ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –

Юрій Гундарєв
2025.04.04 09:16
квітня - День народження видатної американської співачки українського походження.
До речі, зверніть увагу, як римуються: Квітень і Квітка…


Українка Квітослава Цісик народилася і все життя прожила у США. Батько, скрипаль родом зі Львова, називав її К

Віктор Кучерук
2025.04.04 05:51
А душа моя безкрила
Рветься пташкою в політ,
Бо в уяві сотворила
Без наруг і воєн світ.
Чи утримати зумію
Горем змучену украй,
Раз не втратила надію
Десь потрапити у рай.

С М
2025.04.03 22:44
фіолет розсуд мій скрив
вихідні зовсім не ті
наче блазень & не знаю сам
із небесами цілуюся

фіолет наокіл
занепасти чи то зійти
чи у халепі чи радості

Борис Костиря
2025.04.03 21:38
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
жерло вулкану.
Моє серце стало
попелищем битви.
Її кордони пролягають
нашими душами.
Мої думки схожі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 У кожного своє Різдво

“A baby was born
Last night
In soot and grit,
broken glass.”

“Christmas in the Alley” by Jeff Howe

broken heart (благаю зупинитись і задуматись)

Ій би не дав п`ятнадцять літ.
Марія доносила плід,
І від людей сльозу тамує.
Напівпритомна, півжива
Коштовний термін дожива,
Своє утробне алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

В норі готельній, номер "Три"
Вольфрамну свічку запали,
Нехай вона з нутра струмує.
Зашморгуй тремоло вікон,
Крий матом право і закон,
Витримуй ноту алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Торкнулись ніби олівця,
Густіють контури лиця
І спазми біль з тебе малюють.
І рай відчинено немов,
І крик, і рідна й тепла кров
Вмивають небо, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

У серці пусто, ніби шов
Як розійшовся, біг, не йшов
Аби не сходитися всує.
Там за вікном кипить смола,
А тут бракує не тепла.
Хто вмиє тіло, поцілує?
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Язик не повернувся – ключ,
оповила нашвидкуруч.
У смітнику хай заночує.
Несла і рвався целофан,
неначе голос цим словам.
Читайся, дихай, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Колиску з пластики уздрій,
Он три щурі, як три царі,
Дорогу, де маля, шикують.
А замість янголів і труб
Лягає сніг і тиша з губ.
Різдво пронизливо віншує.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

16 Червня 2010

Це мікс мелодії "Алілуя"
http://www.youtube.com/watch?v=P_NpxTWbovE&feature=related
і враження від Джефиного вірша...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-16 18:34:08
Переглядів сторінки твору 2704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.071 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.122 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.04.03 05:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 19:43:22 ]
Чомусь так моторошно стало!
Незриме з пекла щось постало
І замість янголів і труб
Колюча тиша лише з губ,
В чоло злий демон мов цілує...
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 19:59:28 ]
Дякую, Наталю!
Це правдива історія,а Джефа (це мій віртуальний англомовний наставник так би мовити, поет) вірш просто... ну просто не зміг пройти поруч...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 22:29:22 ]
Треба серйозно підходити як до поезії, так і до життя в цілому. І стане сумно. Мені завжди серйозні речі навіювали сумний настрій, починаючи зі школи, продовжуючись у Збройних силах і закінчуючись у відділі кадрів, де і донині зберігається моє резюме, в якому практично нічого не було.
Зі всією серйозністю, на яку тільки зміг налаштувати твій вірш, я його і засвоїв.
І зовсім не хочеться звертатись до будь-яких першоджерел. Одне відоме, а друге - залишу на потім.
Просто сказати, що вірш сподобався, це все одно що не сказати нічого.
Тому скажу більше. Рефрен мобілізовує, захоплює, гіпнотизує, а текст налаштовує на роздуми, які ніколи не були зайвими. Тематика актуальна.
Образність приземлено-художня, духовна та високопоетична.
Кожному образу і явищу - своя.

Не гигикаючи,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:49:20 ]
Дякую, Гаррі.
Я може колись перекладу цього автора декілька творів.
Деякі з ним насправді западають в душу.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 08:47:14 ]
Мурашки по шкірі... Від усього...

(Жоден Ваш твір не можна читати "не задумавшись" і в цьому їх магнітна сила для мене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:45:38 ]
Ну то файно, Олесю.
Значить фокус удається - задуматись.
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 10:47:42 ]
гарно, Юрчику, проймає.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:47:05 ]
Гарно. Проймає.
чи
Гарно проймає, Софійко?

Дякую,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-17 12:18:53 ]
так не повинно бути, але так є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:48:34 ]
Подія - парадокс що підкреслює, що не так воно усе парадоксально.
Дякую, Михайле.
ЛЮ