ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ANANKE
Ти, як Адам, що без вибору, –
була лиш Я.
Ти мене в герці виборов –
воля Твоя.
Січень зачитував вирок свій:
кінно в любов.
Сніг закипає у жилах: Стій! –
місяця кров!
Скалки убитого дзеркала
вперто мовчать.
Жаско Касандрою стерпла Я –
Долі печать…
Руки, розмічені лезом, –
кров голуба,
Істинно в тім шлюбна меса:
біла журба.
Зайве зсудомлено вигорить –
руни душі.
Як же мені тебе вилюбить
в ритмі дощів?

09.08.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 13:04:51
Переглядів сторінки твору 5661
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.679 / 5.5  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Український шансон
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:34:16 ]
Дуже багато від Марини Цвєтаєвої - я в кращому сенсі, в сенсі того, чудового бачення, і рівня, коли вже далі нікуди, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:39:55 ]
Цвєтаєва, Гумільов, Костенко... хоч і сказано: не сотвори кумира, але ж як? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:03:38 ]
Саме так! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 17:25:36 ]
Впали нарешті мури, вщухли холодні дощі -
Знову торкнулись Амури струн у моєї душі.
Знаю - не маю вибору, в серці скінчилась ніч.
Я тебе, Любий, вибрала в мить наших віч до віч.
Наші серця не з примусу разом забились в такт,
Знаю, я все тепер винесу, доля нам дала знак.
Болі колишні розвіялись і спопеліла журба,
Вчора мені й не мріялось, може, лиш трішки хіба...
Руки сплелися зміями, душі в єдине злились.
Ти ж мене, Любий, вимріяв, намалювавши колись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 18:16:18 ]
Вікаво-при-цікаво, Оксанко.
Нажаль я не зміг розібратися зі схематикою ритму.
Плинність вірша не було легко ухопити за хвоста.
Візьму початки рядків:
Ти, як (ніби-то налаштувався починати з "ти" - "= " і "+" - позначки ритму першого рядка)
+=
була (почав брати ритм звідси "-" і "!" - позначки ритму другого рядка)
-!
Ти, як
+= (так само)
воля
!- (зміна)
Зима
=+ (зміна)
етапом
-! (зміна)
Сніг закипав
+=(зміна)
місяця кров
!- (зміна)
Скалки
=+(зміна)
вперто
!- (так само)
Касандрою
=+(так само)
Долі
!- (так само)
Лиш руки
=+(так само)
кров голуба
!- (так само)
Істинно
+=(зміна)
біла журба
!- (так само)
Зайве
+=(так само)
руни
!- (так само)
Як же
+=(так само)
в ритмі
!- (так само)

З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 18:40:18 ]
Дякую на доброму слові :)
ну що тут скажеш - я дуже недосконала (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 21:10:30 ]
Але ритміку трохи вже підкоригувала...))
Ще раз дякую і за поради, і за зауваги :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 20:35:05 ]
Головне, що є шкелетон, а м`ясо наросте.
Я би повернувся за якийсь час до цього вірша і дошліфував.
"маВ Вибору", "вибору"/"примусу", "етапом в любов."...
Але це все - мій суб`єктивізм. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 00:29:02 ]
"Шлюбна меса" - це морок і мара...Ніби - чорна, ніби уособлення ініціаційного згвалтування. Чомусь саме цей образ зупинив як апогей тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 11:32:25 ]
десь підсвідомо (!) я так і заклала.