ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Зелененька / Вірші

 ***
Спасибі, дощ, за висріблені тонкощі:
народить вишня сонце і мене.
Сипне нізвідки білими хвилинами -
і, може, хрущ уже не обмине.
Спасибі, дощ, ковтаю дзвін окислений
і сльози, як пігулки чималі...
Я на твоє дивуюся народження,
мій український Сальвадор Далі.
Спасибі, дощ, вертаюся посріблена
у Скіфію зволожену мою.
На велелюдді свіжа, ніби крапанка,
поліжниця, натурниця, стою.

2009-2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-16 15:24:57
Переглядів сторінки твору 4314
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.230 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 15:40:55 ]
Гарний віршик, Іро! Серйозний. Лірично-драматичний. Задумливий. Глибокий. От тільки порада - поезія виграє, коли римувати всі рядки (перехресне, паралельне чи кільцеве римування), а не тільки другий і третій. І ще одне - а що таке крапанка (в нас такого не чула, не розумію значення) - бо це слово якось не поетично звучить? Буду вдячна за відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 15:41:42 ]
Перепрошую - другий і четвертий рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 16:30:13 ]
Навіть не знаю, з чого почати спілкування з Вами, Юліє... Мабуть, із того, що приємно, та, оскільки ми не надто знайомі, краще було б Вам починати так само, - на Ви. Чи не так? Але сподіваюся, що надалі наше спілкування буде лише приємним, адже Ви - моя майбутня колега-вчений. З теорією віршування я, здається, знайома ))), тому... З віршами тут усе добре. )
А тепер до Вашого, Юліє, питання: писанка, шкрябанка, крапанка, мальованка, крашанка... Цей ряд предметів-символів ще дохристиянської культури можна продовжити. Проте крапанка меншою мірою сакралізована, ніж писанка. Тому я й не вдавалася до складного символічного порівняння (до того ж, там їх уже декілька)...
Дякую за враження.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 18:01:32 ]
Перепрошую. Не прочитала про Вас інформацію. Року народження немає. На фото виглядаєте студенткою. Вірш також написаний, здається, в такому молодому студентському настрої, він не має вікової ознаки - і це добре! Тому в цьому свою помилку визнаю й розкаююсь.
А талант, поетичні здібності - це таке, вони або є, або їх немає, як казала одна кіровоградська поетеса старшого покоління. Це вже справа часу.
Тому можна прислухатися чи не прислухатися до порад - це вже справа самого автора. Адже вони можуть бути й несправедливими чи просто суб"єктивними.
Все відносне. Залишаюся при своїй думці, бо маю право на неї. Так само, як і Ви.
Ще раз перепрошую за незручність.
Приємно було поспілкуватись. І дякую за пояснення слова. От тепер можу сказати - дійсно гарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 18:34:42 ]
Усе гаразд, Юлю. Я насправді така, як на світлині. Старша від Вас на кілька років, всього лише. Нехай у Вас не буде ніякого дискомфорту - мудрі люди завжди порозуміються, як ми, приміром. ) Зрозуміла Ваші симпатії в римуванні (стосовно перехресного і т.д.). Я більше люблю неспарене, це дає враження більшої свободи у вірші (за присутності рими й конкретного ритму). Адже для українців такий питомий вільний вірш! Як і вільний наголос у нашій мові. Чи не так? Певний період я писала лише ним, думаю, його не можна зраджувати, як і свободу... Та ми так любимо катрени...
Обіцяю бувати й на Вашій сторінці.
Щасти Вам у віршах, науці, в житті!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-04-16 19:16:29 ]
Перепрошую, Іринко, що перерериваю такий милий діалог.
Зупинило сего разу мене тут
"і сльози, як пігулки чималі... " - щось воно якесь (як на мене) дещо надумане - а решта - файно...
ПСи. Нещодавно був у музеї Далі, як і Пікассо. Барселона - просто шарм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 15:26:05 ]
О, вітаю! То я зумисно "спотикачки" у віршах наставляю, аби славний Юрій Лазірко, котрий додав поетичного шарму Барселоні, довше був на моїй сторінці! )
Хай живуть вільні митці, і Далі, і Пікассо, у наших вільних серцях!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 22:03:43 ]
Дякую, Іро! Поважаю Вашу думку щодо поезії. Щодо всього останнього - взаємно. Гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-04-18 21:14:27 ]
Дуже гарно.
Єдине - наголос у слові "породілля". Може змінити на
"поліжниця"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 13:13:26 ]
Дякую. Можна й замінити (якось призабула про цей етнографізм).