ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Яніна Сафан (1986) / Проза

 На зустріч долі

Забула про ніч, принаймні їй так здавалося. Вона взагалі часто не могла зрозуміти в якому світі живе сьогодні, в тому, що наснивсь, чи в тому, що не хотіла бути. Приступи болю завжди приходили випадково. Як і коли вони мали настати, вона ніколи не знала. Жодного симптому чи натяку, просто однієї миті біль наскрізь пронизував, як електричний струм.
«Сьогодні неділя, сьогодні вихідний…….забуду щем, забуду біль…лише музика. »
Черговий анекдот, аж раптом біль. Він застав її у клубі, в той момент, коли навколо гриміла музика, а поруч були веселі усміхнені, хоч і мало знайомі люди. Вони були до неї доброзичливі і водночас вона почувала себе чужою. Та всі щедро наливали вино і уже після 5 келиха, відчуття сорому і невпевненості почало відходити…аж раптом біль. Струмовим, секундним розрядом пронизав усе тіло, вона навіть не встигла видихнути, як пройшов другий розряд. Все, потрібно було йти з цього гостинного приміщення, бо далі могло бути гірше. Та, власне, коли вона піднялася, ніхто особливо не звернув уваги на її раптовий відхід, серед гучної компанії +1, -1 людина мало що значила.
На вулиці було холодно, біль ніби притупився, але вона знала,що це лише підготовка до наступної, сильнішої хвилі. Нарешті таксі, вона з полегшенням сіла до авто, ще мить і вдома.
«Завжди сняться похорони…ні, мерців не видно, лише труну. Завжди все чорне, а процесія поховання чомусь відбувається вночі?!»
Коли водій зупинив машину, вона ледь відкривши очі, побачила лиш темряву. Хотілося лише води і швидше додому, там таблетки і там життя…звук свого стогнання розрізнила не одразу, бо шум в голові заглушував усе навколо. А потім був біль і чиїсь руки, що грубо переминали, неначе тісто, її тіло, і гидкий запах смаженої цибулі. Все змішалося, засвистіло, спалахнуло і…вона полетіла у чорну прірву.
«Люблю квіти, особливо ранньою весною, коли ще все спить, і лише вони, як промінчики серед загального холоду і мороку дарують посмішку і надію.»
Уранці сонце зійшло неймовірно гарно. Надія Митрофанівна зазвичай виводила пастися свою кізку десь під полудень, але цього разу таке сонячне світання змусило її підняти свою сонну Мальвіну раніше на пасовище. «От, Світланка прийде, а мене нема вдома..потрібно швидше», - шамотіла до кізки бабуся, шукаючи палицею кращу дорогу. Мальвіна лише сердито фиркала і повільно чалапала по мокрій росі.
«Хотіла стати режисером…людські історії, душі, стосунки – це щось неймовірно високе, загадкове і водночас, таке буденне. Хіба не диво, адже лише одна фраза може змусити сотні людей очистити свої душі, чи, навіть, повернути до життя.»
Мальвіні вже хотілося додому, зовсім сутеніло, і вона безпорадно тикала мордочкою у тіло своєї господині. Але та не піднімалася, а все сиділа серед кров`яної трави, над свіжим, бездиханним і страшенно понівеченим тілом молодої дівчини, дивлячись на її зведені судомами руки та ноги.
«Сьогодні я бачила сон. Ціле квіткове поле ромашок, і я серед них, але жодної не можу зірвати. Аж раптом чийсь голос сказав: «Ходімо зі мною, до світла…і я відчула дотик руки». Бабуся сказала, що то моя доля мене шукає. »
Вона була вся уквітчана, біле вбрання сліпуче контрастувало на фоні чорної труни. Сьогодні було її весілля, сьогодні вона йшла у нове життя. Після похорону Надія Митрофанівна тихо опустилася на Світланине ліжко, і відчула щось тверде, під ковдрою лежав тоненький зшиток. Взяла окуляри, розгорнула на останній запис.
«Чомусь прокинулася з відчуттям щастя. Певно сьогодні я нарешті зустріну свою долю, зустріну його».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-17 16:25:04
Переглядів сторінки твору 976
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.713 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.713 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2010.08.22 22:35
Автор у цю хвилину відсутній