Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.03
13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
2026.10.03
10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
або «…остання мить ПОМПЕЇ…»
…І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с
2026.10.03
09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Блоха (1973) /
Вірші
Былина Голосиевских земель.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Былина Голосиевских земель.
Былина Голосиевских земель.
Был день шестнадцатый июля,
Год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
В прекрасном замке, розовых танов,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Великая княжна Тамара в центре,
Всё видит, и ведёт учёт,
Контроль движения финансов.
Пред ней княжны по младше,
Сидят, красивы и милы,
Грозны как для своих вассалов.
У каждой вотчина своя.
И каждая строга к ошибкам, недосмотру.
Княжна Светлана лишь нейтральна,
Она ведёт другой учёт и начисленья,
Княжны ведут учёт процесса сбора дани,
Светлана контролирует раздачу.
К писцу, ведущему рассказ,
Дружиннику Никола, что Блоха,
На час когда ведёт, он сей рассказ,
Всех ближе Анна удельная княжна 187.
И много раз он слышал:
Дрожь и смущение вассалов,
Когда она им что-то объясняла.
Такое видел он не раз, в иных уделах,
Княгинь: Лида, Аня, Галина,
Нина, Ира, Антонина,
И не упомнить всех княгинь.
Сидящих пред Тамарой княжной великой,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Они решали, день сводя,
Как завершить сей день?
Служителей богов Бух и Галтерия,
Чтоб не привлечь несчастья,
И достичь высот в их трудном деле…
Вести счета и проводить проводки.
На землях Глосия, в царстве «Ощадбанк»
В сей день шестнадцатого июля,
И в год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
Иль просто две тысячи десятом от рождества.
В поклоненья богам Бух и Гарления.
Удел 187 вассалы, дружина.
И речью оглашая приветствие и поздравленья.
Сотрудники отделения 0187 Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» и охрана данного отделения в лице писателя Николая Блоха поздравляют бухгалтеров Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» с их профессиональным праздником днём бухгалтера .
Был день шестнадцатый июля,
Год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
В прекрасном замке, розовых танов,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Великая княжна Тамара в центре,
Всё видит, и ведёт учёт,
Контроль движения финансов.
Пред ней княжны по младше,
Сидят, красивы и милы,
Грозны как для своих вассалов.
У каждой вотчина своя.
И каждая строга к ошибкам, недосмотру.
Княжна Светлана лишь нейтральна,
Она ведёт другой учёт и начисленья,
Княжны ведут учёт процесса сбора дани,
Светлана контролирует раздачу.
К писцу, ведущему рассказ,
Дружиннику Никола, что Блоха,
На час когда ведёт, он сей рассказ,
Всех ближе Анна удельная княжна 187.
И много раз он слышал:
Дрожь и смущение вассалов,
Когда она им что-то объясняла.
Такое видел он не раз, в иных уделах,
Княгинь: Лида, Аня, Галина,
Нина, Ира, Антонина,
И не упомнить всех княгинь.
Сидящих пред Тамарой княжной великой,
У алтаря богов Бух и Галтерия,
Они решали, день сводя,
Как завершить сей день?
Служителей богов Бух и Галтерия,
Чтоб не привлечь несчастья,
И достичь высот в их трудном деле…
Вести счета и проводить проводки.
На землях Глосия, в царстве «Ощадбанк»
В сей день шестнадцатого июля,
И в год семь тысяч пять сот восемнадцатый,
От сотворения мира.
Иль просто две тысячи десятом от рождества.
В поклоненья богам Бух и Гарления.
Удел 187 вассалы, дружина.
И речью оглашая приветствие и поздравленья.
Сотрудники отделения 0187 Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» и охрана данного отделения в лице писателя Николая Блоха поздравляют бухгалтеров Голосиевского филиала №5398 ВАТ «Ощадбанк» с их профессиональным праздником днём бухгалтера .
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
