ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 Казкою/Ситцем




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-28 09:51:16
Переглядів сторінки твору 12123
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.433 / 5.5  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.364 / 5.5  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 10:03:43 ]
Красива нічна замальовка. Подивитись би, як воно там виглядає і де стоїть та лямпа, від якої тіні падають на стелю.

З несамовитим бажанням,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:08:46 ]
у мене ще тіні від ліхтаря за вікном) від машин, які проїжджають часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 11:20:40 ]
В принципі, можна уявити ті тіні. Для створення їх потрібно стояти біля вікна або спати на підвіконні.
Мене трішки непокоїть "вже". Це як англійскою "yet", а воно вживається у певних випадках. Тобто, коли йдеться саме про виконання якоїсь, наприклад, процедури. Або невиконання, але конкретно про щось одне. Як на мене, воно непоетичне.
Та я звичайнісінький читач, тому мою думку можна проігнорувати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:34:00 ]
мені теж те місце не подобається. запропонуй щось інше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 11:54:56 ]
Перша половина рядка, можливо, повинна змалювати як щось протилежне чи схоже.
Зорі дрижать зайчатами...
Щось на зразок цього.

Бо взимку вони не жовкнуть, якщо і світяться жовтим, то за рахунок прозорого зимового повітря. А воно холодне. То чому б не тремтіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 12:06:08 ]
дякую, хороша ідея! я подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 13:50:12 ]
Мені сподобалось з зайчатами.
Бо, дійсно, розбіглися зорі, неначе ті маленькі звірки. Вчені знають, чому. Бо Всесвіт одного разу вибухнув - та з такою силою, що Сонячна галактика видихає донині. Життя було на усіх планетах, а залишилось тільки на Землі.
Ото трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:11:32 ]
Файно, Юль! Дуже мило і щемно. Спогади про дитинство - то майже святе для кожного. Дуже ніжно вийшло. Єдине - порадив би якось переробити "спокійную".По змісту добре, але трошки на слух, як на мене, можна ліпше... З наступаючими Святами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:35:16 ]
Дякую! то не настільки сильний вірш, і тому мені ліньки щось переробляти. хіба що хтось підкаже, як)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-28 11:18:42 ]
чомусь збиваюся з ритму на рядку "Театр тіней, де зайчика цілує лисичка в ніс"...
спробувала додати літеру (театрИ), тоді потрапляю в ритм... хм... чого б це?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:35:45 ]
а мені театр і театри читається однаково)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-28 13:25:20 ]
Здається, Юля десь колись казала, що їй вже нецікаво писати строго ритмічно. Чи ні? Можливо, тому й такий нерівномірний ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:37:19 ]
Мабуть, у кожного з нас в глибині душі живуть найкращі в світі бабусині казки... Усі ми в глибині душі - діти, що потребують захисту і любові...
Дякую, Юлечко, розчулили...
До речі, "Спокійную" - я б теж замінила. Наприклад:
"І ситцем бабуся вистелить нічку спокійну мені".(Правда, тут наголос, мабуть, збивається).
А "Театр тІней" - по-моєму добре сприймається, мабуть за рахунок того, що вимовляється якось так - "театер".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:47:59 ]
Дякую)) Що ж з тою спокійною робити))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 11:49:07 ]
Як на мене, то нормально.
Я відразу пригадую поезії Шевченка і Чорногуза.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-28 13:29:13 ]
І ситцем бабуся вистелить спокійну нічку мені (С) - і "ю" зникає, і ритм не збивається.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 13:03:10 ]
Ніч - саме час казок. А особливо, коли по стелі пропливають тіні/блиски нечастих автівок за вікном.
А чому не можна дивитися на тіні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 13:41:36 ]
Бо погані сни насняться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 13:16:16 ]
Усе гарно. Крім: "спокійную ніч". Певно, інший епітет без "Ю" підійшов би краще. Пошукайте. Перекоганий, у Вас вийде і вір від цього тільки виграє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 13:41:51 ]
Дякую! Ок.


1   2   3   Переглянути все