ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Чуперадло
Образ твору Мене немає. Вкрали, поки спала,
І вичинили шкурку. Ще й хвоста,
Кривенькі ікла та отруйне жало
Приклеїли… Старались неспроста.

- Вкусила?!
- Ще й плювалась!
- Просто схожа…
- Вона. Впізнали – вуличка ж тісна…
І друзі, й випадкові перехожі
Сахалися й хрестились: «Навісна…»

Шкода злодюжку. Там така халепа -
Хоч вибирайсь на ПМЖ під міст:
Як шкуру зняти - якось дошелепав,
Та намертво прилипли ікла й хвіст…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 22:05:02
Переглядів сторінки твору 11792
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.522 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:27:08 ]
У-у-у... то це їм там рік за десять... оце втрапили... і хай той Дракон спробує не навчити їх усьому, шо полагаєцця - я з ним сама побалакаю тоді (завбачливо ховається під стіл)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 23:43:00 ]
Закручено гарно, Гренуіль! Наче ще дочитується трохи між рядками, в емоційному плані. Файно! І фотка теж - привикати не встигаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 23:51:37 ]
Всі емоції в рядки не вмістилися - це точно :) Ледь не розірвали вони мене, ті емоції, довелося у вірші пару випускати.
А фотки - ну чого ж їм пилюкою в компі припадати :), хай краще люди дивляться... Там квіточка гарна, і віяло теж :))
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 00:09:07 ]
Там дві квіточки і віяло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:21:58 ]
Дякую за другу "квіточку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 02:12:13 ]
Ой, Гренуіль, це фото точно не повинно пилякою припадати!А емоції з приводу злодюжки - та ну їх, не переймайся, створене зло повернеться до свого творця, а розумні люди не перевіреній інформації не вірять. А вірш гарний вийшов. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:09:51 ]
Ой, пані Тетяно, я б не переймалася, але в тому-то й справа, що люди спочатку повірили. Там з такою зміїною хитрістю все було закручено... Але, схоже, все втряслося. Дякую за підтримку! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 09:46:43 ]
П. Гренуіль! Для мене стає очевидним, що за останні чотири місяці позитивна,доброзичлива реакція (відгуки) користувачів ПМ на Вашу творчість нагадує землетрус і виверження вулкану. Там десь серед розпеченої лави і мої гарячі уламки... Цей феномен людської уваги я ще не розгадав до кінця, хоча багато про що здогадуюсь... "Ікла і хвіст" мене не лякають, коли читаю (перечитую) і дивлюсь на Вашу світлину. Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:25:13 ]
Пане Василю, у мене всі уламочки акуратно розкладені на поличках, нічого не загубилося ;))
Дякую за побажання. А от стихійних лих я дуже боюся... а ваша багата уява вже й землетруси з вулканами намалювала! Я це сприймаю швидше як теплий-теплий літній вітер... то один бік під нього підставлю, то інший... така розкіш! Якщо ж і мені вдається часом хоч когось трошки зігріти - то чого ще від життя хотіти? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:53:23 ]
сьогодні який надто веселий ранок у мене)) Взагалі, назва смішна, але сам вірш досить драматичний. Нагадалась пісня гурту Фльор "Формалін"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:55:59 ]
Она не придет - её разорвали собаки
Арматурой забили скинхеды
Надломился предательский лёд

Её руки, подготовлены не были к драке
И она не желала победы
Я теперь буду вместо неё

Она, плавает в формалине
Несовершенство линий
Движется постепенно
У меня её лицо её имя
Свитер такой же синий
Никто не заметил подмены

Она не прийдёт - руки были в змеиной норе
Голова в осином гнезде
А спина в муравьиной куче

Буду я - я из более прочного теста
Я достойна занять это место
Я многое делаю лучше

Она, плавает в формалине
Двигаясь постепенно
В мутном, белом тумане
У меня, её лицо, её имя
Никто не заметил подмены
Ключи проверяю в кармане

Я наверное что-то не то играю
Я не знаю кто эти люди
Улыбаюсь немного странно
Заподозрят что я не она - другая
Я не знаю что тогда будет
Притворюсь больной или пьяной



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:56:48 ]
осьо воно)) класний текст, правда? і пісня гарна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:01:09 ]
Класно - не те слово: волосся дибки стає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:05:11 ]
Мабуть, нема такої драми, до якої наприкінці не можна приліпити хоч шматочок комедії (це - з власного досвіду) ;)
Веселий ранок - це ж класно! Побільше тобі саме таких :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 12:57:06 ]
Неабияка користь, скажу я Вам, від негативних емоцій (хай їм грець!), якщо внаслідок народжуюються такі цікаві вірші! Дуже класно, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:28:43 ]
Негативні емоції в таких ситуаціях допомагають нам захисну броню нарощувати. Мене, схоже, скоро вже й бронебійним не візьмеш! :) Дякую. Рада, що вам сподобалося!