Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.18
11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".
2026.05.18
11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.
Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.
Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння
2026.05.18
11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського:
Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Зму
2026.05.18
11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
2026.05.18
09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу
2026.05.18
09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.
Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.
Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
2026.05.18
06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
2026.05.18
02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм.
Насвинячити здатна лише людина.
У собачої радості людське обличчя.
Не все те зелень, що у салаті.
Ціна питання зняла питання ціни.
Від зайвої чарки ніхто не застрахований.
Гірше за погану гор
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
ПОДАРУНОК
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПОДАРУНОК
( гумореска)
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
