ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
* * *
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Шлях до раю
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Повернення з ночі
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
* * *
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Наостанок
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
У воді
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно моя безсиренна
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Хотілося критики
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Маргарита Половінко, воїн Світла
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
* * *
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
Неупередженість адміністрації
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Квітнева сквира
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Медитація
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
ЖАЙВІР
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Ідеї
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші

 Про патріотизм (літературна відповідь)

Проглядаєш стрічку праворуч,
Що біжить, мов стрімка лавина,
Бачиш думка чиясь майнула
Й зникла в безвісти за хвилину.

Тут сплелися любов і осінь,
Поєднання троянд й полИну,
Я читаю про сльози й соплі
Та не бачу про Україну.

Пише: "Сайт цей опозиційний"
До існуючих "гІлок влади"
Але де опозиція?
В пахощах квітів?
Чи в сердечный розпуці зради?

Дивно бачити спротив ліричний -
То як з шаблею йти на танки
Може я якись надто критичний???...
МАбуть витру слова ці зранку))))))

Юрій Руф

Ми в опозиції до влади,
Хоч є і вірші про любов,
І не питаємо поради
Від неї вкотре знов і знов.

Навіщо битися у груди,
Кричати всім: ”Я – патріот!”,
А потім за срібняк Іуди
Продати землю чи завод,

І з ними акції фабричні
За пачку доларів, рублів,
Тоді і вулиці столичні
Тим, що торгують „на розлив”?

Бо патріот не той, що прапор
Собі на лацкані вчепив,
І не котрий кричить у рупор
Та обіцяє диво з див.

Той патріот, хто в час тривожний
Візьметься зразу за граблі
І хто загарбників спроможний
Прогнати з рідної землі.

Той патріот, хто пам’ятає
Про Батьківщину, де б не був,
Хто мову рідну добре знає
І дітям каже: „Не забудь!”

І хто бездумно не калічить
Цю мову суржиком щораз…
...
Та виставляти, мо', не личить,
Патріотизм свій напоказ?


08.12.2010

Літературна відповідь на вірш Юрія Руфа "Поетичні майстерні: В опозиції до існуючої влади!!!" (http://maysterni.com/publication.php?id=55163)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 09:55:46
Переглядів сторінки твору 15267
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.906 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:40:29 ]
Мрійко, не треба так буквально. І в Ахматової можна знайти щось більш схоже на дурість ніж святість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 15:57:24 ]
А хто каже про святість? Ахматова - людина великого таланту та великої, навіть фатальної, особистої трагедії. Жива жінка, хоча й велика, з притаманними людям слабкостями, але і з Божим цілунком.
І з Євтушенко, вибач, її не варто порівнювати. Не той масштаб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:44:00 ]
А з шанованим другом останнього Валуа я не згоден. Самих віршів мало, щоб по них судити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 16:03:19 ]
"Любити поета і потім зустріти його - все-одно, що любити гусячу печінку і потім зустріти гусака"(с)
"скажи мені, яких поетів ти любиш і я скажу тобі хто ти"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 16:14:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:36:20 ]
"Не сотвори кумира", так десь в Біблії наче написано, Мрійко. Тільки з Ахматовою пішла і епоха. Якщо в Ахматової був бунт внутрішній, то слідуючі вже бунтували прагматично. Звідси і сексот Євтушенко. А Бродському може просто не запропонували. Та і комплекс Солженіцина в нього зашкалив. А час розставив все по місцях, ті видимі протести дали результат для "окремо взятих персон".
Але ми про Ахматову. Коли про дурість, то наче сповна це відчув її син. Мрійко, я читаю твої вірші і ніскільки не сумніваюся в твоїй щирості. Але є люди які про Ахматову говорять з келихом шампанського і бужениною в зубах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:35:29 ]
Ксандре, почитай "Диалоги с Бродским" С. Волкова. Глава 10. Вспоминая Ахматову.
Думаю, у твоєму розумінні дещо проясниться.
http://lib.ru/BRODSKIJ/wolkow.txt


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 15:09:07 ]
Я прочитав десяту главу. Так що там особливого, в Бродському? Що Гумільов відсидів вісімнадцять років і сказав - мамо ти дура? А Бродський заявив, що він не вправі так говорити? Звичайно сумувати за океаном як один з пунктиків "холодної війни" тяжче ніж це робити, рубаючи ліс між озвірілих ЗК. Це яке суспільство просило її молоти язиком? Загиблі солдати? Так вони мовчать навіки. Каторжани в сибірських таборах? Так він сам був тільки з "лєсосєкі". Буржуазні шоумени в пошуках чергової сенсації? Так вони добре знали, що творилося в СРСР і без Ахматової. Так як і той бесчесний писака, що скористався довірливістю жінки і потім опублікував те інтерв'ю, хоч добре розумів про його наслідки для самої Ахматової. В результаті погомоніли і забули на вечірніх лондонських фуршетах, а синові, який тільки вийшов, знов йти на баланду в черговий раз. Та і Бродський залишився стандартним по типу правдорубом. З подвійними стандартами. А Ахматовій в порівнянні з тисячами безвісних поетів, інженерів, офіцерів та й простих роботяг можна сказати ще пощастило. Хай не видається це диким. Але реальність така.
Мрійко, а я ось задумуюсь і навіть часто. А якби нині жили Ахматова, Шевченко, Висоцький... де вони зараз були би?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 15:37:17 ]
От знаєш, як би там не було, я вважаю, що ми не маємо жодного права осуджувати ні його, ні - тим паче - її. Це сімейна, родинна трагедія - перш за все. Не даремно в "Реквіємі" є рядки: "Ты сын и ужас мой". Тому не варто копирсатися в цьому.

Щодо того, де б хто був... Ну, принаймні, їх би не розстріляли і не відправили в табори. А взагалі зараз не ті часи, щоб народжувались і творили Ахматови-Шевченки-Висоцькі. Все дрібнішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:22:47 ]
Згоден. Сімейна і родинна трагедія. Одна з сімейних і родинних трагедій серед мільйонів сімейних і родинних трагедій того часу. Трагедія кардинала Монтанеллі - заради суспільства він приносить в жертву власного сина? А суспільство того варте? Овід теж себе приносить в жертву заради суспільства. Чи суспільство тут ні до чого? В того своє життя, в того своє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:34:21 ]
Не плутай, у Монтанеллі вибір був не "суспыліство - син", а "Бог - син". І хоча в мене є на це своя точка зору, але ми не про це. Ахматова не жертвувала сином заради суспільства. Воно там взагалі ні до чого. Це все особисте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:43:23 ]
Ні, вибір був саме суспільство-син у Монтанелі. Бог від його вибору не постраждав би аж ніяк. Так що він вибрав, сина, суспільство чи може себе гарного?Ахматова не жертвувала сином. Вона повелася "неблагоразумно", властиво для жінки за що м'яко кажучи постраждав син її.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:51:41 ]
Думаю, якби Монтанеллі не був священником, вибір міг бути інакшим. Щодо Ахматової, ти судиш поверхнево, вибач. Чи недооцінюєш хворобливі комбінації Сталіна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 14:13:04 ]
Залишмо Ахматову в спокої. Її вірші, її страждання якщо не були перевершені іншими, то повторені були. І Бродський просто пунктик. Своє справжнє нутро він показав пізніше. "Солженіцинізм" це імперіалізм інтелігенції.
А ось про Монтанелі справді цікаво. Чому це саме сан кардинала завадив йому зробити інший вибір? Будучи торговцем або чиновником він вчинив би можливо інакше? Як це схоже на сучасних українських вождів націонал-патріотів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 15:19:25 ]
Це довга розмова, але спробую коротко. Коли я казала про вибір, то мала на увазі те, що уявляв собі сам кардинал - бо це могло якось виправдити його в своїх власних очах. А насправді - і ти тут прав - він вчинив не як Авраам і не як Бог-Отець,а скоріше, як Пілат. До того ж, якби він (як кардинал) не дав згоди на воєнний суд, то Овода (як людину штатську) судили б громадянським судом. І вирок міг був іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 16:35:43 ]
Вироку іншого не було б. Та Монтанеллі наче і не дав згоди на трибунал. Чи правильніше дав мовчазну згоду на розстріл. Полковнику більше не треба. Але я не про те. В нього був вибір, або дати згоду на розстріл, заради уникнення заворушень і кровопролиття в суспільстві або відректися від бога і спробувати повернутися до мирського життя. Заради сина. Він вибрав перше. Через 30-40 років кров полилася. Італія здобула свободу, на місце австрійських панів сіли італійські, щоб в наступних війнах вже самим виступати в ролі колишніх своїх хазяїв. Але то вже інша історія. На той час все було правильно.
Ахматова невільно стала причиною нового покарання сина, Монтанеллі свідомо. Та ми про патріотів. Тоді було ясно Італія під Австро-Угорщиною. А нині патріоти проти кого хочуть виступити? Наші патріоти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 16:47:11 ]
Є патріоти і "патріоти". А взагалі, Ксандре, я волію не дискутувати на суто політичні теми. І тобі це раджу.


1   2   3   Переглянути все