Як Ви, Галинко, все встигаєте! Просто молодчинка.

Давно заведений автопілот. Хоча здається, що як іноді за деревами лісу не видно, так я за роботами не встигаю жити. Та мій коментар був писаний з трошки іншим відтінком, малося на увазі, що не всі пописувачі і поети цілими днями відпочивають на пляжах після важких авіаперельотів з Туреччини до Єгипту, з Кіпру на Багами. Декому й з нас доводиться думати і про хліб, і до хліба, та ще й сіяти, хай не розумне, добре, вічне, то хоч щось чорненьке на сторінку.

Хіба я ставлю питання, хто з нас більш народистий?) Я просто нагадую митцям, що треба весь час пам'ятати, для кого вони створюють свої шедеври.)

Я це знаю, Юлю.) Просто трохи утрирував у вірші.) Ті, хто відпочиває у Європах, Америках, Єгиптах, на островах, якщо вони це заробили своєю чесною працею, а не вкравши у народу, звичайно, мають повне право так відпочивати. Якщо вони зуміли добитись більшого достатку своєю працею і розумом, то чому б і ні?

Юлечко, думаю, відповідь, чи треба думати, ви і самі знаєте, комусь треба, а комусь і не дуже. Нічого поганого не маю проти закордонних курортів, просто у вірші якось так поети трошки наче брудом политі. Їх ніхто не читає, народ бідний тяжко працює, а поети швендяють туди-сюди і страждають всякою поетичною дурнею. Ото мене зачепило, бо бачу і поетів, і народ, і не думаю, що саме поети повально винні у важкому становищі народу.
А про чорненьке на сторінках - малося на увазі не чорний зміст, а букви, шрифтом чорного кольору. А щоб мати право сіяти, треба спочатку нажатися, наспоживатися отого розумного. Я ще серпом махаю.

Хіба, Галино?) Отже, я і сам себе цим?)
Та й нема у мене, що "саме поети повально винні у важкому становищі народу". І, зовсім навпаки, не "швендяють туди-сюди", а навіть у вікно не виглядають, аби подивитись, як "народ бідний тяжко працює".)))
Навіть більше, автор переймається саме їх долею і питає: "Як, на вашу думку, читає народ ваші вірші?" І одразу ж радить їм бути ближче душею до народу, а не залазити віршами в джунглі специфічних термінологій, зрозумілих лише їм. Адже для поетів головне - читач. Це ж не науковці, які пишуть свої статті для обмеженого кола таких самих науковців. Можливо, саме тому на всіх поетичних сайтах є лічильник читачів?)))

Трохи лукавите, Галино: "щоб мати право сіяти, треба спочатку нажатися, наспоживатися отого розумного. Я ще серпом махаю."
Якщо Ви пишете, отже, вже сієте...))

Дякую, Софі!