ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Сопух
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
VV
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Трава
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Альбукерке (Neil Young)
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Чому в деяких людей душа гнила
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Сарасате й "Наспіви циганські"
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Наш карпатський дідусь
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Гадки
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Загублений твір
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Питання всіх часів
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

  Беспричинная тоска
Пришла тоска испить тепла из памяти,
Зверьком пушисто в душу улеглась.
Зачем в туман вы, мысли мои, правите,
Зачем же вскачь несётесь, черти, в грязь?

За пеленой вселенское безбрежие,
И звёзды, умирая, песнь поют.
А мне не помогают руки нежные,
И не спасает от тоски уют.

Ах, соловей, пропой мне песню звонкую,
Грустить светло умеют соловьи,
Я в тишине под трели тонкой кромкою
Укрою все кручинушки свои.

Но трелей нет, а только лишь смешиночки
На дне любимых глаз вдруг вижу я,
А на ладонь садятся мне снежиночки…
Да где найдёшь зимою соловья.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-16 23:16:40
Переглядів сторінки твору 2590
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 23:40:31 ]
Гарно, Тетяно! І зовсім не тужливо. Легкий присмак... Можливо в третій строфі краще би було звучало "Я в тишину" - "Я в тишине" або "Я тишиной" (?) В четвертій "вдруг" - "вновь" (?).Ніжно вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 12:59:51 ]
Дякую, пане Іване, "тишину" зараз виправлю, а от Вдруг" на "вновь" не хочеться, адже для ЛГ саме раптовість цього бачення є поворотним моментом настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 10:50:19 ]
Дуже лірично "пришла тоска испить тепла из памяти..." Сподобалося. Та де знайти узимку солов'я? І правда...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:01:39 ]
Дякую, Іро. Хай Вас подібний настрій стороною обходить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 15:07:17 ]
Скільки тієї зими залишилося, Тетяно? А ще коли душа думає про весну, а очі не дивляться на календар - взагалі якась мить. А поки - задовільняйся смішинками, не біля кожного, буває, вони є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:51 ]
Дякую, Вікторе, я так і роблю. А зима може бути і у переносному значенні. У певному значенні вона при моєму житті навряд чи скінчиться...Але у тому значенні вона вже не без причин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 19:12:08 ]
Роса-Соловей. А чому б і ні, Тань? Римському-Корсакову можна, а нам "ніззя"? :) Сподобалося, і незважаючи на "беспричинную грусть", посміхнулася. "Зверьком пушисто в душу улеглась" - це явно про беспричинно відсутнього кота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:48:45 ]
Дякую, Світланко. :) Слово «соловей» зроду не було для мене знаковим, чого не скажеш щодо казки про Кирила Кожум’яку, але то пов’язано з прізвищем моїх пращурів по материнській лінії. Довго, та ще й подвійно – це ж скільки зайвого часу на написання витрачати доведеться, моя лінь мені цього ніколи не дозволить! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:00:32 ]
Не знаю, отчего, но чаще всего обращаю внимание на женскую фигуру, еще - на глаза, а от грациозной походки я просто млею. Немаловажным достоянием считаю разум, "клюю" и на необъяснимый с точки зрения логики шарм.
Примерно так я реагирую и на стихотворения, также нередко пытаясь разобраться в построении каждого.
А когда очаровываюсь, ничего не вижу и не понимаю, а просто, как я уже писал, млею.
Но, бывает, что "выпадаю" из этого состояния под действием каких-нибудь раздражителей или особо сильных поэтических всплесков.
В Вашем стихотворении я "выпадал" на чертях, хотя понимаю разменную важность этого слова.
А в конце - на букве "ж".
В Ваших стихотворениях я ощущаю прелесть или просто неповторимость какого-то момента Вашей жизни, как, например, в этом. Этот момент растянуть бы, чтобы Вам как автору, больше времени уделить некоторым деталям стихотворения -
и получится шедевр. То есть то, о чем я не смею мечтать даже в моменты прилива нечеловеческой смелости.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 02:28:47 ]
Благодарю, Алексий, Вы удачно польстили моему самолюбию, но если Вы намеренны и в будущем баловать меня своими чрезвычайно интересными и толковыми комментариями, давайте обойдёмся без излишеств, вроде «и получился бы шедевр» и попыток самоуничижения подобными выражениями: «то, о чем я не смею мечтать даже в моменты прилива нечеловеческой смелости».Каждый человек уникален по-своему. И его попытки выразить себя через что-то положительное - замечательная черта. А мыслями о шедеврах-не шедеврах пусть себе голову профессионалы ломают. И большое спасибо за "ж" - кажется, без него можно преспокойно обойтись, ничего не меняя. А вот с "чертями" мне расставаться не хочется, мне они здесь какие-то "свои".