Поезія - Валерій Хмельницький - Нерішучий чоловік (літературна пародія)

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.12 12:23

***

“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська

2025.04.12 11:00

***

Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума

2025.04.12 10:17

Сутінки спогадів

Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук

2025.04.12 05:55

* * *

То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз

2025.04.11 23:07

Шлях до раю

Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря

2025.04.11 21:45

Повернення з ночі

Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря

2025.04.11 21:43

* * *

Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко

2025.04.11 17:19

Наостанок

Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський

2025.04.11 15:03

У воді

Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова

2025.04.11 15:01

Весно моя безсиренна

Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті

2025.04.11 11:35

Хотілося критики

Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв

2025.04.11 09:34

Маргарита Половінко, воїн Світла

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук

2025.04.11 08:07

* * *

Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь

2025.04.11 05:21

Неупередженість адміністрації

До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь

2025.04.11 05:15

Квітнева сквира

Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва

2025.04.10 23:03

Стукає серце шпарко

Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

2025.02.28

2025.02.20

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Мельничук Світлана

Нерішучий чоловік (літературна пародія)

Десь є початок, отже - й край.

Думкам - ні краю, ні кінця!
Мене ж найбільш бентежить ця:
На жоден крок не зваживсь ти.

Світлана Мельничук

Скажи, хіба ти чоловік?..
Та підійди іще на крок!
Дивись, на носі Новий рік,
А стіл порожній - тарілок

Нема з виделками ніде.
На, ось, бери, поїж салат.
Куди ти, милий мій, ідеш?
Ану, горілочку постав!

О, ти її почав давно?
Ну, наливай тоді й мені!
А завтра - сходимо в кіно.
Ти глянь - залишилось на дні!

22.12.2010

* Джерело пародії: Світлана Мельничук "***" (http://maysterni.com/publication.php?id=55554)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.

Контекст : Світлана Мельничук * * *

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"Де ти, мiй читачу? (літературна пародія)"
• Перейти на сторінку •
"Олександр Зубрій. Новий рік. Подарунки (переклад з російської)"

Про публікацію

Дата публікації	2010-12-22 10:48:27
Переглядів сторінки твору	3370
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	0 / -- (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.787
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Конкурси. Теми	Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009» Пародії та епіграми Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті	2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:08:22 ]

Любите Ви вірші Світлани Мельничук!
"Сидиш, мов не вивчивши урок" - цей рядок важкувато читається. Шукайте інші варіанти... Все інше - доволі весело (особливо для чоловіків!). Успіхів!

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-22 13:29:43 ]

Еге ж!)))
Послухав Вас, Любове, підправив.)
Дякую!

Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-22 12:30:23 ]

це, мабуть, про якогось лінивця)))

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-22 13:31:03 ]

Ще й якого!)))
Дякую, Маріанно!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 17:05:22 ]

Смішно ( з відтінком трагічності). Файно, Валерію. А якщо третю строфу так:

Почни з початку. Чи з кінця.
А ти, як бевзь.А мо’ оглух?
Чого стоїш ти, як вівця?
Ба ні - баран! Ну і лопух!
(?) Щиро

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-23 15:40:53 ]

Щиро дякую, Іване, за підказку. Підправив майже весь катрен. З повагою.

Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 17:14:40 ]

Вай-Вай! Дорогой! Где этот "лопух"? Банан хочет, нет7 Иди сюда-а-а, дорогой... :)

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-23 15:44:30 ]

Вах, дорогой, зачем банан? Українцю сало миліше за банан.))) Дякую, Михайле, за відгук!

Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 22:19:57 ]

)))))
знаю таких)))

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-23 15:42:55 ]

Справді?) Оце такі у Львові хлопці є нерішучі?) Та, нічого, я теж колись був занадто нерішучим - тоді жінки (дівчата) самі брали ініціативу у свої руки.)))

Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 09:34:39 ]

Валерію, вам таки таланить з пародіями :-))) Купа задоволення від них :-)))

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-18 09:38:51 ]

Радий, що Вам сподобалось!)

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?