ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Мушля




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 10:31:16
Переглядів сторінки твору 11213
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:11:09 ]
Дуже суперечлива тема. Кохання - страшна сила. Особливо у 22 роки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:35 ]
Вітаю, Світлано! Згоден з Юлею - то страшна сила. А про Модільяні дивилися колись з колегами гарний художній фільм, здається італійський. Довго всі були під сильним враженням.Особливо трагічного фіналу. Твій вірш сподобався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:06 ]
Наскільки я знаю ту історію, справа була вже не в коханні (вірніше, не стільки в коханні), а у відчаю - з огляду на умови їх життя останнім часом і стан психічної рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:22:47 ]
оу. цікава інформація. я взагалі вперше про цю історію дізналась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:16:03 ]
почитай хоча б тут
http://www.ug.ru/archive/102

Он уходил, а она оставалась дома. Одна. С маленьким ребенком. Без денег. Потерявшая всякие надежды на будущее: Модильяни в Ницце не стало лучше. Их обоих угнетало предчувствие катастрофы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:39 ]
Майстерно викладена історія кохання.Саодобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:16:29 ]
Усім дякую за коментарі.
Я й сама була здатна на таке кохання, я саме так кохала... Саме в 22-24. Але... жива.
Щодо умов життя... Жанна намалювала 2 картини "Самогубство" та "Жанна мертва". Тож до вікна того ішла довго.
Пишуть, що тут справа не в коханні, а в...тому стані - гіпнотичному, в якому вона жила всі ті три роки. В чиїх вона полях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:21:11 ]
Для Поета Мрії--------- Жанна була із заможної родини. В ту ніч брат лишив її біля вікна - відчиненого... Певно, сім"я не лишила б її напризволяще з дочкою і новонародженою дитиною. Дочка Джованна стала художницею.
Як важливо... кохати із розумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:23:56 ]
я так розумію, у неї були якісь розлади психіки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:02 ]
він і кохання до нього стали для неї роковими, фатальними. плюс занадто тонка душевна органызацыя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:26:54 ]
Авжеж... У неї було КОХАННЯ-Жага. Обожнення.
Відмова від материнства... Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:54 ]
Я не виправдовую. Я намагаюсь зрозуміти її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 12:29:23 ]
Трагічна історія кохання у вашому творі вже виступає як застереження від відчаю для всіх, хто кохав і кохання втратив. Оцей відчай і приводить до залежності від тих полів, як ви прокоментували, і до трагічного кінця. А те,що жертвою стало ще одне життя - трагедія подвійна, чи не так? Дякую за гарну символічну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:16:19 ]
кохати важко, дуже важко. кохання і в більш зрілі роки може зламати людину, привести до самогубства. особливо тоді, коли воно невзаємне.
буває так, що кохання ламає людину, ламає її гордість. я інколи задумовуюся над таким, чи кохання - це хвороба? що це за стан такий? влітку торік у "Дзеркалі тижня" прочитала гарну статтю на цю тему, називається "Кохання під мікроскопом". головна ідея - ніби кохання уподібнює людину до тварин. а я чомусь не згідна з такою ідеєю. бо чому тоді людина згорає в коханні, чому скоює суїцид?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:27:20 ]
кохання, на мою думку, не може вподобити тих, хто його відчуває, до тварин. це може зробити пристрасть. але кохання і пристрасть - не одне й те ж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:38:19 ]
"кохання уподібнює людину до тварин" - але не в негативному значенні... Материнський інстинкт - він теж тваринний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:39:23 ]
Маріанна мала на увазі інше, думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:24 ]
так, я зрозуміла, то я вже в ніший бік думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:33:36 ]
А скільки жінок лишалося з дітьми?
Моя бабуся в 29 років лишилася з трьома дітьми на хуторі Залізняки. Пропав чоловік безвісти в 1941 році, на початку війни. Вона кохала чоловіка... Дуже.
Всі діти виросли. Про суїцид думати...може, й ніколи було.
Згодна, що кохання і жага - різні стани. Але я ніколи не кохала, у мене жага була... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:09 ]
Я ж і кажу - занадто тонка душевна організація, помножена на відчай і певну екзальтованість у сприйнятті життя, кохання, мистецтва - всього.
Але звинувачувати її в мене не повертається язик.