ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 Умань

Нема Ґонти; нема йому
Хреста, ні могили...

Тарас Шевченко «Гайдамаки»

Проект пам'ятника роботи Івана Гончара (60-ті роки) ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-07 16:08:42
Переглядів сторінки твору 9249
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.343 / 5.5  (5.209 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.12 23:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 18:15:32 ]
Потужно, Софіє! І подивована, і розчулена водночас. Ваша любов до рідного краю - прониклива і пронизлива... Майстерне переплетіння минувшини і сьогодення. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 18:17:47 ]
Дякую, Любонько!
Навіть страшно було виставляти, бо весь час побоювалась, що саме початок і кінець та історичність (певна) не виписані лишились...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 19:13:55 ]
гарно.
Ще коли я навчався в Умані, то біля заводу "Мегометр" стояв камінь, встановлений на місці майбутнього пам"ятника.
І історії своєї соромимось, і себе принижуєм...
А хто ж ми є!?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 20:40:26 ]
Анатоліє, на жаль, камінь так і стоїть, а в "базарні" дні просто поруч борошном і зерном торгують.... обгаджено голубами те каміння....
У Христинівці ще торік Гонті пам'ятник поставили, а Умані лягла, під чужинця лягла.... як остання повія....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 19:30:07 ]
Поважаю людей, які наважуються писати на історичні теми. Це дуже важко. І відповідально. І необхідно.
Чудово, що такий майстер слова, як Ви (щиро!), підняли цю непросту тему. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 20:43:20 ]
Ой!
Мені до майстра, тим більше слова, ще ой-йой))))
Лесенько, дякую!
Не думала, що напишу щось інше, крім інтимної лірики - сама здивована...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 22:27:56 ]
Бракує слів захоплення. Ви просто молодець (хоча це невдале слово-вибачте!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:29:30 ]
Цьом, Оленочко!
То спроба поки що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:46:52 ]
Мене возив Верислав до того каменя, йому вже 42 роки і досі нема пам"ятника.
Пам"ятаю, як у Києві, коли ще був живий скульптор Іван Гончар, він виліпив погруддя Гонти у себе на подвір"ї і місцеві яничари розтрощили його вночі. Це було десь у 90-му році. Я написав про це у рухівській газеті, мене ледь не вигнали з роботи.
Яка національна нетерпимість з боку хасидів, а нас же вчать толерантності. То чому ж вони її не проявляють?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:53:01 ]
Ярославе, проблема не в хасидах, зрештою, а в нас самих. Ми не маємо свого обличчя! Ми обираємо владу, яка чхати хотіла на нас та на нашу історію. та де там історію, на майбутнє наше.....
Шкода... А слів немає! Я не знаю, скільки хат і життів треба спалити, аби ми почали думати і діяти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:54:22 ]
Куди б ті хасиди ділись, якби пам*ятник поставили? Стояв би...

Цього року вперше під час паломництва було вбита хасида, вперше були сутички.... і то лише початок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 23:20:04 ]
Ну ти маєш рацію, ми такі, але ж як націю "почистили" за радянської влади, як ні один народ, повір мені. Грузини мені розповідали, що так, як в Україні, їхню інтелігенцію не нищили... Зараз тільки підростає покоління "небоягузів", які можуть щось відстояти. Поступово буде діло, сподіваюсь.
У нас назріває концерт капели у Києві пам"яті видатного бандуриста Андрія Бобиря. Ми відкриваємо
концерт записом пісні "Ой виїхав Гонта, гей, та й із Умані" у виконанні А.Бобиря - це із фондів Українського радіо.
14 грудня 19 година, Національна філармонія. Будеш у Києві, приходь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 06:50:45 ]
Не буду, Ярославе, на жаль. Я 18 милюсь на Вінницю...
Якось розповім...
Цьом!
Одного небайдужого виховую сама... Почав сатиру писати, політичну.... Отак, Ярославе, Твої пародії надихнули)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 23:23:32 ]
Знаєш, Софійко, багато думок в вірші висловлено(вірних і сильних), а мені найбільше сподобались слова "Моя старенька кольорова Умань" - ними сказано все! Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 06:51:36 ]
Цьом, Іванчику!
Дякую!
Вона як ото у вічко калейдоскопу глянути... отака вона)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 11:08:36 ]
Потужно, Софійко!
Особливо вразив останній куплет.
Перший куплет також сильний, але якесь протиріччя відчувається в тому, що зламані, згорілі тополі виглядають хижо. В даному випадку вони символізують жертв, а не хижаків.
Для поліпшення ритміки пропоную малесеньку поправку:
"такі згорілі, зламані і голі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 18:21:19 ]
Дякую, Сашо!
Чогось я там збою ритміки не бачу.... і додавання "з" нічого й не змінило....
Натомість подумаю ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 11:07:39 ]
Вітаю, Софійко!
"ЗгоріЛі, Ламані" - важкувато вимовляється із-за двох "Л". Читач змушений робити паузу перед "ламані", а це прушує ритміку.
Якщо змінити на "зламані" - ця проблема вирішується.
Успіхів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 21:54:22 ]
Багато хороших слів написали( вірш того вартий), а оцінку забули поставити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 09:16:49 ]
)))Дякую!