Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.19
14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,
2026.07.19
13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн
Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень.
Раптом з боку річки донісся д
2026.07.19
13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната
«Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза.
Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото».
(З написів на стінах храму Ха
2026.07.19
12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.
В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.
В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.
2026.07.19
11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,
2026.07.19
10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див
2026.07.19
07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н
2026.07.18
20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги
надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги
надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,
2026.07.18
17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.
An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.
An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h
2026.07.18
16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?
Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?
Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
2026.07.18
11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи
2026.07.18
11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу
Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш
2026.07.18
10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами
Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі
2026.07.18
07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову
2026.07.18
04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО
"Слова читайте у ранкових росах,
У кольорі осінньої іржі.
Обходьте стороною безголосих!
Цінуйте слово щирої душі!"
Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови
2026.07.17
21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лія Огастес (1991) /
Проза
2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
2012
-От не люблю страшенно свого пажа!Він завжди човгає перед тим як зайти у кімнату,а ще співає про якусь Катюшу.Та як розкриє глотку,то звідти натхнення так і тхне!Не люблю!
-Моя королево,що сьогодні вам подавати на вечерю?
-Милий мій,мені б хотілось присмоктати трішки маку!
-Якмй мак,ви зовсім збожеволіли,королево!Ви як завжди несете нісенітниці.Бідна наша королево!Треба посилати робітників за соком конюшини абищо.
-Не хочу,не хочу,не хочу!Коли той зеленошкірий обірвав мої крила,то я змушена сидіти і спостерігати,як та велика смуга від червоно-жовтого кружальця бажає протикнути моє черево,відділити жовте від чорного.А я б так і розчленилась у поїданні світлом,воз'єдналась би з його метою.Ба ні!Тільки манить,як лотос.Рушай!-кричить.А я бачу ноги-ноги,руки-руки,а крила-крила?Не..не...не...не бачу?
-Заспокойтесь!Ви отримаєте свій мак!
Два охоронці кружляли над здоровенною безкрилою королевою,а вона реготала щосили.
-Я у мами попрохала не..не...не передавати мені корону,плакала на колінах,як до Бога руки простягала.Ех!Співай свою "Каюшу", паже!
Слуга починає горланити свою пісню.Час від часу слина летить королеві в лице.Вона хотіла було піти в танок, але забула, що немає крил,тому просто почала реготати.
Цю жевріючу ідилію порушила поява захеканого слуги ,який ще не залетівши,вигукнув:Біда!
-Не хочу,не хочу,не хочу!
-На нас наступає плем'я червонолико-тритілих!
-У нас є крила,а значить ми переможемо!-вигукнула королева і знову почала реготати.
-Нам треба збирати військо!-сказав щайно прибувший озброєний полководець.
-А як же моє кружальце?Не...не...не.. не побачу?А зеленошкірі вже вимерли,а ми їх продовжуємо!Один на одного,бити,вбивати,різати - королева знову зареготалась.
- Ми повинні самі розібратись з червоноликими,бо наша королева давно вже не при розумі.
-Збирай усіх по домівках.
Озброєний полководець разом з двома слугами вилетіли з кімнати королеви.
-Ти знову маниш мене,лико божественне!Руки мені дасиш?А літати ,як буде ,миле моє?Ноги дасиш?А літати буду,серденько?Не...не..не..не літатиму?Не хочу,не хочу,не хочу!Геть свою зелену фарбу!Я не..не..не...
Сонце стало зеленим,як поцвіла каша.Вулик почорнів від скупчення розлючених мурах.Три червонолико-тритілих розтягували здоровенну бджолу.
-Моя королево,що сьогодні вам подавати на вечерю?
-Милий мій,мені б хотілось присмоктати трішки маку!
-Якмй мак,ви зовсім збожеволіли,королево!Ви як завжди несете нісенітниці.Бідна наша королево!Треба посилати робітників за соком конюшини абищо.
-Не хочу,не хочу,не хочу!Коли той зеленошкірий обірвав мої крила,то я змушена сидіти і спостерігати,як та велика смуга від червоно-жовтого кружальця бажає протикнути моє черево,відділити жовте від чорного.А я б так і розчленилась у поїданні світлом,воз'єдналась би з його метою.Ба ні!Тільки манить,як лотос.Рушай!-кричить.А я бачу ноги-ноги,руки-руки,а крила-крила?Не..не...не...не бачу?
-Заспокойтесь!Ви отримаєте свій мак!
Два охоронці кружляли над здоровенною безкрилою королевою,а вона реготала щосили.
-Я у мами попрохала не..не...не передавати мені корону,плакала на колінах,як до Бога руки простягала.Ех!Співай свою "Каюшу", паже!
Слуга починає горланити свою пісню.Час від часу слина летить королеві в лице.Вона хотіла було піти в танок, але забула, що немає крил,тому просто почала реготати.
Цю жевріючу ідилію порушила поява захеканого слуги ,який ще не залетівши,вигукнув:Біда!
-Не хочу,не хочу,не хочу!
-На нас наступає плем'я червонолико-тритілих!
-У нас є крила,а значить ми переможемо!-вигукнула королева і знову почала реготати.
-Нам треба збирати військо!-сказав щайно прибувший озброєний полководець.
-А як же моє кружальце?Не...не...не.. не побачу?А зеленошкірі вже вимерли,а ми їх продовжуємо!Один на одного,бити,вбивати,різати - королева знову зареготалась.
- Ми повинні самі розібратись з червоноликими,бо наша королева давно вже не при розумі.
-Збирай усіх по домівках.
Озброєний полководець разом з двома слугами вилетіли з кімнати королеви.
-Ти знову маниш мене,лико божественне!Руки мені дасиш?А літати ,як буде ,миле моє?Ноги дасиш?А літати буду,серденько?Не...не..не..не літатиму?Не хочу,не хочу,не хочу!Геть свою зелену фарбу!Я не..не..не...
Сонце стало зеленим,як поцвіла каша.Вулик почорнів від скупчення розлючених мурах.Три червонолико-тритілих розтягували здоровенну бджолу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
