
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Оксамитка Блажевська (1988) /
Проза
Безе-сторі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безе-сторі
От я дуже люблю безе. Правда, їм його досить рідко, на праздніки, як-то кажуть.
Безе мені навіть допомогло здати бакалаврський іспит. Я, до речі, перед іспитом написала віршик про цей же іспит. Моїм друзям він подобається не тому, що він про іспит, а тому, що там є слово "безе". Подаю цей віршик цілком і повністю
Іспит
Міряю дистанції словами
А в голові так порожньо
Завтра, можливо,
Вирішиться моє життя
А я сиджу і їм безе
І я вже не знаю,
Плакати мені чи сміятися.
Знання, як ті метелики,
Спробуй ухопи
Часу, як завжди, не вистачає
Його не існує взагалі
І тут втілюється "закон тісного часу" -
Все стискується,
Згортається в одну-єдину метафору -
Іспит...
Ну ви зрозуміли, що безе тут взагалі ні при чому, тут сама суть, що, блін, завтра іспит і шо ж з цього вийде. Але безе - настільки яскравий образ, що неможливо не помітити. Тут він навіть грає роль якогось стимулятора відпочинку, типу - завтра іспит, а я собі тихесенько жую безе, і мені всьо пофіг (як співає група "Інь-Янь").
Що таке "Закон тісного часу"? це, до речі, з твору Осьмачки "Майстри часу", який я прочитала перед екзаменом. Справді, коли щось важливе відбувається, то час стискається, протягом нього відбувається дуже багато подій, які навіть можуть змінити твою долю.
Безе - смачне, дуже смачне, цей застиглий шматочок крему приносить масу задоволення і ... відчуття плинності подій. Так, ти з"їси - і відчуваєш, що наступне безе ти з"їсиш ще нескоро, оскільки або не хочеш набрати лишню вагу, або не маєш фінансів, щоб його придбати, або ще якісь причини (у кожного свої). Але ти будеш мріяти про безе і уявляти собі його. Безе - символ чого досяжного, але досягнутого зусиллями. Водночас - і символ перепочинку між нескінченними справами твого життя. Може, і для когось не буде взагалі нічим, може, хтось його не вживає. Це мене не дуже хвилює. Безе - це мініатюрне біле щастя!! Саме у ту мить, коли ти поглинаєш це "щастя", ти розумієш, що насправді щастя плинне, воно з нами не завжди, але воно прокидається в нас, коли ми цього хочемо (неважливо - чи свідомо, чи несвідомо). Щастя не треба шукати - воно в нас!! Жаль, що багато хто цього не розуміє. Не буду нічого радити, але для себе зрозуміла, що безе - частина моєї життєвої філософії.
А, хочу сказати ще про одну рису цього вірша - слово "Іспит" майже співзвучне зі словом "їсти"... на це вказала моя подруга.. і це, мабуть, невипадково...
Тож їжте на здоров"я і насолоджуйтесь щастям, що у вас є))) Солодкого життя))
Безе мені навіть допомогло здати бакалаврський іспит. Я, до речі, перед іспитом написала віршик про цей же іспит. Моїм друзям він подобається не тому, що він про іспит, а тому, що там є слово "безе". Подаю цей віршик цілком і повністю
Іспит
Міряю дистанції словами
А в голові так порожньо
Завтра, можливо,
Вирішиться моє життя
А я сиджу і їм безе
І я вже не знаю,
Плакати мені чи сміятися.
Знання, як ті метелики,
Спробуй ухопи
Часу, як завжди, не вистачає
Його не існує взагалі
І тут втілюється "закон тісного часу" -
Все стискується,
Згортається в одну-єдину метафору -
Іспит...
Ну ви зрозуміли, що безе тут взагалі ні при чому, тут сама суть, що, блін, завтра іспит і шо ж з цього вийде. Але безе - настільки яскравий образ, що неможливо не помітити. Тут він навіть грає роль якогось стимулятора відпочинку, типу - завтра іспит, а я собі тихесенько жую безе, і мені всьо пофіг (як співає група "Інь-Янь").
Що таке "Закон тісного часу"? це, до речі, з твору Осьмачки "Майстри часу", який я прочитала перед екзаменом. Справді, коли щось важливе відбувається, то час стискається, протягом нього відбувається дуже багато подій, які навіть можуть змінити твою долю.
Безе - смачне, дуже смачне, цей застиглий шматочок крему приносить масу задоволення і ... відчуття плинності подій. Так, ти з"їси - і відчуваєш, що наступне безе ти з"їсиш ще нескоро, оскільки або не хочеш набрати лишню вагу, або не маєш фінансів, щоб його придбати, або ще якісь причини (у кожного свої). Але ти будеш мріяти про безе і уявляти собі його. Безе - символ чого досяжного, але досягнутого зусиллями. Водночас - і символ перепочинку між нескінченними справами твого життя. Може, і для когось не буде взагалі нічим, може, хтось його не вживає. Це мене не дуже хвилює. Безе - це мініатюрне біле щастя!! Саме у ту мить, коли ти поглинаєш це "щастя", ти розумієш, що насправді щастя плинне, воно з нами не завжди, але воно прокидається в нас, коли ми цього хочемо (неважливо - чи свідомо, чи несвідомо). Щастя не треба шукати - воно в нас!! Жаль, що багато хто цього не розуміє. Не буду нічого радити, але для себе зрозуміла, що безе - частина моєї життєвої філософії.
А, хочу сказати ще про одну рису цього вірша - слово "Іспит" майже співзвучне зі словом "їсти"... на це вказала моя подруга.. і це, мабуть, невипадково...
Тож їжте на здоров"я і насолоджуйтесь щастям, що у вас є))) Солодкого життя))
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію