ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Ліліт чи Єва?
Образ твору Дві жінки, два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті,
дві долі на однім розпутті...
Чи знаєш - хто ти?

Вогонь і лід, служниця й пані,
м'яка та водночас сталева,
перлина в водах океану...
Ліліт чи Єва?

З праматері сплелось в єдине
розділене щось неподільне,
що птахою до неба лине -
душа є вільна.


2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-02 22:58:34
Переглядів сторінки твору 8970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.096 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 11:12:29 ]
Мабуть, варто було б оголосити конкурс віршів на цю тему)). Вже третій читаю.
Цікаво :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:07:47 ]
І мені було б цікаво ще почитати інших авторів, ось і пані Любов Бенедишин, кілька рядків подарувала. А Ви, Зоряночко? Приєднуйтесь.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:33:33 ]
Не знаю, чи зовсім до теми, але спробую:

горнеш Єви волосся злотаве набік
і цілуєш – покірна, спокійна.
ніжне сяйво із русел індигових рік,
у зіниці ж ховаються війни -

там Ліліт в обладунках чекає, і сміх
долинає нестерпний, нещадний.
глянь, Адаме, у сни - хто сьогодні із них?..
пахне яблуком, садом і чадом.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:22:24 ]
В тему, Зоряночко, чому ж ні?:)
Ваша версія не менш цікава. Кожен автор , маючи власний світогляд, про одне і те ж писатиме по-своєму, а значить відкриє тему з іншого боку - життя багатогранне.
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 13:57:49 ]
Адель, Ви по-своєму розкрили цю тему, і бачите, злива овацій від жінок, вони ж бо розуміють, про що це! І я приєднуюся до їх оцінок і коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:10:38 ]
Щиро вдячна Вам, Оленочко, за тепло і розуміння. Для мене є величезною приємністю, отримати стільки хороших відгуків!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 15:03:15 ]
Пані Адель, Ви дуже тонко і влучно передали у вірші про
***...два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті, ***
Жінки такі загадкові :)
Дуже гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 15:21:54 ]
Дякую, Маріє! Мені приємно, що вдалось донести думку.:)
Можна без "пані";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 16:05:53 ]
Добре :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 16:20:39 ]
Адель, позиція: "...розділене щось неподільне". Вибач, я не до твору "вчепився" - до "праоснови". Для мене існують окремо Ліліт і Єва. Даруй, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:36:10 ]
Звичайно, Михайле, що Ліліт і Єва не одне і теж.:) Нема сумніву, і не це малося мною на увазі, коли говорилося про "розділене неподільне". А про душу, в даному випадку жіночу, бо ж про живу ще, ходячу по цьому світі мова йде, з живими емоціями, почуттями та вадами. Про ту, у якій є по долі від одної та від іншої. Чому? Та от, побутує думка, що з тих далеких часів вже все так мішано-перемішано, що ми, сучасні жінки,(та й чоловіки, треба думати) є нащадками їх обох;).
Отож правда воно, чи вигадка, чи казочка цікава, а для багатої на уяву та трошки творчої натури (у сенсі - хочу творю, а хочу витворяю;)) - воно знаходить відгук.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 19:49:18 ]
Адель, якщо Вам не важко буде, звертайтесь до мене без "пані" (буду відчувати себе молодшою). Домовились? Це одна строфа із вірша. Вирішила задовольнити Ваше прохання. Правда, воно змусило мене той давній вірш підтягнути до належного рівня. Що з того вийшло, подивимось. Отож підхоплюю естафету поезій про Ліліт віршем "Плутанина?".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:39:41 ]
Домовились, буду звертатись без "пані".;)))
Дуже дякую, що підхопили цю естафету, вже йду читати.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 15:33:51 ]
Сонечко-Адель! Не можу не заперечити думці тих, хто трактує "мішано-перемішано"... Як на мене - супаралельно!!!
А нащадки, можливо, будуть спиратися на наші, Адель, судження... Навіть невтямки, як зможуть все це витлумачити.
Адель! Не ображайся, просто це я один такий...неправильний. Вибач ще раз, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:27:13 ]
Давайте, Михайле, обійдемось без сонечок.:)
А щодо нащадків, то, я переконана, що їм не потрібні мої скромні, та ще й віршовані судження, що абсолютно не тягнуть на історичний факт, на який би був зміст опиратися. Я вірю у їх здоровий глузд, котрий вкаже їм напрям і джерела черпання потрібних знань.
Думаю вам також не варто про це хвилюватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 22:45:25 ]
Доречні і змістовні коментарі на цей чудовий твір, Лесю, тільки підтверджують те, в чому я вже і так давно переконаний - у впевненому вашому розквіті не тільки як Жінки, але і як непересічного Автора :) Дуже сподобалося! Вітаю. Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:34:44 ]
Спасибі, Міша, за такі теплі слова. Мені дуже приємно, що вам сподобався твір, а також, що ви зуміли його сприйняти.:)
Рада вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 12:33:43 ]
Ну несонечко, але Адель, проте дозвольте залишитися при власній думці щодо питання... Здоровим глуздом наступних поколінь опікуються цілком реальні сьогоднішні люди. Я теж міг би вихваляти автора, оскільки для цього є цілком реальна підстава: над твором попрацювала майстриня.
Щодо скромності: Сама Богородиця - зразок скромності. І що? Її слово може змінити все.
Даремно, Адель, гадати, що створений Вами твір - просто цікава тема та й то - для небайдужих...
Ви - поетеса, і це, вибачте, - відповідальність.
Саме перед наступними поколіннями, на здоровий глузд яких Ви сподіваєтесь.
Я такої розкоші собі дозволити не можу. Даруйте.
У Вас чудові твори, однак бажаю Вам невмирущого майбутнього. Ще раз, по можливості, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 22:11:12 ]
Ви, пане Михайле, не мусите просити в мене дозволу,аби залишатися при своїй думці. Цього взагалі ніхто не мусить робити. Господь на то і дав нам розум та свобідну волю, аби ми могли самостійно вчитись, сприймати, робити висновки та вибір стосовно того чи іншого питання у нашому житті, а отже кожен з нас, я в цьому глибоко переконана, має достатньо джерел і можливостей для накопичення знань, інформації, котрі і стануть нам тим провідним маячком, котрий поведе нас шляхом нашого земного шляху. І тільки ми самі здатні впливати на своє власне життя, як самі того побажаємо, та виходячи з тих цінностей, котрі побажаємо сповідувати. Та несучи власну відповідальність за все, що обрали.
Дякую Вам за високу оцінку мене, як автора, котру називаєте майстринею. Хоч я нею не є. Але не робитиму вигляду, що Ваші слова мені неприємні. Я така ж людина, як інші, як багато інших, як, зрештою, усі хто живе на цій землі - ми всі прагнемо бути вагомими і оціненими. Однак, маю ще й пропри все, розуміння того, що аби називатись майстринею, маю мати для цього основу і вагомі підстави, а таких ще не напрацювала. А поетеса - надто високе звання, котрого ще не заслуговую. Я - любитель поезії.
Ще раз дякую за увагу, хороші слова, за сумніви, та за Вашу незалежну думку, стосовно теми вірша, на котру Ви маєте право.