Ви завжди, Юлю, так "по-своєму", так неповторно малюєте словом! Дуже цікаво "йти" за Вами від початку вірша до останнього рядка. "Є речі, які не б'ються" - це в корінь. "Кінчала" - особисто для мене в цьому вірші занадто відверте, навіть трохи брутальне. Хоча гармонійно вписується в контекст... Та, можливо, це моя суб'єктивна пуританська думка, тому не зважайте. Успіхів!

П. Юлю! Ваш генетичний (родовий) код пам"ятливий, незгладимий і невитравний!!! Радий за Вас!

Ну Ю-у-уль, ну шо це таке... "Неопізнаним" - калька з російської, ну нема у нас точного відповідника до "неопознанный". А на блюдцях, я сподіваюся, не останки покійного Жоржа Бізе розкладені? ;)) Якщо таки ні, то - "безе"... І щодо "отого" слова теж подумай гарно, хай уже мужики так виражаються, а тендітній і ніжній дівчині воно якось ніби й не дуже личить. А так - сильно... аж за очі щипає... пішла я хустинку шукати :)

Ті самі гості в ту саму хату :))
"Я стала ще більше вірною, ніж собака" - здається, той випадок, коли від перестановки доданків сума змінюється: поки дочитуєш до коми, все вже ніби ясно - ЛГ стала вірною більше - але відносно себе колишньої, а після коми звідкись береться собака... доводиться вертатися і вносити корективи у враження... Заплутано? Ну, коротше: якби було, наприклад: "Я вірною стала більше, аніж собака", - то читач би не перечіплювався.
Я не прискіпуюся, боронь Боже! Просто у Юлі Шешуряк все має бути ідеально - ага, поставила планку на захмарну висоту, тепер доведеться "соотвєтствовать" (вредний смайлик, що показує язика) ;))

Ой, як я люблю жіночу поезію.) Тут все настільки відверто, що ніяких граней не вистачить.))) (Не ображайся, Юлю, це я жартую...))))

А вірш справді дуже гарний, пронизливий...

Юлю, голосую за те, щоб "кінчала" не виправляти. воно вписується дуже органічно. ;)))

Файно, Юль! Дійсно, тут це слово трудно не вжити - програє без нього вірш. Я думаю, що не варто. А сміливо пишеш (як завжди).