ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Виходить так
bulletproof glass Виходить так – нема де вістку діти,
вона у горлі привела судому,
де сходи голосами в серце виті,
дитинний крик і попелище дому.

Виходить – вийти і не знати пощо.
Навіщо колисати недовіру,
коли ведуть тебе на людну площу?
Любов невимірна, багаття щире.

Така собі безнотність а-ля-міра.
У кровопроводу відсутні віжки,
мене на сьому світі сонце гирить,
на ніч приковує до себе – ліжко.

Перемерзаю, мов земля, до шпарки.
Сим просвітом проймаюсь чим-не-дихав,
оазою для істини з дна чарки.
І так мені до посиніння тихо.

Виходить так – нема як горлом вийти,
синдром – зайти до заходу... зі сходу,
де сходи голосами в серце виті.
Іду словами. Тиша душу зводить.

Устами вигойдане небо квилить,
пірнає в них, аби мовчанням риби
насититись і розігнати хвилі.
І так йому – немов між нами шиба.

14 Червня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-14 18:13:19
Переглядів сторінки твору 3473
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.137 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:28:00 ]
Цікава штучка вийшла, Юрку, на різних межах виразніє.
Та й бачу, суто технічна присутність "коефіцієнта прозорості" таки впливає на авторську "фонетичну" дисципліну? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:46:51 ]
Дякую Володимире,
Ось стараюсь знайти цю оммммм-ну рівновагу між докопуванням до суті і фонетичною гармонією.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Заруба (М.К./Л.П.) [ 2010-06-14 19:26:42 ]
Виходить, Юрку, що нема як вістку дати,
Та йдеш словами, коли тиша душу зводить.
Модем співає звабливе стакато
І все виходить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 20:05:59 ]
Дякую, Олександре, що була можливість модемно залетіти на байт побалакати.
Завжди небо тримаю відчиненним для таких гостей.
З вищим пілотажем кнопко-натиску,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-15 09:24:18 ]
Аж очі вологі.....
Умієш, Юрчику, зашпорами у душу заходити... ну тобто слова....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:33:34 ]
Дякую, Софійко.
Нехай буде всім від насолоди тихо.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-15 16:30:12 ]
СУПЕР!!! Дяка за внутрішню експресію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:34:15 ]
Дяка за відвідини, Ігор,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 16:53:09 ]
Сходи в серце виті Вашими рядками. Однозначно. Одне слово - неповторність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 00:35:23 ]
Дякую, Олесю.
Коли малята книжечу побачуть?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 09:50:18 ]
Маю вже реальну надію, що таки побачать. Як буде така радість - обов'язково поділюся новиною.
Добра Вам! І - дякую за все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:00:24 ]
Колись давно, років 10 тому писалось...

Буває так: ніколи не дадуть
До мрії доторкнутися рукою.
І надто скоро щастя заберуть,
Позбавивши до віку нас спокою.

Буває так, що нам вже все одно,
Бо доля поглядає надто зверхньо.
Ми каменем пірнаємо на дно,
Безсилі вже піднятись на поверхню.

Буває так, що мрія назавжди
Лишається зорею, що згасає.
І сили в нас нема до неї йти,
І шансу ще одного вже немає.

Буває так, що мрію досягти
Ніколи за життя так і не вдасться:
На півдороги спинять до мети
Й позбавлять крил омріяного щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:47:11 ]
І так буває -
довкола люди,
а говорити з ким
немає.
Thank you, Nataly!