База,
Клюб Недобитих Летунів. Тчк.
Докладна на накладну (наклав добре)!
Пане Ґенарале, Копко
(той шо на бригадира Курдупляка з Бройлівки похож, тіко в того воден вус сіпає, коли кубіта путня путню несе – а у Вас водразу обидва накручені на 12ту годину по обіді).
Наша миролюбива ВЧ, разом із т.д. та т.п., успешно провела демонстрацію сили у місцевім шинко-барі з обтягчаючими макітри і жолудки обстаятєльствами. Усе було спочатку так файно приурочено до празднуванія Дня Голодних Мас ( Голі Ду-и всі до купи = пролєтарі і косарі всіх кому вже лєнь, або Ленін на вухо стрикоче Крупській водним кроком допереду і двома з реверансіком дозаду).
Кароче, папан, інструкції по проведєнію не достали, бо у Вашого св`язного кулко сі спустило якраз коло хати Євдохи Кривозуб, і той у неї напив сі столярного клєю і прилип ним до грудей Євдохи, а вона мала іти здавати молоко, то нічого не вийшло, тіко ввійшло.
Але то ше ніц. Зобрали ми всіх, хто ше єко-тако тримавсі по свєтах і стрілєв вочима у бік побудови свєтлого майбутнього, у Магазині Лікеро-Горілчаних Виробів -"У Баби Рузі - дай рузі/бузі" і розпочалисьмо просвітлять орлів і орелок, воронів і воронок, верблюдів і вербля.ей, мухок і муху.в докладом про те, як було би файно, коби пролетарі та косарі гет усіх країн вставали, як мій Сірко - "гнані і голодні". Від докладу у людисок почавсі сушняк, і головний куркуль дід Онуфрій Жебизнав побіг розкуркулювати сам себе на дві каністри бурачанки. Я якось полічив усмішки наших ветеранов, получилось: 1 кг жаліза, 100 г золота, горнє порцеляни, три середньо-статистичні зуби і 47 самозаводних щелеп.
Замість паради устроїли хоровод. Оркестра грав "Хустинку", зашмальцьовані механіки лобузали губоскатами безстидних доєрок, а пільоти шо не раз смикали себе за парашютні шлєки і, пританцьовуючи у такт, збивали з підкидами догори коров`яки. Потім падали на пишні груди радісток, прицьомкуючи усе, шо виділи і годні були сєгнути, як учив великий Морзе.
Зо стайни, же коло клюбу, вибігали Мариська Конопелька в одних райтузах, а за нею упристриб Петро Пом`ятий – тіко в одних галіфе і пільотці, а за ними з кувалдов гнавсі Мариськин тато від першого браку і мама від другого зі серпом - всі дружно і весело пихтіли і вдавали паровоз, шо дає задній хід.
Ну, потім з`явилася бурачанка, і народу попустило... Музика пішла невпопад: той, шо на бубні грав, почав валити по писку трамбоністу, а той дувсі, як жаба, і бринькав губами по цимбалах. Потім все пішло в дію і почалось "Льодове побоїще" (тіко без льоду). Варги складалисі, як баяни. Хведір Цьомко рахував вибитими зубами, кіко струн залишилось на бандурі. З балалайки зробили ноцника, бо пиво страшні просилосі на вилив. Пам`єтаєте той, як єго - фільм про Брусліка, де він махав ратицями - так ніфіга ту такого не було, бо всі собі уподобали стиль п`єного і кожен раз, коли нога йшла в рукопашну, то центр прітяженія перемагав.
Після цього я втратив орієнтир і забравсі під трибуну на заслужений відпочинок, так же наблюденіє було уривками, але пристойним.
Пане Ґенерале Копко, мені сі сторінка скінчила на туалєтній бумазі, а до Бази 3 км – як доберусі – то допишу...
Дайте я Вас поцьомкаю, пане Ґенерале, на востаток,
Вас подчіньонний Зеньо Збиток!
(... твою мать, Сірко – я ти підітрусі дуп-в по моїм рапорті, кур-а!)