ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Страшная сказка
Образ твору А сказочка досказана,
Метелью припорошена,
На три узла завязана,
В глухой колодец сброшена -

Не вырвется, не встретится,
Тоска не вспыхнет порохом
И в горло мне не вцепится…
Да только мысли – ворохом.

Свеча перед распятием…
Слезой ее все смоется.
Вот лишь молва, проклятая,
Никак не успокоится.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-19 23:00:32
Переглядів сторінки твору 6012
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 23:33:37 ]
Сподобалося, Гренуіль! Читається якось зразу, разом, навіть не строфами. Життєво, почуттєво, лаконічно і гарно. Не знаю, чи вловив точно настрій ЛГ, та наче "страшная" не зовсім те слово, може можна якось... інакше? Якщо не відчув вірно, то вибачаюсь. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 23:51:26 ]
Дякую, пане Іване! А щодо "Страшної казки" - то це я спробувала (може, і не дуже вдало) врівноважити емоції вірша (писалося - суцільною раною) дещо іронічною назвою (згадалося "Дуже страшне кіно"). Бачте, навіть сонце намалювала чорно-криваве... Суцільний жах! ;) Ну, якщо воно вам не теє, то придумайте, може, щось інше... бо в мене голівонька зовсім не варить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:26:36 ]
Гренуіль! Де квіти? Хочу, щоб Гренуіль була з квітами... З квітами, ну будь ласочка, Вам так личать квіти... А вірш сподобався, я розумію, чому казочка "страшная"...Але ця ЛГ впорається ж, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:49:35 ]
Бувальщина в тему (мама колись розказувала).
Плаче мале циганча, аж заходиться, а старий циган намагається його втихомирити:
- Ну, мій маленький, ну, не плач... Я тобі що хочеш дам, тільки не плач!
Циганча, зрадівши і розмащуючи сльози по замурзаних щоках:
- Суни-и-ць хочу...
Циган, з розмаху відважуючи запотиличника:
- Чи ти не бачиш, вилупку, що кругом біло?! Де я тобі серед зими тих суниць наберу?!
Нам легше, квіти серед зими - не проблема. Особливо на фото. Подобаються? Тут їх навіть більше, ніж мене. Чи хризантеми вернути?
А ЛГ ще й довбнею не доб'єш... українська жінка що хоч витримає ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:01:46 ]
Хризантеми... там Гренуіль більше, аніж квітів, а ми любимо Гренуіль з квітами, а не квіти з Гренуіль.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:22:05 ]
Хризантеми - так хризантеми, мені не шкода. Десь ще лілії були... пошукати треба.
Приємно, коли люблять... тепло. Дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:45:55 ]
Схоже на демонологічну історію. Легкий фольклорний лад.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:52:11 ]
Заносить часом... Зараз ось потерчата якісь у вірш просяться... пробую щось стулити, але йде туго. Час, мабуть, такий - холодно, всім тепла хочеться, хоч у віршах - а погрітися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:27:20 ]
Чарівно... Казково...Містично... Але зовсім не страшно! Вітаю, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:16:47 ]
Та я ж і не збиралася нікого лякати... :) Досить з нас щоденного жаху з радіо, газет та ТБ. Хоч тут хай душа перестане дрижаки ловити :))
Спасибі, що не поскупилися на такі епітети - сприймаю як аванс... відробляти доведеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:38:25 ]
Глаза видят, голова читает, а ноги просятся в пляс.
Непопадания в ритмику наличествуют, но в ритмику другой песни. Помните? "Стою на полустаночке в цветастом полушалочке, а мимо пролетают поезда".
Есть что-то общее. Наверное, народность.
Хорошее Ваше стихотворение и песенное. Баян, балалайка, вокал.
Не смог дочитать - и запел.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:04:09 ]
Шкода, що мені вашого співу не чутно - цікаво, на який же мотив ви співаєте? :)
Кілька моїх віршів складалися відразу з мелодією (попутно), але не цей. Видно, ви його якось по-іншому, ніж я, побачили. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:25:03 ]
На молву - плевать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:57:41 ]
Тьху! :))
Хоча кривенькі посмішки вслід - по спині таки часом деруть. Бронежилета начепити, чи шо? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 23:25:34 ]
посмішки можуть здаватися такими, нє? можна плакатики з дулями начепити на спину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 00:49:14 ]
Коли знаєш, кому та посмішка належить, то сумніви щодо її конфігурації навіть не виникають. :(
Плакатики - ідея! А ще значки такі на базарчику бачила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 20:21:29 ]
Гренуіль! Ото п. Ірина мовила про демонічність... Очевидно демони живуть у кожному з нас тихо і мирно. Про свої демони я здогадуюсь, а може й знаю... Найпосутніше те, щоб вони були доброзичливими!!! Позитивні флюїди між рядками Вашого вірша я все ж відчуваю. Сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 21:59:27 ]
Головне - аби вони знали зась, ті демони! Шоб і рипнутися не сміли, куди не полагаєцця :) Мої, кажись, гарно видресирувані... тьху-тьху-тьху. А взагалі - краще таки в себе дуже глибоко не заглядати. Хто там про зазирання у безодню попереджував?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 22:05:04 ]
Гренуіль! Я і про динаміт (в тротиловому еквіваленті) написав, а ще - новелу "Коси землі". Там фото... Оцініть. Син шукав світлину дуже довго!