ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Не надо класть мне руку на плечо (Л. Костенко)
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-17 12:15:59
Переглядів сторінки твору 18659
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.556 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 12:29:50 ]
Дуже гарний переклад. Я сама спробувала перекладати поезію Ліни Костенко на російську - дещо, на мій погляд, вдало, дещо - не зовсім, але тут їх ще не виставляла.
Цей вірш теж був у моїх планах, та після Вашого варіанту бачу, що тут мені вже нічого робити. Тільки тиснути кнопки.
З повагою, Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 12:46:43 ]
Так, російськомовну аудиторію ще очікує справжнє знайомтсво з цією великою жінкою. На жаль, поки що існує небагато перекладів її віршів.
Дякую, Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 14:53:32 ]
Гарний переклад, Мрійко, як і твої наміри ознайомити російськомовну аудиторію нашої неосяжної планети з творчістю Ліни Костенко.
Вдала інтерпретація "туги і тайги" як "таежного вина", максимально збережено рими. Тільки в останньому рядку "...ему уж..." занадто звучить по Висоцькому. Але це суб'єктивно. Вітаю і окремо дякую за "незабування теми". Нєкто Комаров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:01:36 ]
Ксандре, я мала на увазі професійних перекладачів, а не аматорів. Вірю, що знайдуться такі профі)
Щодо "ему уж" подумаю.
Так, тему не кинемо - пристрою в надійні руки ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 15:01:12 ]
Нмд, варто зберегти розділові знаки як в оригіналі (коли вдається). Якась ледь відчутна грань поетичності втрачається. І, знову ж таки, нмд - геніальний вірш Ліни Костенко і талановитий переклад Мрії Поета. Слово - за фахівцями, я - просто любитель...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:04:35 ]
Валеро, ви про останній рядок? Там довелося поступитися знаками заради змісту. Переклад - це взагалі мистецтво поступок )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 15:40:50 ]
А, ні, я мав на увазі перші рядки двох перших строф.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:43:10 ]
Ааа, в першому то я не додивилась, зараз виправлю. А в другій нічого не поробиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 15:51:36 ]
А якщо так?

Он любит время. Дни. Года.
Он странный зверь, он любит даже муку.
Он любит расстоянье и разлуку,
Но на плече руки? Нет, никогда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 15:54:28 ]
І, напевно, тоді в кінці третього рядочку краще крапку поставити (от, суперечу сам собі, розставляю розділові знаки вже зовсім не за оригіналом :) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:59:41 ]
Ні, Валеро, ваш варіант не підходить. По-перше, не дотримано ритму першоджерела. По-друге, оте "Нет, никогда" - такого кокетства у Костенко в тексті немає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 16:04:50 ]
А, точно, останній рядок вибивається з ритму. :)
"Суди, дружок, не выше сапога" (це я тихенько кажу сам собі) ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 15:20:30 ]
Мрійко, вже двадцять років країну лихоманить від профі. Всі в один день стали профі, від хокеїстів до президентів. Наче до того перші грали гірше, а потім стали краще. Не вистачає тільки проф-поетів. А хто такі профі-поети чи профі-перекладача (поезії). Це люди з дипломами? Корка вчить мислити? Може. А відчувати і "...чувства добриє будить"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:39:38 ]
"Корка" тут не до чого. "Профі" - це ті, хто займається цим постійно та цілеспрямовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 15:43:10 ]
Недавно на іншому сайті я прочитав, що поетом можуть навчити стати. Навіть без таланту. От цього я не зрозумію ніколи. Інженером можуть навчити стати, але - поетом?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 15:45:50 ]
Я взагалі вважаю, що поетів одиниці, тому це питапння не за адресою ))
Можна навчити римувати, дотримуватися ритму, ще якихось технічних цехових навиків. І все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 22:22:00 ]
Мрієчко, вдалий переклад, на мою думку.Філософію і настрій вірша передано, навіть з відтінками.Класно. От лише "класть"напевно не найліпше - щось може інакше придумати. І якраз в кінці "таёжное вино", воно звучить дуже гарно, але в оригіналі глибше. То я так розумію, один з найважчих моментів в перекладі. Все інше дуже добре, як на мене. Достойна робота! Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 23:24:29 ]
Ванєчко, а чим тобі "класть" не вгодило? Правильна граматична літературна форма. У російській інфінітив - що робити? - саме "класть", а не "ложить".
З "таежнім вином" складніше. Я розумію, що "туга і тайга" більше "грають" на образ самотнього і гордого звіра, який сам обирає, кому і коли йому довіряти. Але, виходячи з відомого прислів"я про "чужу душу - дремучий ліс", можна ж припустити, що "таежное вино", настояне на терпких (як туга) ягодах, символізує більше не звіра, а саме його душу.
Дякую, що "відпив" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 22:48:47 ]
якісно. ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 23:16:13 ]
дякую, Руді )


1   2   3   Переглянути все