ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 До лиця
О як нам , люди, до лиця зневіра
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-23 21:50:06
Переглядів сторінки твору 4890
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.896
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-24 10:17:57 ]
Лаконічно, майстерно.Зрозуміло. Але людям до лиця ще багато інших кращих речей, і серця також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-24 16:44:14 ]
Це тільки одна сторона медалі.І слава Богу, що ми бачимо і розуміємо, що є друга!Ура!
З повагою Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 18:24:23 ]
сильний вірш.
я не втрималася і процитувала його в коментарі (www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230917) - дуже вже він співзвучний тому, що переживають багато людей. на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 11:06:55 ]
Дякую, що ви розумієте до чого можна дійти коли немає віри, радості,світла. Вони є,а наше зусилля - жити ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 21:02:08 ]
Це самообман.

Людина створена - за Образом і в Подібності. Ті, що не за Образом - звірі, тваринний світ.

Тож правильно, пане Володимире, буде, перефразовуючи вас:
"О як тварині до лиця зневіра
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 21:05:05 ]
Наступні рази за приниження Образу Людського адміністрація ПМ буде рішуче принижувати і оцінки, і не дивлячись на особистості. Окрім рівнів R i R1 (на них вже пізно пробувати впливати, їх можливі помилки вже стали класичними)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 11:04:34 ]
Перепрошую. Я не мав на меті принизити Людину, я хотів показати темну сторону до якої можна докотитися, якщо вчасно не спам"ятатися . А що ми на образ і подобу Божу створені - то це однозначно.Та були люди - звірі. Із історії знаємо
як вони мільйонами нищили, задовільняючи людську? - ні звірячу пристрасть. Тому прошу однобічно не дивитися на вірш.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 12:49:27 ]
Пане Володимире, то були нелюди. І це страшний бісівський штамп - називати нелюдів людьми.

Та адміністрації набридло переконувати модерністів (вас до таких у жодному разі не відносимо), що існує Бог. Ми просто впливатимемо на поширення зарази адміністративними методами.

А щодо покращення вашого, пане Володимире, тексту, то їй право, з іронією і без людей чесніше, щось на кшталт,:

"О як нам часто до лиця зневіра,
І ця буденщина нудна та сіра,
І очі призвичаєні до тьми,
І серце, що подібне серцю звіра..."

Себто, говоримо про нас, не потрібно про Бога і про Його найвище Творіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 12:58:00 ]
дорога Редакціє! я, звичайно, вклоняюся вашому прагненню зберегти високий рівень цього сайту, але долучаюся до цієї дискусії тому, що хочу сама для себе дещо прояснити. Я вважаю цей вірш дуже влучним – хіба в кожному з нас крім Божого праобразу не живе щей й багато хаотичного, звірячого?
І цей вірш, на мій погляд, саме вказує на наше "темне", (хоч нам, українцям генетично властиво дивитися на "світле"). Бо хіба ж найважчі війни, які ведуть люди - це не війни самих з собою, з усім, що принижує людський образ? У нас, людях, є все. І хіба ми не можемо говорити про це відкрито?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 14:22:55 ]
Олю, обговорювати і справді потрібно все. Принаймні, навчимося чути і зважати один на одного.

Та найкраще цю тематику осягати на відповідній сторінці. Можливо сьогодні, або завтра адміністрація її відкриє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 13:45:39 ]
Так, як є ніч, так існує і день. І у людини є світлі(добрі) сторони і темні(злі).Мій вірш якраз написаний не для зневаги(бо там сказано не "вам, люди", а "нам", тобто і себе я включив у число тих, які можуть мати негативні сторони.Тому твір має і самокритичну спрямованість. Я думаю, що він веде до виходу із тих негативів , про які я описав.
Щиро дякую, Олю.
З повагою Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 14:32:01 ]
На жаль, таке до позитиву не веде.
На жаль, і на Майстернях існує цілий ряд прикладів, коли найтрагічнішим чином ламалися і ламаються долі наших авторів.
І виразно помітна пряма залежність між тим, що з ними ставалось і тим, якими ідеями вони активно послуговувалися. Та це далеко не основна частина проблеми.

Тож адміністрація з 2011 буде твердо протидіяти руйнівним штампам, так як несе відповідальність за те, що стається на ПМ, за те, хто і що тут вдихатиме і видихатиме. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 11:50:31 ]
Шановна Редакціє, дякую вам, що застерігаєте мене від швидкості якраз тоді, коли на дорозі дуже слизько.Бо можна розігнатися , не втимати рівновагу і злетіти в кювет. Я цю засторогу приймаю. Хочу дотримуватись правил дорожнього руху на ПМ.
З повагою Володимир