ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Виходить так
bulletproof glass Виходить так – нема де вістку діти,
вона у горлі привела судому,
де сходи голосами в серце виті,
дитинний крик і попелище дому.

Виходить – вийти і не знати пощо.
Навіщо колисати недовіру,
коли ведуть тебе на людну площу?
Любов невимірна, багаття щире.

Така собі безнотність а-ля-міра.
У кровопроводу відсутні віжки,
мене на сьому світі сонце гирить,
на ніч приковує до себе – ліжко.

Перемерзаю, мов земля, до шпарки.
Сим просвітом проймаюсь чим-не-дихав,
оазою для істини з дна чарки.
І так мені до посиніння тихо.

Виходить так – нема як горлом вийти,
синдром – зайти до заходу... зі сходу,
де сходи голосами в серце виті.
Іду словами. Тиша душу зводить.

Устами вигойдане небо квилить,
пірнає в них, аби мовчанням риби
насититись і розігнати хвилі.
І так йому – немов між нами шиба.

14 Червня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-14 18:13:19
Переглядів сторінки твору 3339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.137 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.08.14 17:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:28:00 ]
Цікава штучка вийшла, Юрку, на різних межах виразніє.
Та й бачу, суто технічна присутність "коефіцієнта прозорості" таки впливає на авторську "фонетичну" дисципліну? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:46:51 ]
Дякую Володимире,
Ось стараюсь знайти цю оммммм-ну рівновагу між докопуванням до суті і фонетичною гармонією.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Заруба (М.К./Л.П.) [ 2010-06-14 19:26:42 ]
Виходить, Юрку, що нема як вістку дати,
Та йдеш словами, коли тиша душу зводить.
Модем співає звабливе стакато
І все виходить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 20:05:59 ]
Дякую, Олександре, що була можливість модемно залетіти на байт побалакати.
Завжди небо тримаю відчиненним для таких гостей.
З вищим пілотажем кнопко-натиску,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-15 09:24:18 ]
Аж очі вологі.....
Умієш, Юрчику, зашпорами у душу заходити... ну тобто слова....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:33:34 ]
Дякую, Софійко.
Нехай буде всім від насолоди тихо.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-15 16:30:12 ]
СУПЕР!!! Дяка за внутрішню експресію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:34:15 ]
Дяка за відвідини, Ігор,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 16:53:09 ]
Сходи в серце виті Вашими рядками. Однозначно. Одне слово - неповторність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:35:23 ]
Дякую, Олесю.
Коли малята книжечу побачуть?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 09:50:18 ]
Маю вже реальну надію, що таки побачать. Як буде така радість - обов'язково поділюся новиною.
Добра Вам! І - дякую за все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:00:24 ]
Колись давно, років 10 тому писалось...

Буває так: ніколи не дадуть
До мрії доторкнутися рукою.
І надто скоро щастя заберуть,
Позбавивши до віку нас спокою.

Буває так, що нам вже все одно,
Бо доля поглядає надто зверхньо.
Ми каменем пірнаємо на дно,
Безсилі вже піднятись на поверхню.

Буває так, що мрія назавжди
Лишається зорею, що згасає.
І сили в нас нема до неї йти,
І шансу ще одного вже немає.

Буває так, що мрію досягти
Ніколи за життя так і не вдасться:
На півдороги спинять до мети
Й позбавлять крил омріяного щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:47:11 ]
І так буває -
довкола люди,
а говорити з ким
немає.
Thank you, Nataly!