ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
НУ Й НАРОД ,,,
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
НУ Й НАРОД ,,,
Ну й народ тепер пішов. Ніщо нікого не цікавить. Часом елементарного не знають. Питаю у сусідського малого: звідки сметана береться? Як звідки? Кіт Матроскін вночі приходить і кладе в холодильник сметану і йогурти.
Питаю у кума: ти знаєш, хто у нас мер? – Не знаю. А хто? Хоча яка різниця. Вічна йому пам'ять, якщо вмер…
Для мене самого стало відкриттям, що інфузорія-туфелька – це бренд взуття, а Ейнштейн – то кіт баби Люби з третього під’їзду.
Зустрічаю двох студенток, питаю: - Ви про Отелло і Дездемону чули? Чули. Але точно не пам’ятають, чи то вона його отруїла, чи він її.
А один мені видав таку інформацію, що я потім хвилин десять не міг переварити. Питаю : - Ти знаєш, де найглибша впадина? – Де, де? У Анжели із сусіднього будинку. У неї, кажуть, така впадина, що хто не залізе, то тиждень вибратися не можуть.
Питаю, а що таке формат 3D? О, та то кожен шофер знає. Три Д- то Дай Дурневі Дорогу.
- Ну а Челентано знаєте? – Аякже! Це ж піцерія в центрі.- А Дідро? – Це ще простіше. Дідро – це дід Рома скорочено. Тепер у тусовці модно все скорочувати. Ну а Гоголь- це, виявляється, коктейль такий. Пиво з горілочкою. Гоголь-моголь називається.
У сусіда питаю: - Ти про « Ідіота » Достоєвського чув? А той мене питає : - А він із нашого підїзду чи з сусіднього? Бо я всіх сусідів не знаю, а ідіотів у нас на кожному кроці вистачає.
Питаю в одного: - Знаєш, де Рим знаходиться? – Знаю. Біля Криму. – А чого? – Та я чув, що один дядько казав, що і Рим, і Крим пройшов. Та якщо пройшов пішки, то Рим від Криму недалеко. – Логічно,- кажу. А що йому ще казати.
Питаю в одного, ти чув , що в Америці скоро в кожного буде айфон четвертого покоління. Хлопака на мене так глянув. Каже: - Не може бути. - Що не може бути? – Ну те, що там у кожного четвертого ну цей самий айфон аж по коліна… Я вже більше нічого й не питав.
Ну що за народ. Чи точно не знають, чи під дурнів косять. Підійшов до одного, питаю, що краще: «лексус» чи «лендровер»? Він мені відразу відрубав: «лексус». – А чому? – Бо у нас у кожного забитого селюха є ровер, а от, що таке лексус, не знаю, але здогадуюсь.
А один мене взагалі озадачив. Питаю, ти про дочку Ярослава Мудрого чув? – Та чув ніби. – Хто ж вона така і за кого заміж вийшла? - А за кого вона може заміж вийти. Та за олігарха якогось. Он їх тепер скільки.
Ну не знає народ. Не цікавиться. Не до того їм. Я свого сусіда Федю питаю, що знаєш про нові смартфони ну і гаджети? А він на мене глянув як Ленін на буржуазію. – Ти чого хамиш і гадом мене обзиваєш? Сказав же: НУ І ГАД ЖЕ ТИ. Він і досі зі мною не говорить.
Після того я вже й боюсь когось щось питати. Ну не знають, то й не знають.
Питаю у кума: ти знаєш, хто у нас мер? – Не знаю. А хто? Хоча яка різниця. Вічна йому пам'ять, якщо вмер…
Для мене самого стало відкриттям, що інфузорія-туфелька – це бренд взуття, а Ейнштейн – то кіт баби Люби з третього під’їзду.
Зустрічаю двох студенток, питаю: - Ви про Отелло і Дездемону чули? Чули. Але точно не пам’ятають, чи то вона його отруїла, чи він її.
А один мені видав таку інформацію, що я потім хвилин десять не міг переварити. Питаю : - Ти знаєш, де найглибша впадина? – Де, де? У Анжели із сусіднього будинку. У неї, кажуть, така впадина, що хто не залізе, то тиждень вибратися не можуть.
Питаю, а що таке формат 3D? О, та то кожен шофер знає. Три Д- то Дай Дурневі Дорогу.
- Ну а Челентано знаєте? – Аякже! Це ж піцерія в центрі.- А Дідро? – Це ще простіше. Дідро – це дід Рома скорочено. Тепер у тусовці модно все скорочувати. Ну а Гоголь- це, виявляється, коктейль такий. Пиво з горілочкою. Гоголь-моголь називається.
У сусіда питаю: - Ти про « Ідіота » Достоєвського чув? А той мене питає : - А він із нашого підїзду чи з сусіднього? Бо я всіх сусідів не знаю, а ідіотів у нас на кожному кроці вистачає.
Питаю в одного: - Знаєш, де Рим знаходиться? – Знаю. Біля Криму. – А чого? – Та я чув, що один дядько казав, що і Рим, і Крим пройшов. Та якщо пройшов пішки, то Рим від Криму недалеко. – Логічно,- кажу. А що йому ще казати.
Питаю в одного, ти чув , що в Америці скоро в кожного буде айфон четвертого покоління. Хлопака на мене так глянув. Каже: - Не може бути. - Що не може бути? – Ну те, що там у кожного четвертого ну цей самий айфон аж по коліна… Я вже більше нічого й не питав.
Ну що за народ. Чи точно не знають, чи під дурнів косять. Підійшов до одного, питаю, що краще: «лексус» чи «лендровер»? Він мені відразу відрубав: «лексус». – А чому? – Бо у нас у кожного забитого селюха є ровер, а от, що таке лексус, не знаю, але здогадуюсь.
А один мене взагалі озадачив. Питаю, ти про дочку Ярослава Мудрого чув? – Та чув ніби. – Хто ж вона така і за кого заміж вийшла? - А за кого вона може заміж вийти. Та за олігарха якогось. Он їх тепер скільки.
Ну не знає народ. Не цікавиться. Не до того їм. Я свого сусіда Федю питаю, що знаєш про нові смартфони ну і гаджети? А він на мене глянув як Ленін на буржуазію. – Ти чого хамиш і гадом мене обзиваєш? Сказав же: НУ І ГАД ЖЕ ТИ. Він і досі зі мною не говорить.
Після того я вже й боюсь когось щось питати. Ну не знають, то й не знають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію