ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 До лиця
О як нам , люди, до лиця зневіра
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-23 21:50:06
Переглядів сторінки твору 4427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.896
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-24 10:17:57 ]
Лаконічно, майстерно.Зрозуміло. Але людям до лиця ще багато інших кращих речей, і серця також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-24 16:44:14 ]
Це тільки одна сторона медалі.І слава Богу, що ми бачимо і розуміємо, що є друга!Ура!
З повагою Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 18:24:23 ]
сильний вірш.
я не втрималася і процитувала його в коментарі (www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230917) - дуже вже він співзвучний тому, що переживають багато людей. на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 11:06:55 ]
Дякую, що ви розумієте до чого можна дійти коли немає віри, радості,світла. Вони є,а наше зусилля - жити ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 21:02:08 ]
Це самообман.

Людина створена - за Образом і в Подібності. Ті, що не за Образом - звірі, тваринний світ.

Тож правильно, пане Володимире, буде, перефразовуючи вас:
"О як тварині до лиця зневіра
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 21:05:05 ]
Наступні рази за приниження Образу Людського адміністрація ПМ буде рішуче принижувати і оцінки, і не дивлячись на особистості. Окрім рівнів R i R1 (на них вже пізно пробувати впливати, їх можливі помилки вже стали класичними)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 11:04:34 ]
Перепрошую. Я не мав на меті принизити Людину, я хотів показати темну сторону до якої можна докотитися, якщо вчасно не спам"ятатися . А що ми на образ і подобу Божу створені - то це однозначно.Та були люди - звірі. Із історії знаємо
як вони мільйонами нищили, задовільняючи людську? - ні звірячу пристрасть. Тому прошу однобічно не дивитися на вірш.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 12:49:27 ]
Пане Володимире, то були нелюди. І це страшний бісівський штамп - називати нелюдів людьми.

Та адміністрації набридло переконувати модерністів (вас до таких у жодному разі не відносимо), що існує Бог. Ми просто впливатимемо на поширення зарази адміністративними методами.

А щодо покращення вашого, пане Володимире, тексту, то їй право, з іронією і без людей чесніше, щось на кшталт,:

"О як нам часто до лиця зневіра,
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра..."

Себто, говоримо про нас, не потрібно про Бога і про Його найвище Творіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 12:58:00 ]
дорога Редакціє! я, звичайно, вклоняюся вашому прагненню зберегти високий рівень цього сайту, але долучаюся до цієї дискусії тому, що хочу сама для себе дещо прояснити. Я вважаю цей вірш дуже влучним – хіба в кожному з нас крім Божого праобразу не живе щей й багато хаотичного, звірячого?
І цей вірш, на мій погляд, саме вказує на наше "темне", (хоч нам, українцям генетично властиво дивитися на "світле"). Бо хіба ж найважчі війни, які ведуть люди - це не війни самих з собою, з усім, що принижує людський образ? У нас, людях, є все. І хіба ми не можемо говорити про це відкрито?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 14:22:55 ]
Олю, обговорювати і справді потрібно все. Принаймні, навчимося чути і зважати один на одного.

Та найкраще цю тематику осягати на відповідній сторінці. Можливо сьогодні, або завтра адміністрація її відкриє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 13:45:39 ]
Так, як є ніч, так існує і день. І у людини є світлі(добрі) сторони і темні(злі).Мій вірш якраз написаний не для зневаги(бо там сказано не "вам, люди", а "нам", тобто і себе я включив у число тих, які можуть мати негативні сторони.Тому твір має і самокритичну спрямованість. Я думаю, що він веде до виходу із тих негативів , про які я описав.
Щиро дякую, Олю.
З повагою Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 14:32:01 ]
На жаль, таке до позитиву не веде.
На жаль, і на Майстернях існує цілий ряд прикладів, коли найтрагічнішим чином ламалися і ламаються долі наших авторів.
І виразно помітна пряма залежність між тим, що з ними ставалось і тим, якими ідеями вони активно послуговувалися. Та це далеко не основна частина проблеми.

Тож адміністрація з 2011 буде твердо протидіяти руйнівним штампам, так як несе відповідальність за те, що стається на ПМ, за те, хто і що тут вдихатиме і видихатиме. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 11:50:31 ]
Шановна Редакціє, дякую вам, що застерігаєте мене від швидкості якраз тоді, коли на дорозі дуже слизько.Бо можна розігнатися , не втимати рівновагу і злетіти в кювет. Я цю засторогу приймаю. Хочу дотримуватись правил дорожнього руху на ПМ.
З повагою Володимир