Вітаю з новим віршем.
Якщо Ви не проти, то я трішки побуду біля Вашого, беззаперечно, цікавого ліричного вірша. І порозмірковую вголос.
"Рідні очі ті". Які саме, можна здогадатись, виходячи з присвяти і попереднього рядка, але займенник "ті" вимагає додаткової інформації.
"Все біжать". Подібну побудову фраз я зустрічав у російськомовних варіантах усної мови. Не літературної - і тим більше, не поетичної.
Як вихід з ситуації я міг би запропонувати більш-менш схожий варіант - такий як "теж біжать".
"Усе життя" - якось узагальнено. Свого часу я прийняв на віру подібне зауваження. Життя ж не тільки "усе". Або не все.
Воно існує у деталях, в дрібницях, в головних і другорядних речах (проявах).
Після розділових знаків повинні бути прогали - такі ж, як і в звичайному письмі. Дрібничка, а вона впливає на вигляд. Як і деталі гардеробу людини, наприклад.
А для чого поїти трамваї? Я не прискіпуюсь не суворо запитую, а розмірковую. Бо і квіти хочуть доща?
Мушу сказати, що рима "діти" з усіма дієсловами є досить відомою. Я шукав би інші метафори, бо кожен твір повинен приносити щось нове - особливо читачам, якщо не літературі взагалі.
Думка вірша зрозуміла. Я її поділяю. Розумію і суть проблеми, яка полягає в дітях на вулиці. Вірш привернув увагу до цієї проблеми.
Частка "же", яка акцентує увагу, не завжди є доречною. Ви віршуєте виразно і без неї. Її можна було б замінити дієсловом "бути" у відповідному відмінку.

Як Ви бачите, зауважень практично немає. Є маленький перелік деяких супутних питань.

Гаррі, щиро вдячна за візит і за зауваження! візьму до уваги, але більше я не редагую своїх віршів, навіть якщо хтось вважатиме їх нікчемними..