Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
2025.11.15
10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
2025.11.15
09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
2025.11.14
22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
2025.11.14
21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
( гумореска )
Виходжу я зранку з дому. Бачу, дорожники біля сусіднього будинку ями «латають». От добре, думаю. Нарешті і біля нашого будинку ямковий ремонт зроблять. Прибігаю додому на обід. Бачу, що вони на нашому подвір’ї лише три – чотири ями попідсипали і далі пішли. А біля нашого під’їзду жодної ями не «підлатали». Мене це заїло. Хоча із часом у мене не дуже, але все ж підходжу до дорожників і кажу, що треба би і біля нашого під’їзду ями підсипати. А хлопці мені кажуть: які питання. Дві пляшки горілки - і все зробиться. Підходжу до майстра, а той лиш сміється. Каже: домовляйся із хлопцями сам. Я плюнув і пішов на обід.
Розповів сусідці, що дорожники не хочуть робити ямковий ремонт біля під’їзду. А вона мені й каже: - А ти їм про Леоніда Івановича натякни, і все буде нормально. Питаю: - А хто такий Леонід Іванович? – А ти подумай.
Ну думати було ніколи. Тим більше серед моїх знайомих такого точно нема. Але ж сусідка – жінка серйозна. Слів на вітер не кидає. Значить, цей Леонід Іванович, певно, велика «шишка». Роблю серйозну морду, підходжу до дорожників, відкликаю вбік їх майстра і тихо, але настійливо рекомендую йому зробити ямковий ремонт біля нашого під’їзду. Сказав йому, що хлопці просили дві пляшки горілки, і про те, що Леоніда Івановича знаю, теж не забув натякнути.
Дорожній майстер спочатку глянув скоса. То на мене, то на двох роботяг. Спитав: - А хто такий Леонід Іванович? Я ж цілком серйозно йому відповів: - Ти собі думай, а я собі знаю. Молодик ще раз на мене глянув. Кудись передзвонив. Почухав потилицю і дав команду «латати» ями під під’їздом. Це була перемога.
Але я вирішив не зупинятися на досягнутому. І швидко пересвідчився, що ім’я Леоніда Івановича дійсно здатне робити справжні чудеса. Спочатку заніс назад у магазин жінчині туфлі. Вона й тиждень у тих туфлях не проходила, як відлетів каблук. Жінка ті туфлі учора в магазин носила, пробувала поміняти. Спеціально з роботи відпрошувалася. Продавець її просто послала не так далеко. Заніс я ті туфлі в магазин, поклав на стіл перед директором і тихо так, спокійно і дуже переконливо пояснив, що взуття треба поміняти. Або я підключаю до вирішення питання Леоніда Івановича. На звичне питання: - А хто це такий? - Я відповів коротко і змістовно: - Є серйозні люди, які приймають рішення. Директор магазину десь хвилину свердлила мене своїм чіпким поглядом, але, видно, не захотіла знайомитися із таємничим Леонідом Івановичем. Тому покупку нам швидко обміняли, і навіть продавець вибачилася. От що значить хороші зв’язки.
А далі все пішло, як по маслу. Ім’я Леоніда Івановича діяло на інших, як справжня чарівна паличка. Директор школи відразу забув про проблеми з дисципліною у мого сина. Даішник вирішив мене не штрафувати. На ринку у м’ясному відділі мені організували дійсно хороше м’ясо значно дешевше. Довідку у жеку, за якою я майже два тижні ходив, мені виписали за п’ять хвилин. І на рахунок путівки у санаторій я теж дуже швидко домовився завдяки все тому ж Леоніду Івановичу.
Я відчував себе, як на сьомому небі. От що значить мати впливового покровителя. Цілий тиждень мене гризла цікавість, а хто ж він такий, мій таємничий всемогутній покровитель Леонід Іванович? Я усіх родичів і знайомих перепитав. Ніхто не знає. Але якщо його всі бояться, значить, він все-таки велике цабе. А учора ввечері виношу надвір сміття і зустрічаю нарешті сусідку, котра мені й нарадила натякнути на знайомство із самим Леонідом Івановичем. Я їй подякував, а потім кажу так і так. Я зробив усе так, як ви й казали. І розповів їй про те, які чудеса творить це ім’я. Вона аж рота роззявила від здивування. А потім як зарегоче. Я від несподіванки ледве відро зі сміттям у руці втримав. А вона все сміється і сміється. Ну ти каже і вчудив. Я й не знала, що воно усе так повернеться. Хотіла тебе підколоти та й ляпнула перше, що в голову збрело. Бо Леонід Іванович – зовсім не велика «шишка», але досить-таки відома людина, великий байкар Леонід Глібов. Кому не скажи, - аж ніяк не повірять. І сміх, і гріх. Оце так велике цабе. Хоча з іншого боку нехай буде цабе, бо ж реально вирішує проблемні питання. Виявляється , що Леонід Іванович Глібов - і нині авторитетний дядько.
Виходжу я зранку з дому. Бачу, дорожники біля сусіднього будинку ями «латають». От добре, думаю. Нарешті і біля нашого будинку ямковий ремонт зроблять. Прибігаю додому на обід. Бачу, що вони на нашому подвір’ї лише три – чотири ями попідсипали і далі пішли. А біля нашого під’їзду жодної ями не «підлатали». Мене це заїло. Хоча із часом у мене не дуже, але все ж підходжу до дорожників і кажу, що треба би і біля нашого під’їзду ями підсипати. А хлопці мені кажуть: які питання. Дві пляшки горілки - і все зробиться. Підходжу до майстра, а той лиш сміється. Каже: домовляйся із хлопцями сам. Я плюнув і пішов на обід.
Розповів сусідці, що дорожники не хочуть робити ямковий ремонт біля під’їзду. А вона мені й каже: - А ти їм про Леоніда Івановича натякни, і все буде нормально. Питаю: - А хто такий Леонід Іванович? – А ти подумай.
Ну думати було ніколи. Тим більше серед моїх знайомих такого точно нема. Але ж сусідка – жінка серйозна. Слів на вітер не кидає. Значить, цей Леонід Іванович, певно, велика «шишка». Роблю серйозну морду, підходжу до дорожників, відкликаю вбік їх майстра і тихо, але настійливо рекомендую йому зробити ямковий ремонт біля нашого під’їзду. Сказав йому, що хлопці просили дві пляшки горілки, і про те, що Леоніда Івановича знаю, теж не забув натякнути.
Дорожній майстер спочатку глянув скоса. То на мене, то на двох роботяг. Спитав: - А хто такий Леонід Іванович? Я ж цілком серйозно йому відповів: - Ти собі думай, а я собі знаю. Молодик ще раз на мене глянув. Кудись передзвонив. Почухав потилицю і дав команду «латати» ями під під’їздом. Це була перемога.
Але я вирішив не зупинятися на досягнутому. І швидко пересвідчився, що ім’я Леоніда Івановича дійсно здатне робити справжні чудеса. Спочатку заніс назад у магазин жінчині туфлі. Вона й тиждень у тих туфлях не проходила, як відлетів каблук. Жінка ті туфлі учора в магазин носила, пробувала поміняти. Спеціально з роботи відпрошувалася. Продавець її просто послала не так далеко. Заніс я ті туфлі в магазин, поклав на стіл перед директором і тихо так, спокійно і дуже переконливо пояснив, що взуття треба поміняти. Або я підключаю до вирішення питання Леоніда Івановича. На звичне питання: - А хто це такий? - Я відповів коротко і змістовно: - Є серйозні люди, які приймають рішення. Директор магазину десь хвилину свердлила мене своїм чіпким поглядом, але, видно, не захотіла знайомитися із таємничим Леонідом Івановичем. Тому покупку нам швидко обміняли, і навіть продавець вибачилася. От що значить хороші зв’язки.
А далі все пішло, як по маслу. Ім’я Леоніда Івановича діяло на інших, як справжня чарівна паличка. Директор школи відразу забув про проблеми з дисципліною у мого сина. Даішник вирішив мене не штрафувати. На ринку у м’ясному відділі мені організували дійсно хороше м’ясо значно дешевше. Довідку у жеку, за якою я майже два тижні ходив, мені виписали за п’ять хвилин. І на рахунок путівки у санаторій я теж дуже швидко домовився завдяки все тому ж Леоніду Івановичу.
Я відчував себе, як на сьомому небі. От що значить мати впливового покровителя. Цілий тиждень мене гризла цікавість, а хто ж він такий, мій таємничий всемогутній покровитель Леонід Іванович? Я усіх родичів і знайомих перепитав. Ніхто не знає. Але якщо його всі бояться, значить, він все-таки велике цабе. А учора ввечері виношу надвір сміття і зустрічаю нарешті сусідку, котра мені й нарадила натякнути на знайомство із самим Леонідом Івановичем. Я їй подякував, а потім кажу так і так. Я зробив усе так, як ви й казали. І розповів їй про те, які чудеса творить це ім’я. Вона аж рота роззявила від здивування. А потім як зарегоче. Я від несподіванки ледве відро зі сміттям у руці втримав. А вона все сміється і сміється. Ну ти каже і вчудив. Я й не знала, що воно усе так повернеться. Хотіла тебе підколоти та й ляпнула перше, що в голову збрело. Бо Леонід Іванович – зовсім не велика «шишка», але досить-таки відома людина, великий байкар Леонід Глібов. Кому не скажи, - аж ніяк не повірять. І сміх, і гріх. Оце так велике цабе. Хоча з іншого боку нехай буде цабе, бо ж реально вирішує проблемні питання. Виявляється , що Леонід Іванович Глібов - і нині авторитетний дядько.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
