ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 РОЗА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-26 12:18:28
Переглядів сторінки твору 9597
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.687 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:24:42 ]
сумно, Олександре! але так гарно написали-змалювали почуття і біль жінки! як мужчини можуть відчувати нас, жінок? щоправда, не всі!
такої старості жодній жінці не хочеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:35:24 ]
Дякую, Маріанно!
Такої старості нікому не хочеться.
Але мусимо приймати долю,якою б вона не була, знаходити в ній радість і виправдовувати вчинками доцільність свого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яна Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 12:50:12 ]
мені дуже сподобався ваш вірш, пане Олександре. Хоча сумний,але так реально передані почуття самотність, що мимоволі і сама їх відчула під час прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:18:41 ]
Дякую, Яно!
Приємно, що таку юну дівчину не залишив байдужим вірш про старість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:02:33 ]
Правдиво і сильно написано, Олександре! На жаль, описана ситуація життєва - фінал, якого небагатьом вдається уникнути реально. Хоча перед старістю ніби все і є... Але написано гарно, хоч, як влучно відмітила Яна, навіває сум. В першому рядочку "была"
звичайно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:26:57 ]
Дякую, Іване!
Нам, чоловікам, легше пережити таку старість, оськільки коло наших інтересів і нашої діяльності зазвичай ширші за коло сімейне.
Мій рецепт від самотності - сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 14:02:30 ]
Саша, трепетно!
Мне кажется, что можно чувствовать себя одиноко и в кругу семьи. Все зависит от человека, как он воспринимаэт одиночество и жизнь. У моей мамы трое детей, а она живет одна. Видимся редко, связь по телефону. Ехать жить к нам не хочет. Наверное человек сам вершит своим одиночеством. Как мне понравились твой рецепт: "сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)"
Спасибо тебе за стихотворение, очень понравилось!
С теплом,
Таня



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:25:38 ]
Дякую, Таню!
Приємно, що вірш стимулює читача замислитись.
Саме на це я і сподівався.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:04:34 ]
Одинока старість це завжди сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:40:53 ]
Згоден,Юліє!
Але навіть самотня старість може бути приємною,
якщо людина комусь потрібна. А бути потрібною - так просто: комусь посміхнутись, когось втішити,за кимось піклуватись, дати пораду або, навіть приклад.
У дворі, поряд з багатотоповерхівкою, де я мешкаю, двоє літніх людей посадили чотири яблуньки. І такі вони старенькі: він ходить з палицею, а вона - на милицях. А яблуньки обкопують, влітку поливають, доглядають, майже, як діток. Не впевнений, що вони доживуть, коли ті яблуньки почнуть плодоносити... Дивлюсь на них і поважаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:19:58 ]
Коли бачу отаких одиноких жінок, з котиками, чи песиками, чи просту у скверику на лавочці,очі зволожуються, а були ж і діти і коханий, всю себе віддали і залишились самі зі своїм смутком. Так, ваш рецепт гарний, і здається, у сучасних жінок тут більш широкі горизонти, але ж оті ...
Ото розписалася, спеціально авторизувалася, але ж вразили ви мене. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:42:32 ]
Дякую, Оленко!
За відгук, за співчуття, за ваше чутливе серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 15:58:03 ]
Болючої теми ти торкнувся, Сашуль. От думаєш десь- колись, поїхала хоча б на тиждень на якийсь острів і, щоб ніхто не чіпав... А, через годину вже про те ж саме думаєш з жахом. Самотність-жах, не дай Боже відчути це на собі. Написано дуже проникливо, це й коментарі доводять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 16:34:37 ]
Дякую, Патарочко!
Самотність багато в чому - результат відмежування від інших людей.
Напевно, не варто аж надто відмежовуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:12:33 ]
Гарний вірш. Закінчення - класне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:19:54 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:46:48 ]
Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:34 ]
Дякую, Зоряна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 19:22:02 ]
Рисует память: звуки Мендельсона - Вы уверены, о, Александр? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:25:50 ]
Згоден, Мріє - не допрацював.
Дякую за конструктивну критику:)