ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 РОЗА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-26 12:18:28
Переглядів сторінки твору 8549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.687 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:24:42 ]
сумно, Олександре! але так гарно написали-змалювали почуття і біль жінки! як мужчини можуть відчувати нас, жінок? щоправда, не всі!
такої старості жодній жінці не хочеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:35:24 ]
Дякую, Маріанно!
Такої старості нікому не хочеться.
Але мусимо приймати долю,якою б вона не була, знаходити в ній радість і виправдовувати вчинками доцільність свого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яна Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 12:50:12 ]
мені дуже сподобався ваш вірш, пане Олександре. Хоча сумний,але так реально передані почуття самотність, що мимоволі і сама їх відчула під час прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:18:41 ]
Дякую, Яно!
Приємно, що таку юну дівчину не залишив байдужим вірш про старість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:02:33 ]
Правдиво і сильно написано, Олександре! На жаль, описана ситуація життєва - фінал, якого небагатьом вдається уникнути реально. Хоча перед старістю ніби все і є... Але написано гарно, хоч, як влучно відмітила Яна, навіває сум. В першому рядочку "была"
звичайно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:26:57 ]
Дякую, Іване!
Нам, чоловікам, легше пережити таку старість, оськільки коло наших інтересів і нашої діяльності зазвичай ширші за коло сімейне.
Мій рецепт від самотності - сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 14:02:30 ]
Саша, трепетно!
Мне кажется, что можно чувствовать себя одиноко и в кругу семьи. Все зависит от человека, как он воспринимаэт одиночество и жизнь. У моей мамы трое детей, а она живет одна. Видимся редко, связь по телефону. Ехать жить к нам не хочет. Наверное человек сам вершит своим одиночеством. Как мне понравились твой рецепт: "сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)"
Спасибо тебе за стихотворение, очень понравилось!
С теплом,
Таня



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:25:38 ]
Дякую, Таню!
Приємно, що вірш стимулює читача замислитись.
Саме на це я і сподівався.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:04:34 ]
Одинока старість це завжди сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:40:53 ]
Згоден,Юліє!
Але навіть самотня старість може бути приємною,
якщо людина комусь потрібна. А бути потрібною - так просто: комусь посміхнутись, когось втішити,за кимось піклуватись, дати пораду або, навіть приклад.
У дворі, поряд з багатотоповерхівкою, де я мешкаю, двоє літніх людей посадили чотири яблуньки. І такі вони старенькі: він ходить з палицею, а вона - на милицях. А яблуньки обкопують, влітку поливають, доглядають, майже, як діток. Не впевнений, що вони доживуть, коли ті яблуньки почнуть плодоносити... Дивлюсь на них і поважаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:19:58 ]
Коли бачу отаких одиноких жінок, з котиками, чи песиками, чи просту у скверику на лавочці,очі зволожуються, а були ж і діти і коханий, всю себе віддали і залишились самі зі своїм смутком. Так, ваш рецепт гарний, і здається, у сучасних жінок тут більш широкі горизонти, але ж оті ...
Ото розписалася, спеціально авторизувалася, але ж вразили ви мене. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:42:32 ]
Дякую, Оленко!
За відгук, за співчуття, за ваше чутливе серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 15:58:03 ]
Болючої теми ти торкнувся, Сашуль. От думаєш десь- колись, поїхала хоча б на тиждень на якийсь острів і, щоб ніхто не чіпав... А, через годину вже про те ж саме думаєш з жахом. Самотність-жах, не дай Боже відчути це на собі. Написано дуже проникливо, це й коментарі доводять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 16:34:37 ]
Дякую, Патарочко!
Самотність багато в чому - результат відмежування від інших людей.
Напевно, не варто аж надто відмежовуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:12:33 ]
Гарний вірш. Закінчення - класне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:19:54 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:46:48 ]
Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:34 ]
Дякую, Зоряна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 19:22:02 ]
Рисует память: звуки Мендельсона - Вы уверены, о, Александр? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:25:50 ]
Згоден, Мріє - не допрацював.
Дякую за конструктивну критику:)