Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Відтворено елексир молодості?
Технології майбутнього Онколог винайшов "еліксир молодості"
Американський вчений створив "еліксир молодості" на основі відкриття радянського геронтолога
Онколог Рональд ДеПіньо з Гарвардського університету стверджує, що винайшов справжній "еліксир молодості" - препарат, який значно відсуне або навіть поверне назад процес старіння, передає The Daily Mail.
Вчений каже, що винайдена ним засіб позбавить людину від хвороби Альцгеймера і серцевих захворювань, а також запобіжить вікові зміни шкіри та волосяного покриву.
У разі, якщо "еліксир" працюватиме, то і чоловіки, і жінки зможуть набагато більше зберігати здатність до виробництва потомства. Збільшення тривалості здорового життя допоможе державі значно скоротити витрати на охорону здоров'я, а сім'ям - знизити тягар турботи про своїх престарілих родичів, пояснює фахівець
Доктор ДеПіньо вирішив випробувати свій винахід на тваринах. Вчений підібрав піддослідних мишей, шкірні покриви, мозок і внутрішні органи яких були зношені до стану, аналогічного тому, в якому вони перебувають у 80-річної людини.
ДеПіньо став давати мишам винайдений ним препарат і виявив, що вже через два місяці у них з'явилося стільки нових клітин, що замінили майже всі старі клітини в зношених органах. Примітно, що самець, який був раніше безплідний, в результаті експерименту зачав три численні приплоди.
Сам доктор ДеПіньо пояснює експеримент з мишами дещо загадково, спробувавши тлумачити його в людському вимірі: "Уявіть собі, що сорокарічний чоловік, який виглядав так, ніби йому було за 80, став виглядати і відчувати себе на 50".
До 2025-го року близько 1,2 мільярдів людей переступлять 60-річний рубіж, що призведе до зростання ракових, серцево-судинних захворювань, а також хвороби Альцгеймера у всьому світі. Тому людство зіткнеться з вагомим тягарем турботи про літніх людей.
"Але вперше старіння вдалося повернути назад. Це означає, що ми можемо омолодити постарілі органи", - стверджує винахідник.
Основою зробленого в США відкриття є теломери - кінцеві ділянки хромосом. Це крихітні біологічно годинник, які захищають хромосоми від пошкоджень. З часом теломери коротшають, що посилює небезпеку придбання організмом хвороби Альцгеймера. Врешті-решт вони скорочуються до такої міри, що клітини гинуть.
У 2009 році за відкриття механізму захисту хромосом теломерами Нобелівську премію з медицини отримали троє американських фахівців - Елізабет Блекберн, Керол Грейдер і Джек Шостак.
Примітно, що гіпотезу про теломери першим висловив ще в 1971 році радянський геронтолог Олексій Оловніков. Але він написав лише одну статтю на цю тему, робота ж над нею була продовжена американськими вченими. У результаті Оловніков залишився без Нобелівської премії.
© 2007-2010, Українська правда
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
