ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підійме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Зелененька / Вірші

 ***
Спасибі, дощ, за висріблені тонкощі:
народить вишня сонце і мене.
Сипне нізвідки білими хвилинами -
і, може, хрущ уже не обмине.
Спасибі, дощ, ковтаю дзвін окислений
і сльози, як пігулки чималі...
Я на твоє дивуюся народження,
мій український Сальвадор Далі.
Спасибі, дощ, вертаюся посріблена
у Скіфію зволожену мою.
На велелюдді свіжа, ніби крапанка,
поліжниця, натурниця, стою.

2009-2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-16 15:24:57
Переглядів сторінки твору 4485
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.230 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 15:40:55 ]
Гарний віршик, Іро! Серйозний. Лірично-драматичний. Задумливий. Глибокий. От тільки порада - поезія виграє, коли римувати всі рядки (перехресне, паралельне чи кільцеве римування), а не тільки другий і третій. І ще одне - а що таке крапанка (в нас такого не чула, не розумію значення) - бо це слово якось не поетично звучить? Буду вдячна за відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 15:41:42 ]
Перепрошую - другий і четвертий рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 16:30:13 ]
Навіть не знаю, з чого почати спілкування з Вами, Юліє... Мабуть, із того, що приємно, та, оскільки ми не надто знайомі, краще було б Вам починати так само, - на Ви. Чи не так? Але сподіваюся, що надалі наше спілкування буде лише приємним, адже Ви - моя майбутня колега-вчений. З теорією віршування я, здається, знайома ))), тому... З віршами тут усе добре. )
А тепер до Вашого, Юліє, питання: писанка, шкрябанка, крапанка, мальованка, крашанка... Цей ряд предметів-символів ще дохристиянської культури можна продовжити. Проте крапанка меншою мірою сакралізована, ніж писанка. Тому я й не вдавалася до складного символічного порівняння (до того ж, там їх уже декілька)...
Дякую за враження.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 18:01:32 ]
Перепрошую. Не прочитала про Вас інформацію. Року народження немає. На фото виглядаєте студенткою. Вірш також написаний, здається, в такому молодому студентському настрої, він не має вікової ознаки - і це добре! Тому в цьому свою помилку визнаю й розкаююсь.
А талант, поетичні здібності - це таке, вони або є, або їх немає, як казала одна кіровоградська поетеса старшого покоління. Це вже справа часу.
Тому можна прислухатися чи не прислухатися до порад - це вже справа самого автора. Адже вони можуть бути й несправедливими чи просто суб"єктивними.
Все відносне. Залишаюся при своїй думці, бо маю право на неї. Так само, як і Ви.
Ще раз перепрошую за незручність.
Приємно було поспілкуватись. І дякую за пояснення слова. От тепер можу сказати - дійсно гарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 18:34:42 ]
Усе гаразд, Юлю. Я насправді така, як на світлині. Старша від Вас на кілька років, всього лише. Нехай у Вас не буде ніякого дискомфорту - мудрі люди завжди порозуміються, як ми, приміром. ) Зрозуміла Ваші симпатії в римуванні (стосовно перехресного і т.д.). Я більше люблю неспарене, це дає враження більшої свободи у вірші (за присутності рими й конкретного ритму). Адже для українців такий питомий вільний вірш! Як і вільний наголос у нашій мові. Чи не так? Певний період я писала лише ним, думаю, його не можна зраджувати, як і свободу... Та ми так любимо катрени...
Обіцяю бувати й на Вашій сторінці.
Щасти Вам у віршах, науці, в житті!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-04-16 19:16:29 ]
Перепрошую, Іринко, що перерериваю такий милий діалог.
Зупинило сего разу мене тут
"і сльози, як пігулки чималі... " - щось воно якесь (як на мене) дещо надумане - а решта - файно...
ПСи. Нещодавно був у музеї Далі, як і Пікассо. Барселона - просто шарм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 15:26:05 ]
О, вітаю! То я зумисно "спотикачки" у віршах наставляю, аби славний Юрій Лазірко, котрий додав поетичного шарму Барселоні, довше був на моїй сторінці! )
Хай живуть вільні митці, і Далі, і Пікассо, у наших вільних серцях!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-04-16 22:03:43 ]
Дякую, Іро! Поважаю Вашу думку щодо поезії. Щодо всього останнього - взаємно. Гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-04-18 21:14:27 ]
Дуже гарно.
Єдине - наголос у слові "породілля". Може змінити на
"поліжниця"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 13:13:26 ]
Дякую. Можна й замінити (якось призабула про цей етнографізм).