ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку просякла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у ковбані зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,

Євген Федчук
2026.03.08 15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма

Володимир Бойко
2026.03.08 14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.

Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…

Борис Костиря
2026.03.08 13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.

Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу

Нічия Муза
2026.03.08 12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.

Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,

Ігор Терен
2026.03.08 12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.

Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться

С М
2026.03.08 04:40
був ти хоч колись
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ВГОЛОK

 Двічі в одну і ту ж річку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-29 10:52:03
Переглядів сторінки твору 9149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.647 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:18:20 ]
"Не зарікайся!"-хтось колись сказав,
Бо все іде у світі по спіралі.
Що двічі в річку, може, ти і прав.
Та інколи знайдеш старі сандалі...

І, ноги все згадають умомент,
Як було їм приємно і затишно...
Це у житті повір, не прецендент,
Буває, що болить любов колишня. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:28:25 ]
Ага, як кажуть, не ржавіє :)...

Який швидкий і гарний віршований експромт, Патарочко! Щиро Вам вдячний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:20:06 ]
Вибачте, пане Валерію, що перейшла на ти, це в подальшому не повториться. Хоча... ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:31:47 ]
А давайте дійсно перейдем на "ти", Патарочко - ми ж друзі, хіба забули? Ну, друг олігарха - мій друг, пам'ятаєте?... Правда, треба буде випити на брудершафт, аби перейти на "ти" ;). Нічого, я колись завітаю у Тернопіль, і ми це діло наверстаєм ;)... ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:39:41 ]
Ну, ви мене живцем не бачили, так що ризикуєте, що спіймаю на слові про поцілунок... Може я страшна, як атомна війна, а нікуди не дінешся - слово не горобець! ;-))) А на ти без проблем, якщо дозволяєте. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:50:04 ]
Та бував я у Тернополі - там дівчата гарні і дуже гарні :). Так що не залякаєте ;). Тоді - до зустрічі і поцілунків :))). Одже, на "ти"? Домовились! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:54:01 ]
Дякую тобі від усіх тернопільських дівчат!!! Домовились, ОК! ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:57:46 ]
Всіх я перецілувати не знаю, чи встигну, але спробувати можна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:02:24 ]
Я мала на увазі не поцілунки, а те, що вони гарні і дуже гарні ( хоча я не тернопільська ;-)) Боже, який темперамент у мужчини!!! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 12:05:10 ]
Ну, так не гріх таких і перецілувати всіх :)

А на сторінці є "народилася на Тернопільщині":)

А хіба по моїх віршах цього не видно (темперамент)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:13:42 ]
Народилася я в Теребовлі, славному невеличкому містечку, яке я дуже-дуже люблю. А, щодо темпераменту... Я спочатку помітила, що ти людина з гарним почуттям гумору. Тепер буду знати і про темперамент. Як кажуть вік живи, вік учись! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:36:30 ]
На Тернопільщині був, а от в Теребовлі - навіть проїздом не бував... Дякую за комплімент, Патарочко! По гороскопу я Скорпіон, мушу відповідати своєму знаку Зодіака... :)
Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 12:16:35 ]
Ваш ЛГ, пане Валерію, занадто жорстокий :)
не варто тішитися нещастям іншого
З повагою
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:33:32 ]
Та він і не думає тішитись - він шкодує, що так все сталось... Але ж минулого - не вернути, двічі в одну річку - не ввійти... Треба буде назвати вірш "Втрачене кохання" :)
Щиро вдячний Вам за відгук, пані Василино!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 18:51:34 ]
... це, може, автор не думає тішитись, йому видніше, а якщо читаємо твір, то:
у 1-му катрені два останні рядки про що кажуть? із них так і віє ледве стримуваною насолодою від того, що Вона нещаслива і гордістю за лід у своєму серці;
у 3-й строфі ост. рядок – то взагалі цей, як його, канібалізм;
а останній рядок твору взагалі характеризує ЛГ як легковажну і безвідповідальну людину, джигуна-стрибунця
:)))
це Вам остаточний вердикт причмеленої читачки
................
перевиховуйте швиденько свого ЛГ
..........
там сюжет повинен бути інакший, факт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-30 15:47:43 ]
Пані Василино, щиро вдячний Вам за таку гарну і докладну критику мого вірша. :)
На захист автора і ліричного героя хочу звернути Вашу увагу на те, що назва цього вірша майже співпадає з назвою першовірша "Нащо звабливо усміхатись?" і закінчується словом Remix. :)
Отже, перероблений з попереднього, тобто нова версія (чесно кажучи, я його написав, аби позбутися дієслівних рим, яких аж занадто багато у першоджерелі :))...
І ліричний герой зовсім не гордий від льоду у своєму серці - а в наступному катрені пояснюється, звідкіля взявся той лід... Все у його душі переболіло і згоріло - немає того кохання, яке було так безжалісно відкинуто ліричною героїнею... І не повернути вже його - висловлюючись єсенінським "кто сгорел, того не подожжешь"... Зрештою, і у Пушкіна в "Руслані і Людмилі" є схожий сюжет - пам'ятаєте? "Герой - я не люблю тебя!" - а коли стала древньою "старушкою" - "Герой, я полюблю тебя!" :)
Правда, коли я писав вірш, я навіть не думав про ці сюжети... :)
А пошук нової квітки навесні - так ця ж уже зів'яла під палючим сонцем літа та крижаними морозами зими... :)
З повагою,
Автор :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-12 13:47:04 ]
Відредагував трішки, пані Василино... Забрав останній катрен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:30:24 ]
лірика - це не конче вірші про кохання, Валентине.
ось три вірші для прикладу, в яких, нмд, ви почуваєтеся вільно:
http://maysterni.com/publication.php?id=47883, 57913, 49877.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 16:37:02 ]
Та я в курсі, що лірика - це не тільки про кохання, Ніко.) Хоча ці три вірші - саме про кохання. Хіба що "Містер Сміт" трохи іронічний.

Що значить - почуваєтеся вільно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:49:42 ]
до чого, до чого, а до дискусій у вас однозначна любов :))

почуваєтеся вільно - значіть, що вірші виглядають природно. без жорстоких інверсій, перенасичення рядка словами, без натуги, яка читається в деяких інших віршах. тут менше звертаєш увагу на "кухню" (техніку), більше - на сам вірш.