ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Каламуть
Твоїх очей прозора голубінь
Моє життя наповнювала суттю.
Я вся стікалася до тебе ртуттю,
Снувала за тобою наче тінь.

Від нарікання старших поколінь
Твій світлий образ захищала груддю.
Твоїх очей прозора голубінь
Моє життя наповнювала суттю.

Дитячу чистоту моїх молінь
Ти піддавав гнилому правосуддю,
Полив кохання пагони їдкою люттю
І посміявся з гіркоти моїх прозрінь.

Твоїх очей прозора голубінь
Була в душі гливкою каламуттю…

(ABba abAB abba Ab)
03.07.2010р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-04 02:48:04
Переглядів сторінки твору 3086
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.451 / 5.25  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:09:27 ]
Хто ж так тобі насолив...хотів би я з ним Порозмовляти...>:|


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:53:36 ]
Ґеорґусе, мені в житті завжди бракувало чоловіка, який хотів би за мене з кимсь порозмовляти...

Дякую за увагу і за коментар!
З повагою, Леся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 13:05:47 ]
Дуже сумно, але в житті хватає такої каламуті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 15:37:57 ]
цікавий твір, отут "Полив кохання паростки їдкою люттю" зайвий склад, який псує відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-11 22:25:37 ]
Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.
І я текла до тебе ртуттю,
Ти не тікав, а поряд був, як тінь.

Хоча з тобою ми із різних поколінь,
На долю схожа я твою майбутню.
Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.

Дитячу чистоту моїх молінь
Ігнорував, бо вірив правосуддю.
Полив кохання пагони їдкою люттю
І насміявся з гіркоти моїх прозрінь.

Твоїх очей прозора глибочінь
Була в душі гливкою каламуттю…
..............................
Моя версія виглядає наступною:
1. Літературна героїня не дуже підходить за віком літературному герою. Про подібні мезальянси сьогодні я читав у мініатюрі пана Степаненка. Там були дуб і лоза, а тут - двоє людей. Нічого спільного між собою твори не мають, а долі - можуть. До того ж він бігає за ЛГ. Або переслідує.
2. Він (ЛГ) таки старший, бо мудрий - покоління ж різні. Друга строфа підкреслює цю розбіжність.
3. Літературна героїня неповнолітня, тому у вірші є прозорий натяк на правосуддя. А ЛГ міг бути спокусником. Ходить тінню, спокушає, а правосуддя боїться.
Отака в мене версія. І такий мій варіантик ронделя.
Дякую за увагу. Якщо щось не так, то не хотів нічого поганого.

З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-13 23:03:30 ]
Супер. Ці ронделі у вас вискакують як свжі пиріжки зі старенької бабусиної пічки, такі ароматні і смачні, м-м-м )))
А моя версія про безнадійно закохану літ. героїню тут не важливо яког віку літ. герой, бо таке може бути в будь-якому віці. Літ героїню застерігали старші і досвідченіші, але вона, створивши собі ілюзорний "світлий образ" літ. героя, не хотіла бачити його недоліків. Але шило в мішку не сховаєш і літ. герой розбиває серце літ.героїні коли зневажає її дитячу щирість міряючи її своїми мірками, судячи сам по собі. От так і показав він літ.героїні каламуть своєї душі приховану за прозорою голубінню очей.
Ось така проза життя...