Еге ж!)))

Трохи розшифрую:
Еге ж! - стосується питання. Все виконав.:) Навіть на еге-ге ж! :)

А другий рядок - це швидше ремінісценція з цвєтаєвським "Мой милый, что тебе я сделала", тільки у більш широкому контексті...

А, та то я про себе створив неправильне враження своїми веселими віршами.)

Не знаю, подумаю.) Тут "весна" теж в метафізичному, метафоричному значенні вжита.

Осінньо-зимова депресія.)

У меня к одиннадцати обычно выключают свет.
Вот цитата. Авторство установить несложно - как автора оригинала, так и перевода.
"За мгновеньем мгновенье - и жизнь промелькнет..."
Это я оставляю на всякий случай, ибо не смогу ответить в силу технической невозможности.
А насчет "груды"... Как-нибудь найдете сам. У меня нет нужной раскладки на клавиатуре.
Возможно, это просто стойкая рифма. Причем, классическая. Она не подведет.
Удач-дач-дач.

Спасибо, Алексий. Да, нашел стихи Омара Хайяма (т.е., перевод) по предоставленной Вами первой строчке. Да, конечно, можно найти еще цитаты, например, из песни ("Есть только миг между прошлым и будущим, Именно он называется жизнь"), но это четверостишие родилось у меня буквально сегодня утром, и я даже сомневался, стоит ли его публиковать, поскольку это глубоко личное. Ну, и, как уже объяснил в предыдущем комментарии, весна здесь - в метафорическом значении, а ад - в метафизическом.
Ведь не все же мне писать оптимистические стихи и веселые пародии.)))

Чудовий у тебе вийшов експромт-відгук на мій вірш, Патарочко! Публікуй на своїй сторінці!

Дякую, Рудокоса Схимнице Оксано! :)
Приємно, коли тебе розуміють! :)

Так, але ж я на поетичному сайті, а не танцювальному.)

Не знаю, чому саме у груди...) Так мені бачиться...) Душа ж десь там, у грудях, чи не так?..)

Дякую, Іване! То Патара - філолог, а Оксана - художник і філолог? Дякую за інформацію.)

Щиро вдячний, Пелагеє, за відгук!

Оскільки я вже досить давно цікавлюсь вченнями індійських мудреців, то вірю в реінкарнацію і в те, що душа живе вічно, а старіє і змінюється тільки тіло. Душа ж - вічно молода.