ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Чуперадло
Образ твору Мене немає. Вкрали, поки спала,
І вичинили шкурку. Ще й хвоста,
Кривенькі ікла та отруйне жало
Приклеїли… Старались неспроста.

- Вкусила?!
- Ще й плювалась!
- Просто схожа…
- Вона. Впізнали – вуличка ж тісна…
І друзі, й випадкові перехожі
Сахалися й хрестились: «Навісна…»

Шкода злодюжку. Там така халепа -
Хоч вибирайсь на ПМЖ під міст:
Як шкуру зняти - якось дошелепав,
Та намертво прилипли ікла й хвіст…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 22:05:02
Переглядів сторінки твору 11475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.522 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:27:08 ]
У-у-у... то це їм там рік за десять... оце втрапили... і хай той Дракон спробує не навчити їх усьому, шо полагаєцця - я з ним сама побалакаю тоді (завбачливо ховається під стіл)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 23:43:00 ]
Закручено гарно, Гренуіль! Наче ще дочитується трохи між рядками, в емоційному плані. Файно! І фотка теж - привикати не встигаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 23:51:37 ]
Всі емоції в рядки не вмістилися - це точно :) Ледь не розірвали вони мене, ті емоції, довелося у вірші пару випускати.
А фотки - ну чого ж їм пилюкою в компі припадати :), хай краще люди дивляться... Там квіточка гарна, і віяло теж :))
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 00:09:07 ]
Там дві квіточки і віяло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:21:58 ]
Дякую за другу "квіточку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 02:12:13 ]
Ой, Гренуіль, це фото точно не повинно пилякою припадати!А емоції з приводу злодюжки - та ну їх, не переймайся, створене зло повернеться до свого творця, а розумні люди не перевіреній інформації не вірять. А вірш гарний вийшов. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:09:51 ]
Ой, пані Тетяно, я б не переймалася, але в тому-то й справа, що люди спочатку повірили. Там з такою зміїною хитрістю все було закручено... Але, схоже, все втряслося. Дякую за підтримку! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 09:46:43 ]
П. Гренуіль! Для мене стає очевидним, що за останні чотири місяці позитивна,доброзичлива реакція (відгуки) користувачів ПМ на Вашу творчість нагадує землетрус і виверження вулкану. Там десь серед розпеченої лави і мої гарячі уламки... Цей феномен людської уваги я ще не розгадав до кінця, хоча багато про що здогадуюсь... "Ікла і хвіст" мене не лякають, коли читаю (перечитую) і дивлюсь на Вашу світлину. Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:25:13 ]
Пане Василю, у мене всі уламочки акуратно розкладені на поличках, нічого не загубилося ;))
Дякую за побажання. А от стихійних лих я дуже боюся... а ваша багата уява вже й землетруси з вулканами намалювала! Я це сприймаю швидше як теплий-теплий літній вітер... то один бік під нього підставлю, то інший... така розкіш! Якщо ж і мені вдається часом хоч когось трошки зігріти - то чого ще від життя хотіти? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:53:23 ]
сьогодні який надто веселий ранок у мене)) Взагалі, назва смішна, але сам вірш досить драматичний. Нагадалась пісня гурту Фльор "Формалін"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:55:59 ]
Она не придет - её разорвали собаки
Арматурой забили скинхеды
Надломился предательский лёд

Её руки, подготовлены не были к драке
И она не желала победы
Я теперь буду вместо неё

Она, плавает в формалине
Несовершенство линий
Движется постепенно
У меня её лицо её имя
Свитер такой же синий
Никто не заметил подмены

Она не прийдёт - руки были в змеиной норе
Голова в осином гнезде
А спина в муравьиной куче

Буду я - я из более прочного теста
Я достойна занять это место
Я многое делаю лучше

Она, плавает в формалине
Двигаясь постепенно
В мутном, белом тумане
У меня, её лицо, её имя
Никто не заметил подмены
Ключи проверяю в кармане

Я наверное что-то не то играю
Я не знаю кто эти люди
Улыбаюсь немного странно
Заподозрят что я не она - другая
Я не знаю что тогда будет
Притворюсь больной или пьяной



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 09:56:48 ]
осьо воно)) класний текст, правда? і пісня гарна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:01:09 ]
Класно - не те слово: волосся дибки стає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:05:11 ]
Мабуть, нема такої драми, до якої наприкінці не можна приліпити хоч шматочок комедії (це - з власного досвіду) ;)
Веселий ранок - це ж класно! Побільше тобі саме таких :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 12:57:06 ]
Неабияка користь, скажу я Вам, від негативних емоцій (хай їм грець!), якщо внаслідок народжуюються такі цікаві вірші! Дуже класно, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:28:43 ]
Негативні емоції в таких ситуаціях допомагають нам захисну броню нарощувати. Мене, схоже, скоро вже й бронебійним не візьмеш! :) Дякую. Рада, що вам сподобалося!