ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 Мені наснилося натхнення
М.
Мені наснилося натхнення.
Воно прийшло до мене в хату.
Воно сказало: «Я реальне,
Як ліжко, квітка, ложка, чайник…
Не проганяй мене ніколи,
Бо я образитися можу
І не прийду до тебе більше.
Коли тебе вночі розбуджу,
Коли підніму – встань із ліжка
І запиши усе, благаю,
Бо я образитися можу
І не прийду до тебе більше.
Ти обрана. Тебе обрало
Для себе я. Тобі відкрию
Таємні творчості стежини,
Навчу тебе лишати тіло
І перевтілювати душу,
Лиш підкоряйся, йди за мною,
Бо я образитися можу
І не прийду до тебе більше.
І не лінуйся. Будь собою!
Не бійся бути не такою,
Бо всі – це всі, а ти – це сонце,
Яке мене під серцем гріє,
Яке дає мені не вмерти.
Бо я без тебе не здійснюся,
Не зможу втілити в реальність
Думки і задуми. Ти можеш
В житті без мене, – мене ж немає
Без тебе зовсім. Бо ми з тобою
В човні одному. У зв’язці щільній
Під парашутом, що не розкрився,
Але достатньо у нас є часу,
Щоб рятівне кільце щосили…
Та де ти? Де ти?!
Тебе немає.
А, ти вже пишеш?!
Ну слава Богу!
Я не ображуся ніколи.
Тебе я більше не покину –
Віднині житиму з тобою.
Бо ти найкраща.
Моє ти сонце!»

Мені наснилося натхнення…


2011




Найвища оцінка Яфинка Незабудка 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Оксанка Крьока 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 08:57:29
Переглядів сторінки твору 2965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.278 / 5.38  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 09:12:30 ]
Василю, де ви бачили таких , аби натхнення проганяли? А може ваш ЛГ такий, що собі може таке дозволити.Цікава схема думки у вашому вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 09:23:31 ]
Коли натхнення приходить вночі і не дає спати - певно хтось його і проганяє. Чи просто ліньки встати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-01 10:56:51 ]
Бо ти найкраща.
Моє ти сонце!

Натхнення йде до обраних!

Натхнення тобі, Василику!

Вірш твій мені дуже сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 15:09:02 ]
ой як мило: дуже-дуже)))) мені теж сподобалось дуже-дуже)))) натхненно))) по-дитячому))))

не проганяйте своє натхнення, просто попросіть його почекати до ранку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 19:57:31 ]
мене зацікавила таємнича буква М. як я розумію - це присвята. зізнавайтуся кому, а то інтуїтивно нафантазую.... і ... ну Ви розумієте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:32:59 ]
А чому вірш - від імені жінки? З цього роблю висновок, що вірш присвячується всім поеткам ПМ. (Хоча мені натхнення ще не снилося... хотіла б я побачити як воно виглядає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:23:03 ]
Прочитав і згадалися слова,пане Василю:

Натхнення час, цей час святий.
В цей час душа моя літає,
Вверху, в блаженному розмаї.
І слуха голос неземний,
І чує те, чого другий
В цей час душею не вчуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 14:15:24 ]
Василю,- під Твою риторичну відповідь!
---------------------------------------
...поет - чи досинає,
коли себе словами має?
але слова папір тримає,
а ця душа кудись витає...
і, на холодному папері,
знову, гарячеє, витає...
- усе, що теплу душу має