ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (беговое)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 17:10:23
Переглядів сторінки твору 7538
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:39:18 ]
В мае устанавливаются плюсовые температуры.
Орбита солнечного оленя остается прежней, но положение Земли несколько иным. Угол наклона земной оси к орбитальной плоскости определяет смену времен года, а географическая широта - климат.
В декабре солнце едва-едва поднимается над горизонтом. Его не видно даже с первых этажей городских сооружений. По сути, полярная ночь. Якутия занимает огромную территорию.
Неужели моему ЛГ не угнаться за солнечным оленем?
Он находится практически на уровне горизонта, а для жителей более северных широт он - за его пределами.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:35:42 ]
Я коли Олексія Третього читаю, яу Юля Шешуряк, Пушкіна згадую. Щось є - чи то у мелодиці, чи у настрої, чи у образах. Я давно тут не була - бачу Ви, Олексію, змінили і місце проживання, і місце праці. Все далі і далі від нас. Добре, що між рогами оленів всесвітня павутинка собі гніздо звила - Ви з ноутбуком, верхи на чотириногому другові пишете вірші і таким чином даруєте нам радість спілкування із Вами.
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:56:57 ]
Я уже восьмой год как пересек Уральский хребет.
Питер и подавно остался за ним.
Работа та же - поденщина. Были кровельные работы, женская баня, театр, котельные установки. Выручает рикша. Через недельку сменю ее на нарты. Как раз насобирал на одного оленя. Он стоит не дороже овчарки, а уж о кошачьих и говорить не приходится.
Кот дороже оленя... Да это смеху подобно. Однако...
В библиотеке поддежуриваю, яхт-клуб караулю, банк бросил - и зря. Мне теперь кредит не дает ни один из 2-х десятков банков Якутска. Оказывается, мою фамилию "забили" в дата-бэйз. Мне так и говорят: "извините, но у нас есть дата-бэйз". А мне 10 оленей нужно и несколько тысяч "гринов". Вот как.
Чего-чего, а Интернета у нас валом, но там, где он есть. А где нет - его валом, соответственно, нет.
В одиннадцать вечера почему-то выключают свет.
Часок - и включат опять.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 22:18:37 ]
Чим більше читаю Ваші твори, тим більше вони мене заворожують. Після відомих російських класиків це - свіжа течія в позії. Як легко йде слово, як глибоко воно проникає... Я рада, що потрапила на цей сайт, рада, що приділили мені увагу. Прошу пробачення, що не відгукнулася. Все нормально. Я відчуваю, що це саме те, що шукала. Пишу давно, а вчитися писати почала недавно, і мені потрібні люди, які могли б прокоментувати, порадити (критики не боюся, якою б вона не була). От тільки маю деяку проблему в орієнтуванні: мені ще складно зрозуміти, де і яким чином можу перетнутися коментарями чи просто поспілкуватися. Все для мене нове, почуваю себе, як в лабіринті. Отож і відмовчуюся. Та й дещо оторопіла від високоерудованої та фахової аудиторії. Дякую за підтримку, а то я вже засумнівалася, чи когось зацікавлять мої твори і чи варто їх взагалі виставляти на суд творчого люду. Не бачу ніякої реакції ні з боку читачів, ні "Майстерень".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 09:11:59 ]
Спасибон.
Возможно, это так. Удачно подобранным метафорам и аллегориям неплохо сопутствует 4-х стопный ямб, которым я вдруг заговорил, совершенно забыв о том, что им писал, например, Пушкин, на что мне было тонко указано.

Возможно, Редакция еще не видела Ваших стихотворений или они не очень приметны на фоне остальных. А, может быть, существует иная причина. Но за пределами редакторского помещения где-то есть внештатные редакторы, но те не очень-то балуют своим присутствием.
К сожалению, не имею возможности продолжить комментарий. Вечереет, а мне нужно кое-что успеть. Еще часок - и будет полнейшая тьма.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 22:20:53 ]
Цікаві вірші, як захопливий багатосерійний фільм. Нехай "Далі буде..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:14:24 ]
Спасибон. Я сейчас работаю над архивами, ибо на винчестере моего наколенного ПК дискового пространства почти что не осталось. И я вынужден уничтожить все фотографии ради освобождения места.
Удач-дач-дач.