ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Ліліт чи Єва?
Образ твору Дві жінки, два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті,
дві долі на однім розпутті...
Чи знаєш - хто ти?

Вогонь і лід, служниця й пані,
м'яка та водночас сталева,
перлина в водах океану...
Ліліт чи Єва?

З праматері сплелось в єдине
розділене щось неподільне,
що птахою до неба лине -
душа є вільна.


2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-02 22:58:34
Переглядів сторінки твору 8748
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.096 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 11:12:29 ]
Мабуть, варто було б оголосити конкурс віршів на цю тему)). Вже третій читаю.
Цікаво :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:07:47 ]
І мені було б цікаво ще почитати інших авторів, ось і пані Любов Бенедишин, кілька рядків подарувала. А Ви, Зоряночко? Приєднуйтесь.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:33:33 ]
Не знаю, чи зовсім до теми, але спробую:

горнеш Єви волосся злотаве набік
і цілуєш – покірна, спокійна.
ніжне сяйво із русел індигових рік,
у зіниці ж ховаються війни -

там Ліліт в обладунках чекає, і сміх
долинає нестерпний, нещадний.
глянь, Адаме, у сни - хто сьогодні із них?..
пахне яблуком, садом і чадом.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:22:24 ]
В тему, Зоряночко, чому ж ні?:)
Ваша версія не менш цікава. Кожен автор , маючи власний світогляд, про одне і те ж писатиме по-своєму, а значить відкриє тему з іншого боку - життя багатогранне.
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 13:57:49 ]
Адель, Ви по-своєму розкрили цю тему, і бачите, злива овацій від жінок, вони ж бо розуміють, про що це! І я приєднуюся до їх оцінок і коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:10:38 ]
Щиро вдячна Вам, Оленочко, за тепло і розуміння. Для мене є величезною приємністю, отримати стільки хороших відгуків!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 15:03:15 ]
Пані Адель, Ви дуже тонко і влучно передали у вірші про
***...два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті, ***
Жінки такі загадкові :)
Дуже гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 15:21:54 ]
Дякую, Маріє! Мені приємно, що вдалось донести думку.:)
Можна без "пані";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 16:05:53 ]
Добре :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 16:20:39 ]
Адель, позиція: "...розділене щось неподільне". Вибач, я не до твору "вчепився" - до "праоснови". Для мене існують окремо Ліліт і Єва. Даруй, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:36:10 ]
Звичайно, Михайле, що Ліліт і Єва не одне і теж.:) Нема сумніву, і не це малося мною на увазі, коли говорилося про "розділене неподільне". А про душу, в даному випадку жіночу, бо ж про живу ще, ходячу по цьому світі мова йде, з живими емоціями, почуттями та вадами. Про ту, у якій є по долі від одної та від іншої. Чому? Та от, побутує думка, що з тих далеких часів вже все так мішано-перемішано, що ми, сучасні жінки,(та й чоловіки, треба думати) є нащадками їх обох;).
Отож правда воно, чи вигадка, чи казочка цікава, а для багатої на уяву та трошки творчої натури (у сенсі - хочу творю, а хочу витворяю;)) - воно знаходить відгук.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 19:49:18 ]
Адель, якщо Вам не важко буде, звертайтесь до мене без "пані" (буду відчувати себе молодшою). Домовились? Це одна строфа із вірша. Вирішила задовольнити Ваше прохання. Правда, воно змусило мене той давній вірш підтягнути до належного рівня. Що з того вийшло, подивимось. Отож підхоплюю естафету поезій про Ліліт віршем "Плутанина?".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:39:41 ]
Домовились, буду звертатись без "пані".;)))
Дуже дякую, що підхопили цю естафету, вже йду читати.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 15:33:51 ]
Сонечко-Адель! Не можу не заперечити думці тих, хто трактує "мішано-перемішано"... Як на мене - супаралельно!!!
А нащадки, можливо, будуть спиратися на наші, Адель, судження... Навіть невтямки, як зможуть все це витлумачити.
Адель! Не ображайся, просто це я один такий...неправильний. Вибач ще раз, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:27:13 ]
Давайте, Михайле, обійдемось без сонечок.:)
А щодо нащадків, то, я переконана, що їм не потрібні мої скромні, та ще й віршовані судження, що абсолютно не тягнуть на історичний факт, на який би був зміст опиратися. Я вірю у їх здоровий глузд, котрий вкаже їм напрям і джерела черпання потрібних знань.
Думаю вам також не варто про це хвилюватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 22:45:25 ]
Доречні і змістовні коментарі на цей чудовий твір, Лесю, тільки підтверджують те, в чому я вже і так давно переконаний - у впевненому вашому розквіті не тільки як Жінки, але і як непересічного Автора :) Дуже сподобалося! Вітаю. Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:34:44 ]
Спасибі, Міша, за такі теплі слова. Мені дуже приємно, що вам сподобався твір, а також, що ви зуміли його сприйняти.:)
Рада вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 12:33:43 ]
Ну несонечко, але Адель, проте дозвольте залишитися при власній думці щодо питання... Здоровим глуздом наступних поколінь опікуються цілком реальні сьогоднішні люди. Я теж міг би вихваляти автора, оскільки для цього є цілком реальна підстава: над твором попрацювала майстриня.
Щодо скромності: Сама Богородиця - зразок скромності. І що? Її слово може змінити все.
Даремно, Адель, гадати, що створений Вами твір - просто цікава тема та й то - для небайдужих...
Ви - поетеса, і це, вибачте, - відповідальність.
Саме перед наступними поколіннями, на здоровий глузд яких Ви сподіваєтесь.
Я такої розкоші собі дозволити не можу. Даруйте.
У Вас чудові твори, однак бажаю Вам невмирущого майбутнього. Ще раз, по можливості, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 22:11:12 ]
Ви, пане Михайле, не мусите просити в мене дозволу,аби залишатися при своїй думці. Цього взагалі ніхто не мусить робити. Господь на то і дав нам розум та свобідну волю, аби ми могли самостійно вчитись, сприймати, робити висновки та вибір стосовно того чи іншого питання у нашому житті, а отже кожен з нас, я в цьому глибоко переконана, має достатньо джерел і можливостей для накопичення знань, інформації, котрі і стануть нам тим провідним маячком, котрий поведе нас шляхом нашого земного шляху. І тільки ми самі здатні впливати на своє власне життя, як самі того побажаємо, та виходячи з тих цінностей, котрі побажаємо сповідувати. Та несучи власну відповідальність за все, що обрали.
Дякую Вам за високу оцінку мене, як автора, котру називаєте майстринею. Хоч я нею не є. Але не робитиму вигляду, що Ваші слова мені неприємні. Я така ж людина, як інші, як багато інших, як, зрештою, усі хто живе на цій землі - ми всі прагнемо бути вагомими і оціненими. Однак, маю ще й пропри все, розуміння того, що аби називатись майстринею, маю мати для цього основу і вагомі підстави, а таких ще не напрацювала. А поетеса - надто високе звання, котрого ще не заслуговую. Я - любитель поезії.
Ще раз дякую за увагу, хороші слова, за сумніви, та за Вашу незалежну думку, стосовно теми вірша, на котру Ви маєте право.