлення вигляд такої собі кафкіанської метаморфози, злиття жінки з рибою. Окрім надання містичного присмаку всьому твору, ця метаморфоза дуже влучно передає несподіванність цього відкриття для самого героя. Плюс почуття, які супроводжують подібне усвідомлення, передані вірно: здивування і огида. Коротже, небагатьма словами автору вдалося багато виразити. Тому ставлю 6.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:04:28 ]
Пропустив слово: ...усвідомлення має вигляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:43:43 ]
(:-).Цікавий образ "риба". Він з Вами (чи Ви з Ним) хоче поріднитися, як "чорный человек" з Пушкіним, Єсєніним ?(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 07:12:56 ]
Дякую за інтерес та оцінку твору. Вірш, дійсно, багатоплановий. Михайло Карповий по цеглинкам розібрав його фабулу. А тепер, шановні друзі, дозвольте Вам представити від автора ще один, сакральний зміст твору. Дія відбувається ... в церкві. І подається опис хрещення подруги ліричного героя.

Осінньо в очах і у барі - значить, урочисто-сумно та золотаво. Чому церква позначається баром? Може, тому що там в даний момент п'ють вино та закусюють, може, від прямокутних стін (bar), може, від поширених товарно-грошових відносин.

Ми пили янтар золотий - можна розуміти як причащання вином, але тут подається опис насичення маною, праною, духовною енергією.

Далі подруга з'їдає рибу. Що таке риба? Риба - це символ християнства. Перші християнські храми обов'язково містили цей символ. Подруга з'їдає християнські символи: випиває вино та їсть хліб, тобто п'є Христову кров і їсть його тіло. Після чого сама стає християнкою.

Фраза "Ти в рибі. І риба в тобі." відповідає виразу "Ти в Христі. І Христос в тобі".

Чому ліричний герой не висловлює захоплення від обряду хрещення (І посмішка жирна є хибна)?

На його думку, записатися в християни - не кращий шлях духовного становлення, він переймається можливою втратою духовної сутності та росту неофіта "Бо вже проковтнула лице, Нічого не кажучи, риба."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 08:07:59 ]
Так. Риба - це символ християнства. По-грецьки риба - це іхтіс. Ранні християни надали цьому слову ще смисл абрівеатури виразу "Ісус Христос Деус І Сотир" - Ісус Христос Господь і Іскупитель. Згадка, що риба - це символ Христа, промайнула учора в моїй голові, коли я коментар писав, але... ну, не очікував від тебе, що ти теж є обізнаним з символізмом нашої віри (я греко-католик). Сприйняв це, як випадковість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 11:02:31 ]
Про духовний план вірша від автора.

Взагалі, риба у вірші іде у парі, що чітко вказує на відповідне сузір’я, яке є останнім у зодіаку і символізує перехід на вищий щабель розвитку або деградацію. Що символізують дві риби у сузір’ї? Вони позначають вищу та нижчу першооснови людини. Дівчина з’їла одну рибу. Яку? Вищу чи нижчу? (Це як в „Матриці”: яку пігулку обирати: червону чи синю ?). Виходячи зі слів „безжально донищила”, стає зрозуміло, що перемогло нижче начало. Дівчина ступила на шлях деградації, риба поглинула її лице, тобто стерла її особистість. Проте всі інші частини тіла залишились, як вірно підмітив Михайло Карповий, для вжитку за призначенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 13:05:48 ]
Вибачте, що втрутився у діалог(:-).
Прикольно, коли автор не губиться у поясненні власного твору. Нагадує
"...ось такий анекдот, Ха-ха-ха. Не смішний? Тоді вмощуйтеся зручніше і уважно слухайте, коли, над чим і скільки потрібно було сміятися". Хоча, пробачте, тут же головний акцент на Вашій обізнаності у Християнській символіці. Тупу "Рибу чистять від голови, але гниє вона з хвоста" і все таке ін.
Слава розділу коментарі, тепер високе просякне "попсячиною" і стане доступне навіть рядовому "темному" читачеві, як я.
(:-).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 14:28:42 ]
Точніше"Рибу чистять від хвоста, а гниє вона з голови "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 20:47:00 ]
(:-).Так, блискуча відповідь.
Знаєте, Вас це напевно здивує, позія схожа більше все-таки на пісню, ніж на ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
(:-)
Добре, дякую. Не ображайтеся. Досконалості Вам у "стисканні" широти задуманого до вредних і вузьких поетичних строф.
(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 11:05:51 ]
Авель Аликр, поезія - це не тлумачний словник, і добре, що ви це розумієте. Досконала поезія - це шліфований адамант, який в тій чи іншій мірі концентрує духовне світло читача, відбиваючи на скрижалях різні плани свідомості та підсвідомості (с). Якщо в читача немає духовного світла, адамант йому буде за камінь, іншому за скло пивної пляшки.