Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марк Кнопкін /
Вірші
Балаклава
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Балаклава
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. Апофеоз коленей
И частокол локтей. Место, где негу легко отличить от лени.
Громогласный раскат волны, набегающей на голень пирса,
вторит наручным часам, пульсу запястья. Будто бы мир, сам
по себе, есть воплощение колеса.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. Частокол локтей
и апофеоз коленей. Медуза с опаской косится на детей,
воздвигающих замок из упругой гальки. Окрестный вид -
декларация высоты, остроты; однозначный триумф пирамид.
Береговая линия, прибрежная полоса,
лоскут глади врезается в небо. И сфера этой вот синевы
упорно твердит, что вечность находится там, где находитесь вы.
Кипарис неусыпно бдит. Копьеподобный он, кипарис,
закрепил и, насвистывая, держит на своем острие высь.
Это природа пятой колонны.
Поезд. Вагон, особенно если это душный, сквозной плацкарт,
вдохновляется искать себя в крапленой колоде игральных карт;
монументальная проводница крылышкует крестцом в проходе;
рафинад, упакованный в кальку. Ваш покорный слуга находит
себя атавистичным хвостом перрона.
Крымские склоны хранят отпечатки античных сандалий.
Геометрия прошлого; остатки кладки благоухают далью.
Понт омывает былое; былое обрывается на полутоне,
руины, минуя плач, останавливаются на стоне.
Видимо потому, что они ничьи.
В этом месте вступает хор, разодетый в рваные тоги,
вестник развязки. Это значит, что время подбить итоги:
первое - следы на песке безлики, незримы; второе -
мы далеко от сената Рима, Афин, далеко от Трои.
Это царство водорослей и алычи.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. Значит, я наблюдаю,
как скоропостижное ближнее сливается с инородным дальним.
Я стою на том месте, где еще минуту назад спала
крепким здоровым сном отполированная волной скала.
Я потревожил ее покой.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. В местном порту
стоит крупный парусник. Он явно выбрал не ту
пристань: красная полоса по борту, темно-лиловые паруса.
Ему место не тут, а среди рыжих бород, там, где леса.
Но мир, преимущественно иной.
В тихой бухте я распугиваю рыбу отсутствием чешуи,
но проигрываю в умении не оставлять следов. Ибо чьи
следы будет хранить монумент воды? (Плоскость и недра).
Грею хлипкие кости в сторонке от векового кедра.
Куда мне тягаться с таким долголетием.
Частная острота топографии есть пища для голубого глаза.
Я мажу Ай-Петри на хлеб Фиолента и запиваю все это квасом.
Естественно разливным, из желтой пузатой бочки. Пунктир
на карте склоняет задуматься о стоимости квартир.
Наверное, время подбить смету и,
тяжело вздохнув, собрать вещички и отправится восвояси,
как Парменид, внезапно выросший из своих яслей.
Частокол локтей поредеет аккуратно на два зубца,
Местные караоке-бары лишатся лучшего своего певца.
Песку не напомнить о ширине плеч,
которые долго, с таким упорством, возлежали на нем.
Так же вода не способна помнить вытиснутый ею объем.
Кроме того, греческий профиль Крыма -
утомила немного эта долгая речь.
23 сентября 2010
И частокол локтей. Место, где негу легко отличить от лени.
Громогласный раскат волны, набегающей на голень пирса,
вторит наручным часам, пульсу запястья. Будто бы мир, сам
по себе, есть воплощение колеса.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. Частокол локтей
и апофеоз коленей. Медуза с опаской косится на детей,
воздвигающих замок из упругой гальки. Окрестный вид -
декларация высоты, остроты; однозначный триумф пирамид.
Береговая линия, прибрежная полоса,
лоскут глади врезается в небо. И сфера этой вот синевы
упорно твердит, что вечность находится там, где находитесь вы.
Кипарис неусыпно бдит. Копьеподобный он, кипарис,
закрепил и, насвистывая, держит на своем острие высь.
Это природа пятой колонны.
Поезд. Вагон, особенно если это душный, сквозной плацкарт,
вдохновляется искать себя в крапленой колоде игральных карт;
монументальная проводница крылышкует крестцом в проходе;
рафинад, упакованный в кальку. Ваш покорный слуга находит
себя атавистичным хвостом перрона.
Крымские склоны хранят отпечатки античных сандалий.
Геометрия прошлого; остатки кладки благоухают далью.
Понт омывает былое; былое обрывается на полутоне,
руины, минуя плач, останавливаются на стоне.
Видимо потому, что они ничьи.
В этом месте вступает хор, разодетый в рваные тоги,
вестник развязки. Это значит, что время подбить итоги:
первое - следы на песке безлики, незримы; второе -
мы далеко от сената Рима, Афин, далеко от Трои.
Это царство водорослей и алычи.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. Значит, я наблюдаю,
как скоропостижное ближнее сливается с инородным дальним.
Я стою на том месте, где еще минуту назад спала
крепким здоровым сном отполированная волной скала.
Я потревожил ее покой.
Я наблюдаю греческий профиль Крыма. В местном порту
стоит крупный парусник. Он явно выбрал не ту
пристань: красная полоса по борту, темно-лиловые паруса.
Ему место не тут, а среди рыжих бород, там, где леса.
Но мир, преимущественно иной.
В тихой бухте я распугиваю рыбу отсутствием чешуи,
но проигрываю в умении не оставлять следов. Ибо чьи
следы будет хранить монумент воды? (Плоскость и недра).
Грею хлипкие кости в сторонке от векового кедра.
Куда мне тягаться с таким долголетием.
Частная острота топографии есть пища для голубого глаза.
Я мажу Ай-Петри на хлеб Фиолента и запиваю все это квасом.
Естественно разливным, из желтой пузатой бочки. Пунктир
на карте склоняет задуматься о стоимости квартир.
Наверное, время подбить смету и,
тяжело вздохнув, собрать вещички и отправится восвояси,
как Парменид, внезапно выросший из своих яслей.
Частокол локтей поредеет аккуратно на два зубца,
Местные караоке-бары лишатся лучшего своего певца.
Песку не напомнить о ширине плеч,
которые долго, с таким упорством, возлежали на нем.
Так же вода не способна помнить вытиснутый ею объем.
Кроме того, греческий профиль Крыма -
утомила немного эта долгая речь.
23 сентября 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
