ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі та забуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Страшная сказка
Образ твору А сказочка досказана,
Метелью припорошена,
На три узла завязана,
В глухой колодец сброшена -

Не вырвется, не встретится,
Тоска не вспыхнет порохом
И в горло мне не вцепится…
Да только мысли – ворохом.

Свеча перед распятием…
Слезой ее все смоется.
Вот лишь молва, проклятая,
Никак не успокоится.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-19 23:00:32
Переглядів сторінки твору 6103
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 23:33:37 ]
Сподобалося, Гренуіль! Читається якось зразу, разом, навіть не строфами. Життєво, почуттєво, лаконічно і гарно. Не знаю, чи вловив точно настрій ЛГ, та наче "страшная" не зовсім те слово, може можна якось... інакше? Якщо не відчув вірно, то вибачаюсь. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 23:51:26 ]
Дякую, пане Іване! А щодо "Страшної казки" - то це я спробувала (може, і не дуже вдало) врівноважити емоції вірша (писалося - суцільною раною) дещо іронічною назвою (згадалося "Дуже страшне кіно"). Бачте, навіть сонце намалювала чорно-криваве... Суцільний жах! ;) Ну, якщо воно вам не теє, то придумайте, може, щось інше... бо в мене голівонька зовсім не варить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:26:36 ]
Гренуіль! Де квіти? Хочу, щоб Гренуіль була з квітами... З квітами, ну будь ласочка, Вам так личать квіти... А вірш сподобався, я розумію, чому казочка "страшная"...Але ця ЛГ впорається ж, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:49:35 ]
Бувальщина в тему (мама колись розказувала).
Плаче мале циганча, аж заходиться, а старий циган намагається його втихомирити:
- Ну, мій маленький, ну, не плач... Я тобі що хочеш дам, тільки не плач!
Циганча, зрадівши і розмащуючи сльози по замурзаних щоках:
- Суни-и-ць хочу...
Циган, з розмаху відважуючи запотиличника:
- Чи ти не бачиш, вилупку, що кругом біло?! Де я тобі серед зими тих суниць наберу?!
Нам легше, квіти серед зими - не проблема. Особливо на фото. Подобаються? Тут їх навіть більше, ніж мене. Чи хризантеми вернути?
А ЛГ ще й довбнею не доб'єш... українська жінка що хоч витримає ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:01:46 ]
Хризантеми... там Гренуіль більше, аніж квітів, а ми любимо Гренуіль з квітами, а не квіти з Гренуіль.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:22:05 ]
Хризантеми - так хризантеми, мені не шкода. Десь ще лілії були... пошукати треба.
Приємно, коли люблять... тепло. Дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:45:55 ]
Схоже на демонологічну історію. Легкий фольклорний лад.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:52:11 ]
Заносить часом... Зараз ось потерчата якісь у вірш просяться... пробую щось стулити, але йде туго. Час, мабуть, такий - холодно, всім тепла хочеться, хоч у віршах - а погрітися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:27:20 ]
Чарівно... Казково...Містично... Але зовсім не страшно! Вітаю, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:16:47 ]
Та я ж і не збиралася нікого лякати... :) Досить з нас щоденного жаху з радіо, газет та ТБ. Хоч тут хай душа перестане дрижаки ловити :))
Спасибі, що не поскупилися на такі епітети - сприймаю як аванс... відробляти доведеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:38:25 ]
Глаза видят, голова читает, а ноги просятся в пляс.
Непопадания в ритмику наличествуют, но в ритмику другой песни. Помните? "Стою на полустаночке в цветастом полушалочке, а мимо пролетают поезда".
Есть что-то общее. Наверное, народность.
Хорошее Ваше стихотворение и песенное. Баян, балалайка, вокал.
Не смог дочитать - и запел.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:04:09 ]
Шкода, що мені вашого співу не чутно - цікаво, на який же мотив ви співаєте? :)
Кілька моїх віршів складалися відразу з мелодією (попутно), але не цей. Видно, ви його якось по-іншому, ніж я, побачили. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:25:03 ]
На молву - плевать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:57:41 ]
Тьху! :))
Хоча кривенькі посмішки вслід - по спині таки часом деруть. Бронежилета начепити, чи шо? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 23:25:34 ]
посмішки можуть здаватися такими, нє? можна плакатики з дулями начепити на спину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 00:49:14 ]
Коли знаєш, кому та посмішка належить, то сумніви щодо її конфігурації навіть не виникають. :(
Плакатики - ідея! А ще значки такі на базарчику бачила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 20:21:29 ]
Гренуіль! Ото п. Ірина мовила про демонічність... Очевидно демони живуть у кожному з нас тихо і мирно. Про свої демони я здогадуюсь, а може й знаю... Найпосутніше те, щоб вони були доброзичливими!!! Позитивні флюїди між рядками Вашого вірша я все ж відчуваю. Сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 21:59:27 ]
Головне - аби вони знали зась, ті демони! Шоб і рипнутися не сміли, куди не полагаєцця :) Мої, кажись, гарно видресирувані... тьху-тьху-тьху. А взагалі - краще таки в себе дуже глибоко не заглядати. Хто там про зазирання у безодню попереджував?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 22:05:04 ]
Гренуіль! Я і про динаміт (в тротиловому еквіваленті) написав, а ще - новелу "Коси землі". Там фото... Оцініть. Син шукав світлину дуже довго!