Славімо Його!

Наш Спаситель нашими вустами
Переможну Пісню промовля!
- оце і є підсумком всього сказаного.
Вважаю це закінчення за святкову знахідку автора.

Дуже дякую за такий гарний Різдвяний подарунок! Амінь та й годі!

Як на мене, знахідка друга строфа:)))

Такі вірші справжнє свято! І чути Його присутність.
"Смерть і Ірод в другому ряду" - якби ще й у житті так.

"Переможна пісня" – дуже влучно! Просто в серце.

О! На смаколики, в холодну шафу! Залюбки!!! І щоб кава на "випихач"!

"Ще з дитинства той душевний трепіт…"
Очень хорошее начало. Рука не поднимается написать "милое". И знаете, почему? Потому что до сих пор помню эпизод из какого-то фильма, в котором прозвучало что-то о "миленьком платьице". Это прилагательное не отображает НИЧЕГО. А строка, цитируемая мною, великолепна. У меня Дед Мороз вызывает трепет и доныне. Только, конечно же, игрушечный. Эти полупьяные - нет. А особенно - Снегурочка. Она вообще меня пленяет. Правда, также не каждая, но не кукольная.
"Сніг скрипить, десь чути коляду".
А почему бы не "рипить"? Так по буковке мы улучшим коэффициент прозрачности, который очень низок, что говорит о том, что стихотворение читается с определенными трудностями - и не оттого, что у кого-то из читателей в губах зажат мундштук курительной трубки, а во рту - горсть арахиса или чищеных семечек.
Короче говоря, мною зафиксировано то, на что Вам, возможно, начихать, но оно говорит о слияниях согласных - и их очень много. Почему, например, некоторые поэты создают свои опусы не полчаса, но полдня или день, а то и в течение недели. Они ведут бескомпромиссную борьбу за чистоту слова и за читаемость их текстов.
Ну да ладно. Я не критик и не рецензент, а в данном случае читатель.
Как читатель я, конечно же, благодарю за стихотворение и желаю не только хорошего праздника, но и
Удач-дач-дач.

Вітаю, Олексію! Дяка за розлогий коментар. Хороший, теж свідомо не вживаю милий. Хоч, на відміну, я це слово люблю. Для мене воно багато значить. Щодо скрипить - рипить. Взагалі тут непринципова різниця між вживаннями цих слів, хіба дійсно для коефіцієнту. Ніколи не задавався ціллю його покращувати. Скрипить, як на мене, має ширше значення, і включає в себе рипить, як одне із значень. За образність дяка, але ми на Різдво арахісу і насіння чищеного не їмо, хіба що голубці чи вареники. Безкомпромісну боротьбу за чистоту слова не встиг провести - писалось під враженнями після святкової Літургії, дійсно на протязі короткого часу. Тобі (дозволиш так?), як людині, що співає (чи співала в церковному хорі)
напевне добре знайомий такий стан душі - тоді не до коефіцієнтів. Як автор,звичайно щиро вдячний тобі за коментар! З Різдвом Христовим!

Славімо Його! З Різдвом Христовим! Ваш вірш, пане Іване, такий теплий і зворушливий, що мимоволі навернулися на очі сльози. Таке все в ньому рідне, близьке і трепетне. Дякую Вам щиро, за ті емоції, що обізвалися в душі та серці завдяки цій щирій поезії.