Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
2025.11.15
10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
2025.11.15
09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
2025.11.14
22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
2025.11.14
21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
ПОДАРУНОК
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПОДАРУНОК
( гумореска)
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
