ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Ліліт чи Єва?
Образ твору Дві жінки, два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті,
дві долі на однім розпутті...
Чи знаєш - хто ти?

Вогонь і лід, служниця й пані,
м'яка та водночас сталева,
перлина в водах океану...
Ліліт чи Єва?

З праматері сплелось в єдине
розділене щось неподільне,
що птахою до неба лине -
душа є вільна.


2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-02 22:58:34
Переглядів сторінки твору 9676
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.096 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 11:12:29 ]
Мабуть, варто було б оголосити конкурс віршів на цю тему)). Вже третій читаю.
Цікаво :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:07:47 ]
І мені було б цікаво ще почитати інших авторів, ось і пані Любов Бенедишин, кілька рядків подарувала. А Ви, Зоряночко? Приєднуйтесь.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:33:33 ]
Не знаю, чи зовсім до теми, але спробую:

горнеш Єви волосся злотаве набік
і цілуєш – покірна, спокійна.
ніжне сяйво із русел індигових рік,
у зіниці ж ховаються війни -

там Ліліт в обладунках чекає, і сміх
долинає нестерпний, нещадний.
глянь, Адаме, у сни - хто сьогодні із них?..
пахне яблуком, садом і чадом.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:22:24 ]
В тему, Зоряночко, чому ж ні?:)
Ваша версія не менш цікава. Кожен автор , маючи власний світогляд, про одне і те ж писатиме по-своєму, а значить відкриє тему з іншого боку - життя багатогранне.
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 13:57:49 ]
Адель, Ви по-своєму розкрили цю тему, і бачите, злива овацій від жінок, вони ж бо розуміють, про що це! І я приєднуюся до їх оцінок і коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 14:10:38 ]
Щиро вдячна Вам, Оленочко, за тепло і розуміння. Для мене є величезною приємністю, отримати стільки хороших відгуків!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 15:03:15 ]
Пані Адель, Ви дуже тонко і влучно передали у вірші про
***...два світи, дві суті,
у сховищі одної плоті, ***
Жінки такі загадкові :)
Дуже гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 15:21:54 ]
Дякую, Маріє! Мені приємно, що вдалось донести думку.:)
Можна без "пані";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 16:05:53 ]
Добре :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 16:20:39 ]
Адель, позиція: "...розділене щось неподільне". Вибач, я не до твору "вчепився" - до "праоснови". Для мене існують окремо Ліліт і Єва. Даруй, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:36:10 ]
Звичайно, Михайле, що Ліліт і Єва не одне і теж.:) Нема сумніву, і не це малося мною на увазі, коли говорилося про "розділене неподільне". А про душу, в даному випадку жіночу, бо ж про живу ще, ходячу по цьому світі мова йде, з живими емоціями, почуттями та вадами. Про ту, у якій є по долі від одної та від іншої. Чому? Та от, побутує думка, що з тих далеких часів вже все так мішано-перемішано, що ми, сучасні жінки,(та й чоловіки, треба думати) є нащадками їх обох;).
Отож правда воно, чи вигадка, чи казочка цікава, а для багатої на уяву та трошки творчої натури (у сенсі - хочу творю, а хочу витворяю;)) - воно знаходить відгук.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 19:49:18 ]
Адель, якщо Вам не важко буде, звертайтесь до мене без "пані" (буду відчувати себе молодшою). Домовились? Це одна строфа із вірша. Вирішила задовольнити Ваше прохання. Правда, воно змусило мене той давній вірш підтягнути до належного рівня. Що з того вийшло, подивимось. Отож підхоплюю естафету поезій про Ліліт віршем "Плутанина?".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:39:41 ]
Домовились, буду звертатись без "пані".;)))
Дуже дякую, що підхопили цю естафету, вже йду читати.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 15:33:51 ]
Сонечко-Адель! Не можу не заперечити думці тих, хто трактує "мішано-перемішано"... Як на мене - супаралельно!!!
А нащадки, можливо, будуть спиратися на наші, Адель, судження... Навіть невтямки, як зможуть все це витлумачити.
Адель! Не ображайся, просто це я один такий...неправильний. Вибач ще раз, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:27:13 ]
Давайте, Михайле, обійдемось без сонечок.:)
А щодо нащадків, то, я переконана, що їм не потрібні мої скромні, та ще й віршовані судження, що абсолютно не тягнуть на історичний факт, на який би був зміст опиратися. Я вірю у їх здоровий глузд, котрий вкаже їм напрям і джерела черпання потрібних знань.
Думаю вам також не варто про це хвилюватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 22:45:25 ]
Доречні і змістовні коментарі на цей чудовий твір, Лесю, тільки підтверджують те, в чому я вже і так давно переконаний - у впевненому вашому розквіті не тільки як Жінки, але і як непересічного Автора :) Дуже сподобалося! Вітаю. Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:34:44 ]
Спасибі, Міша, за такі теплі слова. Мені дуже приємно, що вам сподобався твір, а також, що ви зуміли його сприйняти.:)
Рада вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 12:33:43 ]
Ну несонечко, але Адель, проте дозвольте залишитися при власній думці щодо питання... Здоровим глуздом наступних поколінь опікуються цілком реальні сьогоднішні люди. Я теж міг би вихваляти автора, оскільки для цього є цілком реальна підстава: над твором попрацювала майстриня.
Щодо скромності: Сама Богородиця - зразок скромності. І що? Її слово може змінити все.
Даремно, Адель, гадати, що створений Вами твір - просто цікава тема та й то - для небайдужих...
Ви - поетеса, і це, вибачте, - відповідальність.
Саме перед наступними поколіннями, на здоровий глузд яких Ви сподіваєтесь.
Я такої розкоші собі дозволити не можу. Даруйте.
У Вас чудові твори, однак бажаю Вам невмирущого майбутнього. Ще раз, по можливості, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 22:11:12 ]
Ви, пане Михайле, не мусите просити в мене дозволу,аби залишатися при своїй думці. Цього взагалі ніхто не мусить робити. Господь на то і дав нам розум та свобідну волю, аби ми могли самостійно вчитись, сприймати, робити висновки та вибір стосовно того чи іншого питання у нашому житті, а отже кожен з нас, я в цьому глибоко переконана, має достатньо джерел і можливостей для накопичення знань, інформації, котрі і стануть нам тим провідним маячком, котрий поведе нас шляхом нашого земного шляху. І тільки ми самі здатні впливати на своє власне життя, як самі того побажаємо, та виходячи з тих цінностей, котрі побажаємо сповідувати. Та несучи власну відповідальність за все, що обрали.
Дякую Вам за високу оцінку мене, як автора, котру називаєте майстринею. Хоч я нею не є. Але не робитиму вигляду, що Ваші слова мені неприємні. Я така ж людина, як інші, як багато інших, як, зрештою, усі хто живе на цій землі - ми всі прагнемо бути вагомими і оціненими. Однак, маю ще й пропри все, розуміння того, що аби називатись майстринею, маю мати для цього основу і вагомі підстави, а таких ще не напрацювала. А поетеса - надто високе звання, котрого ще не заслуговую. Я - любитель поезії.
Ще раз дякую за увагу, хороші слова, за сумніви, та за Вашу незалежну думку, стосовно теми вірша, на котру Ви маєте право.