Що Ви! Сьогодні чудовий день!))) Але швидше, бо часу не стачить. А чого, Олександр отримав " на горіхи"? Ми так мило спілкувалися півкульно.:)

1. Відкрийте словник наголосів і подивіться.
2 Відкрийте тлумачний словник і зробіть те саме. А за класиком: " Не бійтесь заглядати у словник")))

Справжня Кішка - то повільно_гордо_лінива, то кусаєЦЦя і дряпаєЦЦя. А чому? Бо своє захищає і захищає прЯвильно. :о))
Вірші Ваші дуже стрімкі. Такі по-жіночому, по-мегаполісному стрімкі. З краплинами втоми, смутку, знервованості, розпачу, сили...
Як на мене, все добре. Нічого поганого, що на віршеві потрібно затриматися, а не проскочити, як швидкий поїзд глухе село.
Тільки трішки відчувається ворожість до всіх, але кожна людина має право на свої емоції.
Вітаю з чудовим віршем!
:о)

Приємно когось потішити... :о)

Стільки прокоментовано! По суті - вірш вразив.
Справжня повінь почуттів і образів. Моцно!
Не знаю чи вписалось би в почуття (задум, філософію) авторки, але мені чомусь останній рядок
просився би в трішки зміненому варіанті:
І кожна клітинка рішуче пригорне тебе.
Можливо трішки оптимістичніше, на мій погляд.
По коментах - дивом дивуюся, як на ПМ коменти мають здатність міняти "поляризацію". Часто на протилежну.

Не можу писати під коментом, бо в "опері" ця функція не працює.
Вже рік на сайті, але якось не можу тут пристрастей іноді зрозуміти. Але то таке. Головне те, що можу читати вірші, які приносять задоволення емоційне і естетичне. На мою думку, твої вірші саме до них і належать. І темперамент мені твій пасує. Я свій приховую... :о)))
А ще про "каву новин" - для львів"ян дуже зрозумілий образ...
Дякую за поезію.
:о)

Звичайно, є в твоїх словах правда, що вірш визріває повільно.Але ж то потрібно було шишок набити, і не редагувати старе зразу. І цей трохи потримани, поточений, а писати ти можеж де хочеш.)
Що ж до "кави новин" - образ зрозумілий не менше:). А врешті- решт усі ми одного поля ягоди. Критикуй.)

Блакитна Кішко, чому ти така агресивна? Я не полінувалася перечитала всі коментарі – як на мене, люди щиро пишуть свої поради чи питання... Хм... Це добре, що ти впевнена у своїй творчості, але самовпевненість не найкращий товариш таланту. Навіть найбезглуздіші зауваження чи коментарі чомусь виникають, тому їх варто сприймати якось легше)

не критикують лише досконале або те, що не варте критики)
Удачки

Звідки ти, Маринцю, взяла, що я впевнена? Чи самовпевнена? Чи зло комусь несу? Для кожного вчинку, відповіді є своє підгрунтя, чи ти гадаєш я така дурна , аби не вміти читати між рядків? Хто мене бачив , спілкувався - скаже так? Іще, якщо тебе дійсно цікавить моя версія. Є аська. Є телефон. Насолила я словом, сказала, як думала на одному сайті, от і гуртуються, кому робити нічого. Наслідки того різні.......Що ж до критики - все я розумію, і вірша твого вчорашньго також...Але є сарказм, сатира. Тут я пройшла все,а проти критики не маю нічого, маю, проти людей, які забувають, що люди. Всього тобі!

Чудовий вірш! Прекрасний стиль! Виважені емоції. Аллітерація... Та що там говорити - ВСЕ СУПЕР!
А от у коментах забагато агресії. Краще б я їх не читав.
При повторному прочитанні твору зупинятимуся на останньому слові і ні кроку нижче. ДЯКУЮ за справжній осінній настрій і відсупність штучності. Дякую за вашу справжність.