ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Бліхар (1988) / Проза

 The nail

Holding the new issue of newspaper “Life, as it is” in the hand, Oleg trudged slowly on an autumn alley. Sometimes he looked around as if expecting someone, but nobody noticed him. The boy sat down on a bench but suddenly he sprang from it. As though something picked him into a leg. Slowly conducting fingers under a knee, he found a small hole. And only now, Oleg noticed grey-bluish nail on the bench. He breathed hard, sat down on the other side of bench and looked on this hostile chunk of iron.
The nail was content with itself. It proudly stuck out from bench as if saying: “What a fine fellow I am!” the boy was sure that it is that nail, whose great-grandfather was stuck in the innocent body of Christ. Now it harms anybody who tries to cover him from the world.
“Frigging nail,”- Oleg thought angrily and spread the newspaper. Quickly looking through titles and considering pictures he stopped on a horoscope. Found a column which was intended for Capricorns, began to read: “Don’t worry through unpleasant knick-knackeries, in fact stars prepared for you, what you have expected for a long time!”
Oleg’s lips spread in a satisfied smile. From this pleasure he read all horoscopes and decided that stars portended the truth only for him. Suddenly the boy felt that somebody had sat down on his bench. He laid the newspaper on the knees. A beautiful girl sat next to him. Her white, curly hair fell elegantly on fragile shoulders. The tender lines of her face reminded the doll Barbie, with which he played in childhood. Her eye-lashes were as fluffy as feathers and clean blue eyes were…
Suddenly the girl looked at him. Oleg pretended reading the newspaper, at once. He was surprised, why he wasn’t able to smile to this magic fairy. The boy slowly picked up the newspaper higher and glanced on her legs in the transparent stockings. The legs were simply remarkable! The girl as if felt that he stared at her. She rose. The thin stockings stuck to the bench and as if tried to retain her.
- Oh, wait! – the boy rushed to her, - There is a nail!
His hand touched her knee and sprang away at once. He untied her stockings from the bench, but fragile cloth (if it is possible to be called “cloth”, in general) already was torn.
- What a pity! – the boy whispered disappointedly.
- Don’t worry. It’s nothing, - the girl calmed and waved hand indifferently – It’s not first time.
Oleg showed her a hole on pants.
- Do you see? You and me are alike. I was cough also,-he smiled.
- Frigging nail! – the girl said and smile to him in reply.
- But why “frigging”?
Oleg grasped for the nail and pulled it onto himself, but it only began to swing. However the nail leaned after a few such attempts a boy heaved it up as a sing of victory:
- Yahoo!
The girl began to laugh and her laughter filled all his heart at once. He heard before that laughter is compared to sound of bells, but only now he understood that it’s true. Oleg wanted to tell her about everything: about horoscope, about Barbie, and about the fact, that they creating for each other.
- What is your name? – He asked finally.
The girl looked down and answered quietly:
- Olya.
- Oh, you see- it’s fate! – Oleg said, - even ours names… they… they are alike!
The girl began to laugh again. Presumably, it was pleasant for her to heart it. Oleg continues:
- I’ll save this nail to the end of my life, - he put it in pocket on the breasts and breathed barely. Olya smiled silently. Some sly light was sparkling in her eyes.
- We met so… met so… - Oleg walked up nearer and took her hand. Sudenly he felt that there was a wedding ring on the finger of right arm!
The boy released her disappointedly.
- Please, don’t worry, - girl calmed him, - You will find your sweet-heart. I am sure. Because you still have a happy nail, don’t you?
She turned around and went away.
Oleg sat down on the bench and looked as beautiful legs in the torn stockings disappeared forever from his life. He got from the pocket the nail which has already twice spoiled his life and quietly whispered a word “frigging” with might and main threw it in a bush.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-03 13:10:17
Переглядів сторінки твору 1769
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.586
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іншомовна проза (крім російської)
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 22:17
Автор у цю хвилину відсутній