ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 8052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.074 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.301 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 06:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 08:17:45 ]
Земля пішла в оборот. Вона робить комусь гроші. Якщо людину хоч як захищають закони від нещадної експлуатації, то землю - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 09:04:06 ]
І землю, Ігоре, захищають закони, але діяльності людей на землі вони зовсім не перешкоджають, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 09:51:50 ]
Які ЛЮДИ /влада/ такі і їх дії,/народ їх вибирає/ , то дуже влучне висловлювання - маємо те, що маємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:19:08 ]
Збайдужіли ми з часом, ох, як збайдужіли, і через владу також, до всього, що нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:38:52 ]
Якщо в словах Ігора Рубцова до "людини" є шанобливе ставлення, і за нею ("людиною") в його словах може відчуватися Бог, то ви, Вікторе Кучерук, наче навмисно принижуєте і вище створіння, яке за Образом і в Подібності, і самого Бога, таким трактуванням людини і її дій. Невже можна таким понятійним інструментарієм діяти "на добро"?

Наполегливо рекомендую позбутися отого сатанинського штампа - принижувати повсякчас і всюди людину, бо не зможете і ви нею стати, і жодні проблеми не вирішаться.

Невже важко вам і ось Надії Мартиновій не згадувати Бога всує, мажучи брудом краще його сотворіння?
Невже важко називати речі і явища своїми іменами?
Невже не розумієте, що в поезії, як і в будь-якому іншому виді творчості важлива точність, а не брехня, тим більше на Бога? :(

Тож і назва вірша мала би бути, судячи з тексту, "земля і нелюди". "Людським старанням зморена" - це ж не так, не людським!
І в коментарях слова "людей", "люди" мали б бути замінені на громадян, народ, населення, тощо...
А про якість вірша говорить надмірно низький коефіцієнт прозорості - українська літературна мова починається, щонайменше, з 0,75.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:01:40 ]
Мені дуже прикро бачити, як Редакція Майстерень так жорстоко поглумилася ( не побоюсь того слова) над Віктором Кучеруком - поетом, шанованим не тільки мною, а й багатьма поціновувачами Слова по всій Україні, над Людиною з великим щирим серцем, яка світлом своєї душі і своїми життєлюбними віршами вчить нас бути саме Людьми, а не рабами чи бузувірами!
І якщо вже говорити про коефіцієнти - то у вірші Кучерука "коефіцієнту агресії" до Божого створіння Людини значно менше, аніж в коментарях Редакції на адресу цього чоловіка, який також, якщо слідувати логіці Ваших міркувань, є створеним по образу Божому.
Мені направду соромно за такий прояв агресії з боку Редакції на адресу пана Віктора, скажу відверто - не очікувала ( можете мене хоч прогнати з Майстерень за таку мою думку!), але вважаю, що такі коментарі не роблять честі нашій Редакції, яку я глибоко поважаю за її професійність та об'єктивність. Але, на превеликий жаль, не у цьому випадку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:53:19 ]
Ви, напевно, не зрозуміли про що я кажу і казав, Наталіє. Та, користаючись нагодою, хочу у вас запитати, чи ви вірите в те, що Бог сотворив людину, і сотворив її за Образом Своїм і в Подібності до Себе? Що це досконале творіння Боже? І це творіння пов'язане зі злом так само, як і Бог? Тобто ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:11:06 ]
Я все чудово зрозуміла, хоч і "зроблена" начебто з ребра Адама - але від усвідомлена того мені стає дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:42:46 ]
Це не зовсім так. В нас не зовсім точний переклад Старого Завіту.
Я цікавився древніми арамейськими текстами щодо сотворіння людини ("Буття") - наразі не приводжу оригінал і точний переклад, але приблизно так: людина (не чоловік, а людина) була створена з того, що вже існувало (з творива тверді), і з того, чого не було раніше.
А "жінка від ребра" точно походить із давньошумерських міфів-оповідей. Там була одна богиня, яку покликали лікувати здається Енкі, Верховного Бога, коли в нього заболіло ребро...
Потім непомітно "жінка від ребра" перейшло у "жінку з ребра"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:04:30 ]
А ось ця розповідь про походження ребра мені більше припала до вподоби, аніж попередні коментарі. Тепер буду знати, що відповідати чоловікам, які намагатимуться мене прирівняти до ребра... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 11:58:27 ]
Про Бога ні у вірші, ні в коментарях до нього мова не йде ні в одному рядочку, ні в одному слові. Я щиро здивований - відкіля і навіщо ви притягуєте те, чого зовсім немає? Якщо можна, то поясніть мені, мабуть, такому незрозумілому, це детальніше.
А на землі творять "дива" такі ж люди, як я разом із усіма, зовсім не нелюди. А ось чому так відбувається, то вже інша справа...
Коефіціет прозорості у вірша низький, згодний, але це тільки один, нехай і дуже важливий, критерій оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 12:24:19 ]
Пане Вікторе, про Бога йдеться всюди, де згадуються його безсмертні Творіння. Людина - це останнє його ("тутешнє", знане нами) Творіння. Нагадаю вам, що людина створена за Божим Образом і в подібності до Бога. Тому не можемо ми шельмувати означення людини, нехай навіть довкола нас всі "сичатимуть" на Бога, і на людину.

Вживайте конкретні означення, кажіть конкретно про щось, а говорячи про людину, бачте за нею Бога. Наразі ви підходите до використання терміну "людина" неусвідомлено, це легко виправляється, і це таки потрібно робити нам усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:07:30 ]
Коли я бачу уже зеленим, а не голубим Дніпро, коли дивлюся на шахтарські містечка, вже ледве не присипані пилом, що сіється із териконів, на Донбасі, коли згадую про вщент вирублені схили Карпат, коли... Продовжувати може будь-хто, то мимиволі думаю: - А чи відає про це Творець, і яким буде його покарання за наші діяння на землі?
А суть вірша тільки в засторозі від подібного, не більше...
Буває, що хтось не те, що здобуває перемогу, а просто із труднощами уникає поразки. Пробачте, проте, чомусь мені так подумалося саме зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:14:42 ]
А припустити, що Бог краще розуміється у всьому нам важко? А зрозуміти, що після рабів, що загадили свій край, край легко поновиться, струснувши з себе нелюдів? Що для Бога і Землі і мільйон років, як мить?
Нам дається можливість визріти особисто людиною, то давайте і ставатимемо людиною. А що раби плюндрують свій край і отруюють своїх дітей брудом свого життя, то так буде не завжди.
Земна наша мить швидко пролине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:20:03 ]
Колись при зустрічі розповім, як усупереч тверезому глузду та на подив навколишніх намагалася достукатися до цього Божественного начала у таких моральних перевертнів, яких здавалося б вже й пекло прийняти не хотіло... та я шукала у них Людину... Тема дуже цікава, але коли це лише теорія - це одне, а коли маєш досвід такого шукання (вдалого і не дуже) - розмова набуває іншого забарвлення.
Надобраніч, іду спати, буду в снах Людей шукати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:32:14 ]
Нарешті, здається, порозумілися, бо саме про це і йде мова у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:54:31 ]
Сподіваюся, але твердо стоятиму на своєму, що людина і зло - несумісні явища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:15:16 ]
Я би посперечалася щодо такої категоричності ( маю чималий власний досвід проявів "людяності" у "вищих створінь"- але вважаю, що тут не місце для подібних дискусій. Люди, будьте Людьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:52:53 ]
Це далеко не моя думка. В древніх писаннях Біблії - до Павла - здається, лише в двох-трьох особливих випадках хтось брав на себе сміливість на людину зле казати. Та й то були вельми специфічні випадки. Як, зрештою, і зі Савлом.

І наш титан Тарас Шевченко, здається, зупинявся на "люде" і не торкався людини, як такої. Не пригадую в нього такого.

А ось це вам як:
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."

То невже всі люди? Може обійдемося таки громадянами, народом, Іваном, Наталкою, воякою, пияком, праведником і т.д., а, осмілюючись казати про людину, пам'ятатимемо про святість Божественного задуму?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:34:35 ]
Вітаю, Вікторе! ДУЖЕ (надзвичайно!) важливу тему ти підняв у своєму вірші.Відчувається в ньому твоя біль і тривога за те, що діється. Побільше би таких віршів - то й світ би без сумніву змінився на краще.
ПС. Коментарі попередні здивували мене неймовірно.