ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Мушля
Образ твору

В чиїх ти, Жанно, вимірах-полях?
До самозречення кохала мужа...
В тобі, принадній, плавало маля.
А ти його... убила, мати-мушля.*

Німб Материнства осявав лице.
В твої долоні струмувати б манні...
Чи Амадео гриз би - звіром - цеп,
Якби ти першою погасла, Жанно?
Чи викидався б Моді за вікно?
У Ніццу віз би відчай, біль утрати.
Стоїш перед очима: лик - з ікон...
Якби ж на те вікно - молитви ґрати!

Любові недодати за життя
Боюсь пекельно. Зайця Юрі зшила...

Ти вбила ненароджене дитя!
Себе об камінь туги розкришила...



2006-2010


*---
Вагітна Жанна Ебютерн викинулася з вікна 6-поверху після
смерті свого коханого Амадео Модільяні в 1920 році.
Їй було 22 роки. Була моделлю, художницею.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 10:31:16
Переглядів сторінки твору 9579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:46 ]
+500


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:42:53 ]
я знаю багатьох людей, котрі кажуть, що ніколи в житті не кохали. навіть пристрасті, жаги ніколи ні до кого не відчували. то вони кажуть, що готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити!!!
у мене було все: і кохання, і жага! я доходжу до висновку, що краще не кохати. це почуття звеличує тільки тоді, коли любов взаємна, коли ти можеш бути з коханою людиною. а ось односторонній рух чи любов на відстані - дуже гнітить душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:40 ]
Маріанно, у першій частині відповідь на другу (готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:46:26 ]
Розкришити себе - означало...потрапити у інший вимір від коханого... Він помер своєю смертю. Лише тіла їхні - разом у могилі, вже через 10 літ.

Гарного усім настрою, любі читачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:38 ]
Поета Мріє... А я не звинувачувала...
Я дивилася на Жанну зі співчуттям. Милувалася її вродою. Мені жаль її. Тому й написала - співчуваючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:49:41 ]
Так, мені теж жаль її. Дуже. Значно більше, ніж його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:50:39 ]
Отож... З геніями жити - ...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 14:14:17 ]
Я би подивилася трішки з іншого боку. Це він зараз для нас геній. А тоді його не визнавали таким. І жили вони останні роки практичні в злиднях + його хвороба. Вона приносила йому тюбик фарби, куплений на якісь останні гроші, і казала: "Цього тобі вистачить, щоб створити шедевр, любий".
"Немає пророка у своїй вітчизні", на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:53:15 ]
Коли ОГРОМ-світ перетікає в одну людину... а та людина гине - чи кожна жінка здатна, постоявши на підвіконні, зупинитися - ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:13:38 ]
Чомусь здалося, що образ "мати-мушля" - самозаперечення. Бо ж мушля зазвичай оберігає беззахисний вміст, що у контексті вірша парадоксально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:23:26 ]
Ця мушля не вберегла. Самогубство - відмова оберігати дароване Творцем життя.
Лишається лише думати: чому? Зазвичай жінка покладає всі сили на олтар Материнства...
Парадокси буття: минулого, сучасного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:39:09 ]
власне цей випадок, продиктований пристрастями, здається, легше осягнути, аніж черги у абортарії в обід вівтаря материнства:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:40:17 ]
вибачаюсь за одруківку - в обХід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:43:30 ]
Осягнути... На все це - минуле, нинішнє і прийдешнє - чи стачить ЖИТТЯ? "Невтомно трансцендентне пізнаю..."