Дякую, пане Іване! А щодо "Страшної казки" - то це я спробувала (може, і не дуже вдало) врівноважити емоції вірша (писалося - суцільною раною) дещо іронічною назвою (згадалося "Дуже страшне кіно"). Бачте, навіть сонце намалювала чорно-криваве... Суцільний жах! ;) Ну, якщо воно вам не теє, то придумайте, може, щось інше... бо в мене голівонька зовсім не варить :))

Бувальщина в тему (мама колись розказувала).
Плаче мале циганча, аж заходиться, а старий циган намагається його втихомирити:
- Ну, мій маленький, ну, не плач... Я тобі що хочеш дам, тільки не плач!
Циганча, зрадівши і розмащуючи сльози по замурзаних щоках:
- Суни-и-ць хочу...
Циган, з розмаху відважуючи запотиличника:
- Чи ти не бачиш, вилупку, що кругом біло?! Де я тобі серед зими тих суниць наберу?!
Нам легше, квіти серед зими - не проблема. Особливо на фото. Подобаються? Тут їх навіть більше, ніж мене. Чи хризантеми вернути?
А ЛГ ще й довбнею не доб'єш... українська жінка що хоч витримає ;))

Хризантеми... там Гренуіль більше, аніж квітів, а ми любимо Гренуіль з квітами, а не квіти з Гренуіль.:)

Хризантеми - так хризантеми, мені не шкода. Десь ще лілії були... пошукати треба.
Приємно, коли люблять... тепло. Дякую. :))

Заносить часом... Зараз ось потерчата якісь у вірш просяться... пробую щось стулити, але йде туго. Час, мабуть, такий - холодно, всім тепла хочеться, хоч у віршах - а погрітися :)

Та я ж і не збиралася нікого лякати... :) Досить з нас щоденного жаху з радіо, газет та ТБ. Хоч тут хай душа перестане дрижаки ловити :))
Спасибі, що не поскупилися на такі епітети - сприймаю як аванс... відробляти доведеться!

Шкода, що мені вашого співу не чутно - цікаво, на який же мотив ви співаєте? :)
Кілька моїх віршів складалися відразу з мелодією (попутно), але не цей. Видно, ви його якось по-іншому, ніж я, побачили. Дякую.

Тьху! :))
Хоча кривенькі посмішки вслід - по спині таки часом деруть. Бронежилета начепити, чи шо? ;)

посмішки можуть здаватися такими, нє? можна плакатики з дулями начепити на спину ))

Коли знаєш, кому та посмішка належить, то сумніви щодо її конфігурації навіть не виникають. :(
Плакатики - ідея! А ще значки такі на базарчику бачила :))

Головне - аби вони знали зась, ті демони! Шоб і рипнутися не сміли, куди не полагаєцця :) Мої, кажись, гарно видресирувані... тьху-тьху-тьху. А взагалі - краще таки в себе дуже глибоко не заглядати. Хто там про зазирання у безодню попереджував?..