
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.30
22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
2025.09.30
21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
2025.09.30
19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
2025.09.30
09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
2025.09.30
00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
2025.09.29
22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
2025.09.29
20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю.
«Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1
2025.09.29
16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
2025.09.29
12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
2025.09.29
09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
2025.09.28
23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками.
У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня.
Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори.
Велич великих
2025.09.28
22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
2025.09.28
19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
2025.09.28
19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
2025.09.28
18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
2025.09.28
16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
ПОДАРУНОК
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПОДАРУНОК
( гумореска)
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
У суботу в дружини день народження. І я вже третій день собі голову ламаю, що ж їй подарувати. Минулого року теж цілий тиждень ходив, думав, мучився, що би оце вибрати таке красиве і оригінальне. Нарешті вибрав, купив. А воно так потім боком вилізло. Купив жінці класний комплект білизни. Красивий такий, дорогий. Правда, трохи із розміром не вгадав. Сховав під ліжко. Думаю, якраз через пару днів зроблю сюрприз. А вона там прибирала. Знайшла той бюст і трусики. Та й такий скандал закатала, що просто жах. Ага, каже, то ти для якоїсь коханки презенти ховаєш під ліжком. Признавайся, кого ти тут водиш?
Я і так, і так. Все як було розказав. Навіть свідків згадав. Все-одно не вірить. Каже,як? Стільки живем, а ти мій розмір не знаєш? Таке велике купив. Та то як на якусь корову. Я ті труси тобі на голову натягну! Цілий тиждень не могла заспокоїтися. Як згадаю, то аж серце починає боліти. Тому й тепер знов думаю, як би то не вляпатися як торік у якусь халепу. Треба щось хороше, якісне, корисне, практичне. Он як сусід Коля вміє вибирати. Він дружині щороку дарує тільки потрібні практичні речі, якими потім можна й самому покористуватись. А не те, що якісь сувеніри, що роками потім припадають пилом на полиці, в кутку чи десь у підвалі. То спінінг японський купив, то СD- програвач у машину, то книжку про рибалку, то ласти, то вагу на підлогу. Просто і практично. То жінка зважиться, а заодно мішок картоплі чи муки, чи цибулю можна зважити.
Я вже прикидав різні варіанти покупки. Головне, що на кухні у нас майже все є. Міксер купив, електром’ясорубку і мікрохвильовку теж. А ще комплект баняків і комплект ножів. І маленький телевізор. Фен у неї є, праска також, халат і рушники теж не так давно купляв. Може якісь шампуні чи парфуми?
Знайомий на ринку торгує. Каже, приходь, Вася, годинку- дві по рядах полазиш, щось знайдем, підберем. Потрібна річ, вона відразу в око падає. А якщо будуть продавці знайомі, то ще й хороша знижка буде. Так і зробили. Находилися по тому базару не годину, а, певно, дві- три з хвостиком. Нічого толкового не знайшли. Зупинилися на тефлоновій пательні. У нас є там пару якихось сковорідок, зате такої класної, фірмової, практичної, із антипригарним покриттям нема. Знайомий у тому питанні ніби спец. Він і сам трохи куховарить. Тому і посуд у нього теж хороший, якісний, відповідний. Віддає перевагу тільки серйозним маркам. Хоча і там можуть бути підробки. Тому він кожну пательню ретельно обдивляється, розпитує продавців і дивиться штрих-код. А потім навіть перевіряє по-своєму. На удар. Постукає пальцем і слухає. Якщо річ фірмова, то звук має бути більш дзвінкий. А якщо підробка, то пательня, виявляється, звучить глухо. Саме таким макаром ми врешті вибрали в магазині сковорідку « ТЕФАЛЬ ». Хоча дорогуща, як холєра, зате фірмова річ і звучить так, як треба. « ТЕФАЛЬ », ти думаєш про нас! Купив, подарував дружині у комплекті з квітами. Вона рада, як слон. Каже, саме те, що треба. Нарешті вгадав із подарунком.. Класна, практична, красива річ. « ТЕФАЛЬ » звучить гордо! Обмили її так, як годиться,і, звісно, опробували відразу в процесі приготування їжі. Я й сам пробував її перевіряти на звук. Легенько стукаю посередині. Дійсно, звучить дзвінко. Он він який оригінальний « ТЕФАЛЬ »!
А десь через тиждень затримався я на роботі до ночі. Не пам’ятаю, що ми із хлопцями відзначали, але посиділи нормально. Ну і випили добряче. Хоча додому я добрався все-таки на своїх двох, щоправда пізнувато. Правду кажучи, дружину я не хотів будити. Але довелося, бо ключів я чомусь не знайшов. Тому мусів подзвонити а потім ще й трохи постукати в двері. Хвилин через десять я побачив на порозі свою Галю. Але щось толком їй пояснити я не встиг. Перед очима зблиснуло дно нової сковорідки. Яка тут же опинилася на моїй голові. Удар був несильний, але звук мені чомусь зовсім не сподобався. Не дзвінкий, як тоді, а якийсь глухуватий. Невже це все-таки не « ТЕФАЛЬ », а підробка. Ще й за такі гроші. Голова гуділа, думати про такі речі взагалі не хотілось. Лиш би долізти до ліжка. А про все інше нехай думає« ТЕФАЛЬ ». Бо « ТЕФАЛЬ » він же думає про нас!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію