
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.04
09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
2025.10.04
05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.03
20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Николай Блоха (1973) /
Вірші
Былина Голосиевских земель.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Былина Голосиевских земель.
Былина Голосиевских земель.
Был день шестнадцатый июля,
Год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
В прекрасном замке, розовых танов,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Великая княжна Тамара в центре,
Всё видит, и ведёт учёт,
Контроль движения финансов.
Пред ней княжны по младше,
Сидят, красивы и милы,
Грозны как для своих вассалов.
У каждой вотчина своя.
И каждая строга к ошибкам, недосмотру.
Княжна Светлана лишь нейтральна,
Она ведёт другой учёт и начисленья,
Княжны ведут учёт процесса сбора дани,
Светлана контролирует раздачу.
К писцу, ведущему рассказ,
Дружиннику Никола, что Блоха,
На час когда ведёт, он сей рассказ,
Всех ближе Анна удельная княжна 187.
И много раз он слышал:
Дрожь и смущение вассалов,
Когда она им что-то объясняла.
Такое видел он не раз, в иных уделах,
Княгинь: Лида, Аня, Галина,
Нина, Ира, Антонина,
И не упомнить всех княгинь.
Сидящих пред Тамарой княжной великой,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Они решали, день сводя,
Как завершить сей день?
Служителей богов Бух и Галтерия,
Чтоб не привлечь несчастья,
И достичь высот в их трудном деле…
Вести счета и проводить проводки.
На землях Глосия, в царстве «Ощадбанк»
В сей день шестнадцатого июля,
И в год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
Иль просто две тысячи десятом от рождества.
В поклоненья богам Бух и Гарления.
Удел 187 вассалы, дружина.
И речью оглашая приветствие и поздравленья.
Сотрудники отделения 0187 Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» и охрана данного отделения в лице писателя Николая Блоха поздравляют бухгалтеров Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» с их профессиональным праздником днём бухгалтера .
Был день шестнадцатый июля,
Год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
В прекрасном замке, розовых танов,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Великая княжна Тамара в центре,
Всё видит, и ведёт учёт,
Контроль движения финансов.
Пред ней княжны по младше,
Сидят, красивы и милы,
Грозны как для своих вассалов.
У каждой вотчина своя.
И каждая строга к ошибкам, недосмотру.
Княжна Светлана лишь нейтральна,
Она ведёт другой учёт и начисленья,
Княжны ведут учёт процесса сбора дани,
Светлана контролирует раздачу.
К писцу, ведущему рассказ,
Дружиннику Никола, что Блоха,
На час когда ведёт, он сей рассказ,
Всех ближе Анна удельная княжна 187.
И много раз он слышал:
Дрожь и смущение вассалов,
Когда она им что-то объясняла.
Такое видел он не раз, в иных уделах,
Княгинь: Лида, Аня, Галина,
Нина, Ира, Антонина,
И не упомнить всех княгинь.
Сидящих пред Тамарой княжной великой,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Они решали, день сводя,
Как завершить сей день?
Служителей богов Бух и Галтерия,
Чтоб не привлечь несчастья,
И достичь высот в их трудном деле…
Вести счета и проводить проводки.
На землях Глосия, в царстве «Ощадбанк»
В сей день шестнадцатого июля,
И в год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
Иль просто две тысячи десятом от рождества.
В поклоненья богам Бух и Гарления.
Удел 187 вассалы, дружина.
И речью оглашая приветствие и поздравленья.
Сотрудники отделения 0187 Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» и охрана данного отделения в лице писателя Николая Блоха поздравляют бухгалтеров Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» с их профессиональным праздником днём бухгалтера .
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію