ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Чарівні Карпати
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Майдан
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
Несподівані пасажі
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Вибачення
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
* * *
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Танець під дощем
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Дощ
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
* * *
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
1897. Друзі, сміливо, у ногу! (в скороченні)
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 8825
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 08:17:45 ]
Земля пішла в оборот. Вона робить комусь гроші. Якщо людину хоч як захищають закони від нещадної експлуатації, то землю - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 09:04:06 ]
І землю, Ігоре, захищають закони, але діяльності людей на землі вони зовсім не перешкоджають, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 09:51:50 ]
Які ЛЮДИ /влада/ такі і їх дії,/народ їх вибирає/ , то дуже влучне висловлювання - маємо те, що маємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:19:08 ]
Збайдужіли ми з часом, ох, як збайдужіли, і через владу також, до всього, що нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:38:52 ]
Якщо в словах Ігора Рубцова до "людини" є шанобливе ставлення, і за нею ("людиною") в його словах може відчуватися Бог, то ви, Вікторе Кучерук, наче навмисно принижуєте і вище створіння, яке за Образом і в Подібності, і самого Бога, таким трактуванням людини і її дій. Невже можна таким понятійним інструментарієм діяти "на добро"?

Наполегливо рекомендую позбутися отого сатанинського штампа - принижувати повсякчас і всюди людину, бо не зможете і ви нею стати, і жодні проблеми не вирішаться.

Невже важко вам і ось Надії Мартиновій не згадувати Бога всує, мажучи брудом краще його сотворіння?
Невже важко називати речі і явища своїми іменами?
Невже не розумієте, що в поезії, як і в будь-якому іншому виді творчості важлива точність, а не брехня, тим більше на Бога? :(

Тож і назва вірша мала би бути, судячи з тексту, "земля і нелюди". "Людським старанням зморена" - це ж не так, не людським!
І в коментарях слова "людей", "люди" мали б бути замінені на громадян, народ, населення, тощо...
А про якість вірша говорить надмірно низький коефіцієнт прозорості - українська літературна мова починається, щонайменше, з 0,75.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:01:40 ]
Мені дуже прикро бачити, як Редакція Майстерень так жорстоко поглумилася ( не побоюсь того слова) над Віктором Кучеруком - поетом, шанованим не тільки мною, а й багатьма поціновувачами Слова по всій Україні, над Людиною з великим щирим серцем, яка світлом своєї душі і своїми життєлюбними віршами вчить нас бути саме Людьми, а не рабами чи бузувірами!
І якщо вже говорити про коефіцієнти - то у вірші Кучерука "коефіцієнту агресії" до Божого створіння Людини значно менше, аніж в коментарях Редакції на адресу цього чоловіка, який також, якщо слідувати логіці Ваших міркувань, є створеним по образу Божому.
Мені направду соромно за такий прояв агресії з боку Редакції на адресу пана Віктора, скажу відверто - не очікувала ( можете мене хоч прогнати з Майстерень за таку мою думку!), але вважаю, що такі коментарі не роблять честі нашій Редакції, яку я глибоко поважаю за її професійність та об'єктивність. Але, на превеликий жаль, не у цьому випадку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:53:19 ]
Ви, напевно, не зрозуміли про що я кажу і казав, Наталіє. Та, користаючись нагодою, хочу у вас запитати, чи ви вірите в те, що Бог сотворив людину, і сотворив її за Образом Своїм і в Подібності до Себе? Що це досконале творіння Боже? І це творіння пов'язане зі злом так само, як і Бог? Тобто ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:11:06 ]
Я все чудово зрозуміла, хоч і "зроблена" начебто з ребра Адама - але від усвідомлена того мені стає дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:42:46 ]
Це не зовсім так. В нас не зовсім точний переклад Старого Завіту.
Я цікавився древніми арамейськими текстами щодо сотворіння людини ("Буття") - наразі не приводжу оригінал і точний переклад, але приблизно так: людина (не чоловік, а людина) була створена з того, що вже існувало (з творива тверді), і з того, чого не було раніше.
А "жінка від ребра" точно походить із давньошумерських міфів-оповідей. Там була одна богиня, яку покликали лікувати здається Енкі, Верховного Бога, коли в нього заболіло ребро...
Потім непомітно "жінка від ребра" перейшло у "жінку з ребра"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:04:30 ]
А ось ця розповідь про походження ребра мені більше припала до вподоби, аніж попередні коментарі. Тепер буду знати, що відповідати чоловікам, які намагатимуться мене прирівняти до ребра... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 11:58:27 ]
Про Бога ні у вірші, ні в коментарях до нього мова не йде ні в одному рядочку, ні в одному слові. Я щиро здивований - відкіля і навіщо ви притягуєте те, чого зовсім немає? Якщо можна, то поясніть мені, мабуть, такому незрозумілому, це детальніше.
А на землі творять "дива" такі ж люди, як я разом із усіма, зовсім не нелюди. А ось чому так відбувається, то вже інша справа...
Коефіціет прозорості у вірша низький, згодний, але це тільки один, нехай і дуже важливий, критерій оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 12:24:19 ]
Пане Вікторе, про Бога йдеться всюди, де згадуються його безсмертні Творіння. Людина - це останнє його ("тутешнє", знане нами) Творіння. Нагадаю вам, що людина створена за Божим Образом і в подібності до Бога. Тому не можемо ми шельмувати означення людини, нехай навіть довкола нас всі "сичатимуть" на Бога, і на людину.

Вживайте конкретні означення, кажіть конкретно про щось, а говорячи про людину, бачте за нею Бога. Наразі ви підходите до використання терміну "людина" неусвідомлено, це легко виправляється, і це таки потрібно робити нам усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:07:30 ]
Коли я бачу уже зеленим, а не голубим Дніпро, коли дивлюся на шахтарські містечка, вже ледве не присипані пилом, що сіється із териконів, на Донбасі, коли згадую про вщент вирублені схили Карпат, коли... Продовжувати може будь-хто, то мимиволі думаю: - А чи відає про це Творець, і яким буде його покарання за наші діяння на землі?
А суть вірша тільки в засторозі від подібного, не більше...
Буває, що хтось не те, що здобуває перемогу, а просто із труднощами уникає поразки. Пробачте, проте, чомусь мені так подумалося саме зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:14:42 ]
А припустити, що Бог краще розуміється у всьому нам важко? А зрозуміти, що після рабів, що загадили свій край, край легко поновиться, струснувши з себе нелюдів? Що для Бога і Землі і мільйон років, як мить?
Нам дається можливість визріти особисто людиною, то давайте і ставатимемо людиною. А що раби плюндрують свій край і отруюють своїх дітей брудом свого життя, то так буде не завжди.
Земна наша мить швидко пролине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:20:03 ]
Колись при зустрічі розповім, як усупереч тверезому глузду та на подив навколишніх намагалася достукатися до цього Божественного начала у таких моральних перевертнів, яких здавалося б вже й пекло прийняти не хотіло... та я шукала у них Людину... Тема дуже цікава, але коли це лише теорія - це одне, а коли маєш досвід такого шукання (вдалого і не дуже) - розмова набуває іншого забарвлення.
Надобраніч, іду спати, буду в снах Людей шукати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:32:14 ]
Нарешті, здається, порозумілися, бо саме про це і йде мова у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:54:31 ]
Сподіваюся, але твердо стоятиму на своєму, що людина і зло - несумісні явища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:15:16 ]
Я би посперечалася щодо такої категоричності ( маю чималий власний досвід проявів "людяності" у "вищих створінь"- але вважаю, що тут не місце для подібних дискусій. Люди, будьте Людьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:52:53 ]
Це далеко не моя думка. В древніх писаннях Біблії - до Павла - здається, лише в двох-трьох особливих випадках хтось брав на себе сміливість на людину зле казати. Та й то були вельми специфічні випадки. Як, зрештою, і зі Савлом.

І наш титан Тарас Шевченко, здається, зупинявся на "люде" і не торкався людини, як такої. Не пригадую в нього такого.

А ось це вам як:
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."

То невже всі люди? Може обійдемося таки громадянами, народом, Іваном, Наталкою, воякою, пияком, праведником і т.д., а, осмілюючись казати про людину, пам'ятатимемо про святість Божественного задуму?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:34:35 ]
Вітаю, Вікторе! ДУЖЕ (надзвичайно!) важливу тему ти підняв у своєму вірші.Відчувається в ньому твоя біль і тривога за те, що діється. Побільше би таких віршів - то й світ би без сумніву змінився на краще.
ПС. Коментарі попередні здивували мене неймовірно.