ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Насипаний (1967) / Проза

 ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
( гумореска )
Виходжу я зранку з дому. Бачу, дорожники біля сусіднього будинку ями «латають». От добре, думаю. Нарешті і біля нашого будинку ямковий ремонт зроблять. Прибігаю додому на обід. Бачу, що вони на нашому подвір’ї лише три – чотири ями попідсипали і далі пішли. А біля нашого під’їзду жодної ями не «підлатали». Мене це заїло. Хоча із часом у мене не дуже, але все ж підходжу до дорожників і кажу, що треба би і біля нашого під’їзду ями підсипати. А хлопці мені кажуть: які питання. Дві пляшки горілки - і все зробиться. Підходжу до майстра, а той лиш сміється. Каже: домовляйся із хлопцями сам. Я плюнув і пішов на обід.
Розповів сусідці, що дорожники не хочуть робити ямковий ремонт біля під’їзду. А вона мені й каже: - А ти їм про Леоніда Івановича натякни, і все буде нормально. Питаю: - А хто такий Леонід Іванович? – А ти подумай.
Ну думати було ніколи. Тим більше серед моїх знайомих такого точно нема. Але ж сусідка – жінка серйозна. Слів на вітер не кидає. Значить, цей Леонід Іванович, певно, велика «шишка». Роблю серйозну морду, підходжу до дорожників, відкликаю вбік їх майстра і тихо, але настійливо рекомендую йому зробити ямковий ремонт біля нашого під’їзду. Сказав йому, що хлопці просили дві пляшки горілки, і про те, що Леоніда Івановича знаю, теж не забув натякнути.
Дорожній майстер спочатку глянув скоса. То на мене, то на двох роботяг. Спитав: - А хто такий Леонід Іванович? Я ж цілком серйозно йому відповів: - Ти собі думай, а я собі знаю. Молодик ще раз на мене глянув. Кудись передзвонив. Почухав потилицю і дав команду «латати» ями під під’їздом. Це була перемога.
Але я вирішив не зупинятися на досягнутому. І швидко пересвідчився, що ім’я Леоніда Івановича дійсно здатне робити справжні чудеса. Спочатку заніс назад у магазин жінчині туфлі. Вона й тиждень у тих туфлях не проходила, як відлетів каблук. Жінка ті туфлі учора в магазин носила, пробувала поміняти. Спеціально з роботи відпрошувалася. Продавець її просто послала не так далеко. Заніс я ті туфлі в магазин, поклав на стіл перед директором і тихо так, спокійно і дуже переконливо пояснив, що взуття треба поміняти. Або я підключаю до вирішення питання Леоніда Івановича. На звичне питання: - А хто це такий? - Я відповів коротко і змістовно: - Є серйозні люди, які приймають рішення. Директор магазину десь хвилину свердлила мене своїм чіпким поглядом, але, видно, не захотіла знайомитися із таємничим Леонідом Івановичем. Тому покупку нам швидко обміняли, і навіть продавець вибачилася. От що значить хороші зв’язки.
А далі все пішло, як по маслу. Ім’я Леоніда Івановича діяло на інших, як справжня чарівна паличка. Директор школи відразу забув про проблеми з дисципліною у мого сина. Даішник вирішив мене не штрафувати. На ринку у м’ясному відділі мені організували дійсно хороше м’ясо значно дешевше. Довідку у жеку, за якою я майже два тижні ходив, мені виписали за п’ять хвилин. І на рахунок путівки у санаторій я теж дуже швидко домовився завдяки все тому ж Леоніду Івановичу.
Я відчував себе, як на сьомому небі. От що значить мати впливового покровителя. Цілий тиждень мене гризла цікавість, а хто ж він такий, мій таємничий всемогутній покровитель Леонід Іванович? Я усіх родичів і знайомих перепитав. Ніхто не знає. Але якщо його всі бояться, значить, він все-таки велике цабе. А учора ввечері виношу надвір сміття і зустрічаю нарешті сусідку, котра мені й нарадила натякнути на знайомство із самим Леонідом Івановичем. Я їй подякував, а потім кажу так і так. Я зробив усе так, як ви й казали. І розповів їй про те, які чудеса творить це ім’я. Вона аж рота роззявила від здивування. А потім як зарегоче. Я від несподіванки ледве відро зі сміттям у руці втримав. А вона все сміється і сміється. Ну ти каже і вчудив. Я й не знала, що воно усе так повернеться. Хотіла тебе підколоти та й ляпнула перше, що в голову збрело. Бо Леонід Іванович – зовсім не велика «шишка», але досить-таки відома людина, великий байкар Леонід Глібов. Кому не скажи, - аж ніяк не повірять. І сміх, і гріх. Оце так велике цабе. Хоча з іншого боку нехай буде цабе, бо ж реально вирішує проблемні питання. Виявляється , що Леонід Іванович Глібов - і нині авторитетний дядько.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-19 23:54:40
Переглядів сторінки твору 2200
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.605 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.216 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.17 14:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 13:48:10 ]
Мене розчарувало закінчення - воно неправдоподібне. На жаль. Бо сам текст веселий, і ідея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 16:11:24 ]
Можна посилатися на Вашого Леоніда Івановича ?..)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 16:42:32 ]
Будь ласка, пані Юля,спробуйте...а раптом вийде... треба вірити в диво!