ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті «журавлі», що пакують двохсотих.
Не радує літо і тиша

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди


Не пил вона, не прах вона, -
Опора нам усім!
Та вже до дна розорана
Старателем своїм.
Скрізь кровоточить надрами
Від болю й небезпек.
Углиблена та задрана
Уздовж і поперек.
Людським старанням зморена,
По швах тріщить що - мить.
На всі чотири сторони
Земля від нас летить.
А ми усе продовжуєм
Творити чудеса.
У знищенні й відродженні
Діяльність наша вся!..

27.03.10.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 9186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.306 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.20 07:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:25:41 ]
Дякую щиро тобі, Іване, за розуміння та підтримку.
Може, рядочок "старателем своїм" спантеличив, не знаю, адже чіткої і конкретної відповіді, на жаль, не діждався. Прикро, тому що навіть подумки нікого не образив, просто сказав так, як воно є насправді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:56:51 ]
Колись дуже давно, коли я тільки вчилась віршувати та ще не дуже дружила з римою, хоч і намагалася збагнути людську суть, мені написались такі роздуми.

Колись писав Тарас Шевченко,
(Хоч і було це вже давненько) -
“О люди! Люди небораки!...
Ви ж таки люди, не собаки!”.
Пройшли часи, мій любий друже,
А змін на краще – щось не дуже.
Мені, чомусь, давно здається,
Що й Бог над нами вже сміється.
Сміється Він. А, може, плаче
Від тих гріхів людських, що бачить?
А як не плакати йому -
Ми ж більше любим Сатану...
Коли б ми Господа любили,
То стільки зла не наплодили,
Не завдавали ближнім болю
І не спішили так в неволю.
Коли б ми Бога в серці мали,
То вже давно людьми би стали -
Не братовбивцями й катами,
Або ж не юдами й рабами.
Свідомо йдем в пітьму – не світло,
Давно забули про молитву,
Живемо ми, немов отара...
“Чи буде суд? Чи буде кара!”
Та буде суд! Настане кара!
Бо не мине нічого даром
На нашій батьківській землі,
Де ми грішили ще малі...
Опам’ятайтесь! Ще не пізно,
Інакше кара прийде грізна.
“ О люди, люди небораки!
Ви ж таки люди, не собаки!...”.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:01:04 ]
А хіба не
"О люде! Люде-небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люде, не собаки!"

Завтра гляну в рукописний оригінал :)

Проте, тут ніби з пошаною Шевченко говорить? На кшталт Симоненкового "Знаєш що ти ЛЮДИНА?!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:07:55 ]
В тому варанті, що мені потрапив до рук, було "люди", точно пам'ятаю. Але як насправді писав Шевченко - треба поспитати у нього самого.
З повагою до людей - Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:43:34 ]
В мене факсимільне видання рукописної збірки Тараса Шевченка "Бильша книжка"

Там отак:

"О люди! Люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди не собаки!..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 10:26:18 ]
я зрозумів, що Віктор переймається болем за бездумне відношення до землі - опори, і аж ніяк не схвалює такі дії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:03:34 ]
Ви все правильно зрозуміли, а ось інші, знаю, можуть, аде не хочуть мене зрозуміти. Ніхто, друзі, не знає чому?..
Дякую вам, Анатоліє, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:45:34 ]
Так і залишимось - кожен при своєму. Я і далі вважатиму, що нищать землю нелюди, а ви, що це люди...
Вольному воля, спасенному рай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 12:18:54 ]
Я не зустрічав навколо себе людей, які не залишають своїх слідів на землі, не зустрічалися мені серед иоїх знаймомих такі, але щиро радий, що такі люди десь є. Вони, певно, називають себе нехай не святими, але безгрішними, точно. Тому вони і наділені правом, не зрозуміло тільки ким, судити інших, а самі залишаються непідсудними.
Вибачаюся, якщо образив, але змовчати, хоч і намагався, просто не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 18:49:31 ]
Шановний пане Вікторе, як на мене, ми шукаємо з вами спільно якийсь фрагмент істини, і мені здається, що обопільно робимо це в досить коректній формі, з огляду на глибину проблематики.

А щодо слідів, це й справді важливо. Як на мене, з одних слідів іще довго битимуть цілющі джерела, а інші - просто додають праху, що безслідно змивається дощами. Все передбачено Промислом.
Мало обраних (хоча, чи не всі ми звані?), але, схоже, їх цілком достатньо, аби проект "Земля" цілком окупався в очах Творця, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 17:02:31 ]
Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
(Еккл 7:29)
як написано: Нема праведного ані одного;
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
(Рим 3:10-12)
Це я додав посилання що до полеміки на тему образа Божого в людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 17:56:12 ]
Ігоре, всі ми грішні, на жаль...
Правда одна, але у кожного своя...
Коли і де Бог дав право комусь із нас бути посередником між ним і мною?..
Безпідставно бути підсудним, то, мабуть, також є гріх?..