ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Цяцька

МЕНШОВАРТІСТЬ, -тості, ж. 1. Менша цінність, значимість, важливість, вартість. 2. перен. Відчуття неповноцінності, уразливості; самозневага, почуття безсилля, пораженство.

Тлумачний словник

Образ твору ...Мій хороший, я тупо втомився, і це вже не жарти...
А причина - одна, що здавила мене, мов змія...
Розіп'ята в мені, прямо в серці душі - меншовартість...
Отака-от дилема: моя меншовартість і я...

...А навколо - туман, а у мене - бажання: проснутись...
А навколо туман, а у мене - жадоба: знайти...
А навколо туман, а у мене - мета: повернутись..
А навколо туман, а у мене - стремління: дійти...

...Я німий українець, зацькована вовком овечка...
Скільки раз я вже чув, що насправді мене тут нема...
На мені чи то рок, чи то хрест, чи іржава вуздечка...
Рідна батьківська хата, холодна, немов би тюрма...

...І одні мені кажуть, чувак, придивися, ти ж арій...
От, читай: "Мага Віра", Учитель Силенко, Дажбог...
А від інших я чую про друге пришестя і кару,
Про Христове розп'яття, про те, що у Біблії Бог...

...І одне розумію, одне: справжню Істину - скрито...
Десь іще з тих часів, коли був розіп'ятий князь Бус...
А між ряс і релігій зневірену Віру зарито,
У якій - Україна, в якій - розпорошена Русь...

...І тому я - шукаю, шукаючи Віру і Бога,
І здається, розгадка загадки моєї проста:
Бог - він трошечки вище чуприни кумира Дажбога,
Бог - він трошечки вище підніжжя Голгофи Христа...

...Залишилось одне, мій хороший, одне - вишиванка....
Ніби рясу її, на свою меншовартість вдягну,
І піду опущу бюлетень свій в запльовану банку,
Промовчу, вже укотре, і вкотре вже шию зігну...

...Ну, а потім зберусь і поїду у Перм чи в Саратов...
Навздогін полетять заклинання, мана, матюки,
Але я заховаюсь за зад свого старшого брата:
За "Спасіба, хахльонак!", за милість, за чарку з руки...

Кумпала Вір, 20.07.2010 року,
м. Хмельницький

Образ твору: "Меншовартість" Жан Родіонов





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-20 16:47:01
Переглядів сторінки твору 4618
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.141 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 17:38:56 ]
Відчувається, як наболіло у Вас на душі,Вікторе.
Цілком поділяю Ваші почуття.
Прочитав цей чудовий вірш, і перша думка, що прийшла :"Ще не вмерла Україна! Ще не зламано козацький дух!"
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 17:49:42 ]
...Дякую і вам, пане Олександр! Так, мабуть, що ще не вмерла... Приємно те, що ви не просто дивитесь, а бачите, і не просто читаєте, а розумієте... Навзаєм... !!!Робота Родіонова в тему зайшла!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-20 17:59:07 ]
Як пісня, то супер.
Я і сам колись долучався до струнних вправ на гітарі та балалайці-вторці. Ось і провторив увесь твір.
Що я відчув:
- глибокий сум, який розбавлено елементами іронічного ставлення до проблеми;
- початок і кінець.
Про що хотілось би висловитись:
- зацькована вовком овечка. Травлення - це дещо інше. Хоча ліберальний словник наголосів носиться з прикметником "затравлений", а ортодоксальний тлумачний - ні;
- існує досить значна кількість збігів приголосних, що впливає на звукопис;
Але це все дрібниці. Я просто уважний читач, який, як йому здається, не написав у своєму коментарі нічого зайвого.
Тим більше, що скінчив його теплими побажаннями :)))

Майже серйозний,
Г.С.
P.S. Гарно співається під мелодію однієї з пісень Б. Окуджави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:22:46 ]
Але ж і сильна енергетика! Тому не можу пройти мимо, не в образу автору, а з порадою (збоку видніше просто):

1 стовпчик, 4 рядок - Отака-от (одним словом і через дефіс, уникнете повтору приголосних) дилема: моя меншовартість і я...
3 стовпчик, 3 рядок - На мені чи то рок, чи то хрест, чи іржава (вірніше українською) вуздечка...
Переостанній стовпчик, 4 рядок - Промовчу, вже укотре (разом, певне одруківка) , і вкотре вже шию зігну...

Чомусь пригадала календар, це ж нині Перуна ?)
А грози чомусь так і нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:22:59 ]
чи то ржава - чи іржава
А від других - а від інших
Приймете мої зауваги?)))
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:24:53 ]
4 стовпчик, 3 рядок - А від інших я чую про друге пришестя і кару,
уникнете збігу приголосних і повтору однакових слів у одному рядку, граматично вірніше.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 12:33:09 ]
...Привіт, Гаррібальде! От що значить "одна голова - добре, а дві - значно краще". Ніколи не думав, що цей текст і "Грузинська пісня" Булата Окуджави можуть мати якісь точки дотику... Дякую за пораду... Обов`язково спробую це заспівати... Чесно кажучи, приємно вражений, бо коли писав, зовсім про це не думав... Усі критичні зауваження приймаються беззаперечно і з вдячністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 12:35:28 ]
...Доброго дня, Оксано! Щиро дякую за таку змістовну оцінку... Усі Ваші поради, звичайно ж, мають сенс, мною враховані і внесені до тексту. Так що ви - співавтор... Заходьте на каву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 12:39:44 ]
..Привіт, Варцю! Ну, нарешті... А то я вже й не надіявся, що така хвацька волинська вершниця коли-небудь проїде мимо поля скромного плоскирівськорго паяца... А тут не тільки проїхала, а ще й спинилася, та ще й на межу присіла... Дякую за візит, поради і теплоту... Ваші зауваги прийняв.. З теплом, Віктор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-07-21 18:40:44 ]
Завше рада)))
Справжній поет (то я про тебе) навіть каменти поетично пише))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 10:44:53 ]
"Справжній поет!..." - задерши носа, не побачивши бадиляку під ногами, падає на закурену пилюкою дорогу, здійнявши чудернацьку хмару... А здійнята ним хмара, осідаючи донизу, химерно трансформується у рунічний напис, який проявляється у променях медитуючого над горизонтом Сонця: "Дякую тобі, о, Варваро..."