ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Каламуть
Твоїх очей прозора голубінь
Моє життя наповнювала суттю.
Я вся стікалася до тебе ртуттю,
Снувала за тобою наче тінь.

Від нарікання старших поколінь
Твій світлий образ захищала груддю.
Твоїх очей прозора голубінь
Моє життя наповнювала суттю.

Дитячу чистоту моїх молінь
Ти піддавав гнилому правосуддю,
Полив кохання пагони їдкою люттю
І посміявся з гіркоти моїх прозрінь.

Твоїх очей прозора голубінь
Була в душі гливкою каламуттю…

(ABba abAB abba Ab)
03.07.2010р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-04 02:48:04
Переглядів сторінки твору 3055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.451 / 5.25  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:09:27 ]
Хто ж так тобі насолив...хотів би я з ним Порозмовляти...>:|


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:53:36 ]
Ґеорґусе, мені в житті завжди бракувало чоловіка, який хотів би за мене з кимсь порозмовляти...

Дякую за увагу і за коментар!
З повагою, Леся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 13:05:47 ]
Дуже сумно, але в житті хватає такої каламуті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 15:37:57 ]
цікавий твір, отут "Полив кохання паростки їдкою люттю" зайвий склад, який псує відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-11 22:25:37 ]
Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.
І я текла до тебе ртуттю,
Ти не тікав, а поряд був, як тінь.

Хоча з тобою ми із різних поколінь,
На долю схожа я твою майбутню.
Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.

Дитячу чистоту моїх молінь
Ігнорував, бо вірив правосуддю.
Полив кохання пагони їдкою люттю
І насміявся з гіркоти моїх прозрінь.

Твоїх очей прозора глибочінь
Була в душі гливкою каламуттю…
..............................
Моя версія виглядає наступною:
1. Літературна героїня не дуже підходить за віком літературному герою. Про подібні мезальянси сьогодні я читав у мініатюрі пана Степаненка. Там були дуб і лоза, а тут - двоє людей. Нічого спільного між собою твори не мають, а долі - можуть. До того ж він бігає за ЛГ. Або переслідує.
2. Він (ЛГ) таки старший, бо мудрий - покоління ж різні. Друга строфа підкреслює цю розбіжність.
3. Літературна героїня неповнолітня, тому у вірші є прозорий натяк на правосуддя. А ЛГ міг бути спокусником. Ходить тінню, спокушає, а правосуддя боїться.
Отака в мене версія. І такий мій варіантик ронделя.
Дякую за увагу. Якщо щось не так, то не хотів нічого поганого.

З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-13 23:03:30 ]
Супер. Ці ронделі у вас вискакують як свжі пиріжки зі старенької бабусиної пічки, такі ароматні і смачні, м-м-м )))
А моя версія про безнадійно закохану літ. героїню тут не важливо яког віку літ. герой, бо таке може бути в будь-якому віці. Літ героїню застерігали старші і досвідченіші, але вона, створивши собі ілюзорний "світлий образ" літ. героя, не хотіла бачити його недоліків. Але шило в мішку не сховаєш і літ. герой розбиває серце літ.героїні коли зневажає її дитячу щирість міряючи її своїми мірками, судячи сам по собі. От так і показав він літ.героїні каламуть своєї душі приховану за прозорою голубінню очей.
Ось така проза життя...