ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Насипаний (1967) / Проза

 ПОДАРУНОК
( гумореска)

У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 20:38:08
Переглядів сторінки твору 1402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.735 / 5.25  (4.605 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.216 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.17 14:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 11:35:21 ]
Симпатичні у Вас гуморески: веселі, добрі, з чудовими сюжетами.
Для їх вдосконалення я б порадив додати, наче родзинок до булочки, яскравих епітетів і незатертих порівнянь.
Скажімо, замість:
"Вона рада, як слон" - "вона раділа, наче це була турпутівка в країну, "где много диких обезьян".
Почитайте Ю.Полякова - він у цьому майстер, або тут:http://maysterni.com/publication.php?id=48833
Бажаю творчих успіхів!