ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Страшная сказка
Образ твору А сказочка досказана,
Метелью припорошена,
На три узла завязана,
В глухой колодец сброшена -

Не вырвется, не встретится,
Тоска не вспыхнет порохом
И в горло мне не вцепится…
Да только мысли – ворохом.

Свеча перед распятием…
Слезой ее все смоется.
Вот лишь молва, проклятая,
Никак не успокоится.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-19 23:00:32
Переглядів сторінки твору 5455
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 23:33:37 ]
Сподобалося, Гренуіль! Читається якось зразу, разом, навіть не строфами. Життєво, почуттєво, лаконічно і гарно. Не знаю, чи вловив точно настрій ЛГ, та наче "страшная" не зовсім те слово, може можна якось... інакше? Якщо не відчув вірно, то вибачаюсь. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 23:51:26 ]
Дякую, пане Іване! А щодо "Страшної казки" - то це я спробувала (може, і не дуже вдало) врівноважити емоції вірша (писалося - суцільною раною) дещо іронічною назвою (згадалося "Дуже страшне кіно"). Бачте, навіть сонце намалювала чорно-криваве... Суцільний жах! ;) Ну, якщо воно вам не теє, то придумайте, може, щось інше... бо в мене голівонька зовсім не варить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:26:36 ]
Гренуіль! Де квіти? Хочу, щоб Гренуіль була з квітами... З квітами, ну будь ласочка, Вам так личать квіти... А вірш сподобався, я розумію, чому казочка "страшная"...Але ця ЛГ впорається ж, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:49:35 ]
Бувальщина в тему (мама колись розказувала).
Плаче мале циганча, аж заходиться, а старий циган намагається його втихомирити:
- Ну, мій маленький, ну, не плач... Я тобі що хочеш дам, тільки не плач!
Циганча, зрадівши і розмащуючи сльози по замурзаних щоках:
- Суни-и-ць хочу...
Циган, з розмаху відважуючи запотиличника:
- Чи ти не бачиш, вилупку, що кругом біло?! Де я тобі серед зими тих суниць наберу?!
Нам легше, квіти серед зими - не проблема. Особливо на фото. Подобаються? Тут їх навіть більше, ніж мене. Чи хризантеми вернути?
А ЛГ ще й довбнею не доб'єш... українська жінка що хоч витримає ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:01:46 ]
Хризантеми... там Гренуіль більше, аніж квітів, а ми любимо Гренуіль з квітами, а не квіти з Гренуіль.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:22:05 ]
Хризантеми - так хризантеми, мені не шкода. Десь ще лілії були... пошукати треба.
Приємно, коли люблять... тепло. Дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:45:55 ]
Схоже на демонологічну історію. Легкий фольклорний лад.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:52:11 ]
Заносить часом... Зараз ось потерчата якісь у вірш просяться... пробую щось стулити, але йде туго. Час, мабуть, такий - холодно, всім тепла хочеться, хоч у віршах - а погрітися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:27:20 ]
Чарівно... Казково...Містично... Але зовсім не страшно! Вітаю, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:16:47 ]
Та я ж і не збиралася нікого лякати... :) Досить з нас щоденного жаху з радіо, газет та ТБ. Хоч тут хай душа перестане дрижаки ловити :))
Спасибі, що не поскупилися на такі епітети - сприймаю як аванс... відробляти доведеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:38:25 ]
Глаза видят, голова читает, а ноги просятся в пляс.
Непопадания в ритмику наличествуют, но в ритмику другой песни. Помните? "Стою на полустаночке в цветастом полушалочке, а мимо пролетают поезда".
Есть что-то общее. Наверное, народность.
Хорошее Ваше стихотворение и песенное. Баян, балалайка, вокал.
Не смог дочитать - и запел.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:04:09 ]
Шкода, що мені вашого співу не чутно - цікаво, на який же мотив ви співаєте? :)
Кілька моїх віршів складалися відразу з мелодією (попутно), але не цей. Видно, ви його якось по-іншому, ніж я, побачили. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:25:03 ]
На молву - плевать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:57:41 ]
Тьху! :))
Хоча кривенькі посмішки вслід - по спині таки часом деруть. Бронежилета начепити, чи шо? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 23:25:34 ]
посмішки можуть здаватися такими, нє? можна плакатики з дулями начепити на спину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 00:49:14 ]
Коли знаєш, кому та посмішка належить, то сумніви щодо її конфігурації навіть не виникають. :(
Плакатики - ідея! А ще значки такі на базарчику бачила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 20:21:29 ]
Гренуіль! Ото п. Ірина мовила про демонічність... Очевидно демони живуть у кожному з нас тихо і мирно. Про свої демони я здогадуюсь, а може й знаю... Найпосутніше те, щоб вони були доброзичливими!!! Позитивні флюїди між рядками Вашого вірша я все ж відчуваю. Сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 21:59:27 ]
Головне - аби вони знали зась, ті демони! Шоб і рипнутися не сміли, куди не полагаєцця :) Мої, кажись, гарно видресирувані... тьху-тьху-тьху. А взагалі - краще таки в себе дуже глибоко не заглядати. Хто там про зазирання у безодню попереджував?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 22:05:04 ]
Гренуіль! Я і про динаміт (в тротиловому еквіваленті) написав, а ще - новелу "Коси землі". Там фото... Оцініть. Син шукав світлину дуже довго!